- •Національний транспортний університет
- •© В.П. Матейчик, м.В. Половко г.Ф. , і.В. Самойленко, т.М. Пальчик. В.С. Гринчук
- •Мета та завдання лабораторних занять:
- •Зміст лабораторних занять та форма контролю
- •Оцінювання знань студентів під час
- •Загальні положення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Прилади й обладнання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Рекомендована література
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження природного освітлення лабораторії
- •Дослідження природного освітлення лабораторії
- •Дослідження залежності штучного освітлення (місцевого чи комбінованого) від висоти розміщення світильника місцевого освітлення
- •Порівняльний аналіз освітленості від ламп люмінесцентної та розжарювання
- •Порівняння освітленості люмінесцентної лампи та лампи розжарювання
- •Лабораторна робота № 2
- •На робочих місцях»
- •Загальні положення
- •Відносна вологість за статичним психрометром, %
- •Відносна вологість за аспіраційним психрометром м-34, %
- •Абсолютна і відносна вологість за статичним психрометром, %
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Рекомендована література
- •Звіт про виконання лабораторної роботи № 2
- •1. Дослідження вологості у виробничих приміщеннях
- •1.1Визначення вологості гігрометром психрометричним типу вит-1
- •1.2 Визначення вологості аспіраційним психрометром типу м – 34
- •2. Визначення рухомості повітря на робочому місці
- •3. Аналіз метеорологічних умов за результатами вимірювань і розрахунків ( висновки )
- •Страхові випадки (зокрема)
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •Методика розслідування нещасних випадків
- •Складання акту про нещасний випадок на виробництві
- •Пояснення щодо заповнення акту за формою н-1
- •Класифікатор подій , причин та обставин нещасного випадку
- •1.Вид події, що призвела до нещасного випадку
- •2.Причини настання нещасного випадку
- •3.Обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку
- •Запитання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Про виконання практичної роботи
- •« Розслідування та облік нещасних випадків
- •На виробництві»
- •Акт № ___ про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Лабораторна робота № 4 "вивчення конструкції та принципу дії вогнегасників"
- •Загальні положення
- •Будова та принцип дії вогнегасників
- •Технічні характеристики хімічних пінних вогнегасників
- •Технічні характеристики порошкових вогнегасників
- •Технічні характеристики повітряно-пінних вогнегасників
- •Технічні характеристики вуглекислотних вогнегасників
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Перевірка придатності вогнегасника охп-10
- •2.Перевірка вогнегасника оу-2
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 5 «дослідження шуму й акустичної ефективності засобів звукоізоляції»
- •1. Загальні відомості
- •Класифікація шуму
- •Нормування шуму
- •Методи захисту від впливу шуму
- •2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання досліджень
- •Підготування приладу вшв-003 до роботи і проведення вимірів
- •Визначення акустичної ефективності звукоізолюючих кожухів
- •Протокол результатів вимірів
- •4. Вимоги безпеки при виконанні досліджень
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях (дсн 3.3.6.037-99)
Штучне освітлення
Для організації штучного освітлення використовують електричні лампи розжарювання або люмінесцентні лампи.
Нормами штучного освітлення встановлені мінімально допустимі значення освітленості у виробничих і допоміжних приміщеннях та адміністративних і житлових будівлях, а також освітлюваність територій промислових об'єктів.
Штучне освітлення нормується в люксах. При цьому використовуються такі ж самі характеристики, що й для природного освітлення: точність зорової роботи, яка характеризується розміром об'єкта розпізнавання; ступінь яскравості фону, на якому розміщені об'єкти; контрастність між об'єктом і фоном.
Розрізняють три види штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.
Згідно з нормами найраціональніше освітлення досягається при комбінованій (загальне та місцеве) і загальній системах освітлення. Застосування тільки місцевого освітлення на виробництві не дозволяється.
Відповідність освітленості встановленим нормам контролюється вимірюванням освітленості на контрольному об'єкті спеціальними приладами – люксметрами.
Прилади й обладнання
Установка для дослідження (рис. 1) складається із світильника загального освітлення лабораторії та світильника 1 місцевого освітлення, висоту закріплення якого можна змінювати переміщенням по штативу 2. За допомогою цих світильників досліджується і комбіноване освітлення робочого місця.
Рис. 1. Схема установки для дослідження освітленості робочих місць:
1 – світильник місцевого освітлення; 2 – штатив; 3 – лампа люмінесцентна; 4 – фотоелемент люксметра; 5 – гальванометр люксметра.
Лампа розжарювання 1 та люмінесцентна лампа 3 мають однакові потужності та встановлюються на однаковій висоті для порівняння ефективності освітлення. Установка дає змогу також досліджувати вплив кольору стін на освітлюваність приміщень. Фотоелемент люксметра встановлюють на робочій поверхні установки.
Для визначення освітленості робочих місць використовують люксметри типу Ю-116, ЛМ-3 та інші. Принцип дії цих приладів схожий і базується на принципі фотоелектричного ефекту. Світловий потік, що падає на селеновий фотоелемент, збуджує електричний струм у ланцюзі фотоелемент – електровимірювальний прилад, величина якого змінюється пропорційно величині світлового потоку.
Люксметр ЛМ-3 має дві границі вимірювань: 0...250 лк при положенні перемикача "250" і 0...500 лк при положенні перемикача "500".
Кожна поділка шкали приладу в діапазоні 0...250 лк відповідає 10 лк, а в діапазоні 0...500 лк - 20 лк.
Під час вимірювання освітленості перпендикулярно до падаючого світла ламп розжарювання похибка не перевищує ± 10 % вимірюваної величини на перших п'яти поділках шкали ± 5 % – на інших для обох границь виміру. Якщо освітлення вимірюється для випадку розсіяного світла при косому паданні променя, а також під час вимірювання денного освітлення та похибки приладу збільшуються вдвічі.
Люксметр Ю-116 складається з фотоелемента з набором поглинаючих насадок і гальванометра. Прилад має дві шкали виміру: від 0 до 30 лк і від 0 до 100 лк та відповідні їм кнопки керування. Натиснувши на ліву кнопку, відлік ведуть по шкалі 0...30 лк, натиснувши на праву кнопку – по шкалі 0...100 лк.
Найбільшу похибку вимірювань прилад має у разі малих відхилень стрілки гальванометра. Тому на кожній із шкал точкою позначений допустимий початок відліку. На шкалі 0...30 лк ця точка знаходиться над поділкою 5 лк, а на шкалі 0...100 лк – над поділкою 20 лк.
Для вимірювання великої освітленості (понад 100 лк) на фотоелемент одягають світло поглинаючі насадки К, М, Р, Т. Насадка К зроблена у вигляді півсфери з білої світлорозсіюючої пластмаси та призначена для зменшення косинусної похибки, викликаної наявністю кута падіння світла на фотоелемент. Насадка К використовується тільки разом з однією із насадок М, Р або Т. При використанні насадок К і М коефіцієнт послаблення світлового потоку дорівнює 10, насадок К і Р – 100, насадок К і Т – 1000. Таким чином, люксметр Ю-116 дозволяє вимірювати силу світлового потоку до 100 000 лк.