- •1.Територіальний принцип місцевого самоврядування
- •2. Конституційно-правові норми (види, класифікація).
- •5. Поняття правового статусу громадянина України
- •6. Правове положення іноземців в Україні.
- •7. Порядок вступу закону у силу.
- •8. Джерела конституційного права як галузі національного права України.
- •12. Імпічмент Президента України.
- •13. Функції та повноваження Голови Верховної Ради України.
- •14. Поняття статусу народного депутата України.
- •16. Судова влада в Україні
- •17. Порядок обрання Президента України
- •18. Правовий статус біженців в Україні.
- •19. Депутатська недоторканість
- •20. Конституційно-правові відносини та їх особливості.
- •21. Поняття і види референдумів.
- •Адміністративно-територіальна
- •Національно-територіальна автономія
- •Національно-державна автономія
- •Форми територіальної автономії
- •24.Поняття та зміст державного суверенітету. Декларація про державний суверенітет України.
- •26. Суб’єкти конституційно-правових відносин і їх особливості
- •29. Депутатський запит (поняття і призначення).
- •Громадянство України припиняється з таких підстав:
- •31. Конституційний лад України
- •Принципи конституційного ладу:
- •32. Порядок прийняття та набуття чинності рішень місцевої ради.
- •33. Виконавчі органи місцевого самоврядування.
- •34. Конституційні права громадян, їх класифікація
- •35. Громадянство як елемент правового статусу особистості.
- •37. Гарантії депутатської діяльності. Депутатський іммунітет та індемнітет.
- •38. Конституція – основне джерело конституційного права.
- •39. Соціальна держава.
- •41. Право законодавчої ініціативи у вр України
- •45. Верховна Рада України (місце в системі вищих органів держави, компетенція, акти).
- •48. Гарантії політичних прав та свобод громадян України
- •49. Склад і форми діяльності вр України
- •50. Виборчий процес (поняття, стадії).
37. Гарантії депутатської діяльності. Депутатський іммунітет та індемнітет.
Депутатський індемнітет (лат. indemnitas, род. в. indemnitatis — «захист від шкоди», «забезпечення збереження») — означає,що депутат не несе ніякої відповідальності за свої рішення і висловлення у парламенті; також депутатська заробітна плата (винагорода) за його діяльність. Головною метою введення інституту Д. і. в систему права відповідної країни є гарантувати виконання депутатом своїх повноважень. Тобто, доцільність депутатських привілеїв (до яких належить і право на Д. і.) полягає в «охороні належної гідності, ефективності та незалежності» законодавчої гілки влади, а не «захисті окремих осіб» від правосуддя, як часто помилково вважають.
Депутатський імунітет - гарантія, а не право депутатів, історично тісно пов'язана з введенням парламентаризму і отримала в сучасних умовах нову якість. Він складається з депутатської недоторканності та охорони трудових прав депутатів. Особливе значення депутатська недоторканність в системі гарантій депутатської діяльності підкреслено тим, що вона отримала пряме конституційне закріплення (ст. 80 Конституції України). Обсяг депутатської недоторканності складається з наступних іммунітетних видів відповідальності: 1) кримінальної відповідальності, 2) арешту, 3) заходів адміністративної відповідальності, що накладаються в судовому порядку. За межами залишаються такі види відповідальності, як цивільно-правова, адміністративна (за виключення накладаються в судовому порядку), дисциплінарна, матеріальна. В Україні депутатський імунітет, якщо уважно проаналізувати чинне законодавство, має абсолютний характер. По суті, є панацеєю від всіх існуючих і неіснуючих бід. А це не тільки дозволяє уникнути кримінальної відповідальності винним, але і порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом. Як і в галузі кримінально-правових відносин, так і в галузі трудових відносин необхідна подальша регламентація депутатського імунітету. Враховуючи, що проблема депутатського імунітету містить елементи як державно-правових, так і кримінально-правових, трудових відносин, вона повинна бути предметом комплексного дослідження представниками відповідних галузей правової науки. 1
За кордоном недоторканність парламентаріїв частіше сприймається як особливий вид захисту депутатів з боку представницького органу влади від арешту та інших процесуальних дій, пов'язаний з обмеженням їх особистих прав і свобод, а також від судового переслідування на підставі порушення кримінальної справи та відповідного звинувачення. Цікаво, що практично у всіх державах депутат позбавляється імунітету у випадках його затримання на місці вчинення злочину. Тоді його арешт проводиться без санкції парламенту. Статус депутата мало чим відрізняється від статусу звичайних громадян лише в англомовних странах.2 Із сутності депутатської недоторканності випливає науковий висновок: кінцевою політичною метою недоторканності народного депутата є зміцнення авторитету Верховної Ради, створення умов для безперешкодного функціонування органу державної влади через охорону його членів - депутатів. У депутатській недоторканності чітко проявляються принципи повновладдя Верховної Ради.