ist_ukr-lit

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

Кафедра історії української літератури і шевченкознавства

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора з навчальної роботи (доц. Чемес В. Ф.)

__________________________________

«05» вересня 2013 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

для студентів

галузь знань 0203 «гуманітарні науки»

напряму підготовки 6.020303 – «філологія»

назва кластеру «мова і література слов’янська/українська»

КИЇВ – 2013

Робоча програма для студентів напряму підготовки 6.020303 філологія, кластеру «мова і література слов’янська/українська»

«25» серпня 2013 року – 52 с.

Розробник: д.ф.н., професорШтонь Григорій Максимович

Робоча програма дисципліни «Історія української літератури» затверджена на засіданні кафедри історії української літератури і шевченкознавства

Схвалено науково - методичною комісією Інституту філології

Протокол від «03 » вересня 2013 року № 1

Голова науково-методичної комісії ___________________ проф. Гаєвська Н. М.

«04» вересня 2013 року

© Г. М. Штонь, 2013 рік

© ___________________, 201___ рік

© ___________________, 201___ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія української літератури»є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньокваліфікаційним рівнем«бакалавр»в галузі знань 0203 гуманітарні науки, з

напряму підготовки 6.020303 «філологія», кластеру«мова і література слов’янська/українська»Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дана дисципліна входить у цикл обов’язкових дисциплін студентів

професійної та практичної підготовки навчального плану освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр»за напрямом 6.020303 – «філологія».

Викладається протягом двох семестрів на ІІІ курсі в обсязі: І семестр –

72 год.(2 кредити ECTS), із них: лекції – 17 год., практичні заняття – 17

год., самостійна робота – 7 год.У курсі передбачено 2змістових модулів та 2 підсумкові модульні контрольні роботи. Форма підсумкового контролю: іспит.

Мета дисципліни – сформувати розуміння основних тенденцій розвитку українського літературного процесу другої половини ХІХ ст., акцентуючи

загальнонаціональнуспецифіку розвитку української літератури у зв’язках із літературами європейськими; на прикладі творчої спадщини представників доби визначити історичну змінюваність напрямів, жанрів і стилів, зростання естетичного потенціалу української класичної літератури, її розуміння і сприйняття в контексті вітчизняної та світової культури.

Завдання – засвоєння особливостей літературного процесу ХIX ст. у контексті становлення і розвитку вітчизняного та європейського письменства, тенденцій розвитку творчості письменників доби, їхвзаємозв’язку із літературою світовою; сприяти усвідомленню літератури ХІХ ст. як вияву авторського національного та історичного типу художнього мислення.

Курс складається з двохзмістових модуліву першому семестрі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-існуючі періодизації української літератури;

-особливості літературного процесу ХІХ ст.;

-місце і роль українського письменства ХІХ ст. у контексті світової літератури і культури;

-тексти творів, що були створені протягом другої половини ХІХ ст.;

-їх аналіз та осмислення у науковій літературі.

уміти:

-на основі відповідних теоретичних праць з питань літературознавства, літературно-критичних матеріалів з’ясовувати специфіку течій і напрямів в українській літературі другої половини ХІХ ст.;

-осягати складність і неоднозначність взаємопов’язаності суспільних та мистецьких процесів;

-аналізуватихудожні твори другої половини ХІХ ст. в єдності змісту і форми;

- критично оцінювати художні явища та літературознавчі праці, присвячені ним.

Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму).Нормативна навчальна дисципліна«Історія української літератури»є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр»в галузі знань 0203 гуманітарні науки, з

напряму підготовки 6.020303 «філологія», кластеру«мова і література слов’янська/українська», є базовою для вивчення історії української літератури ХХ—ХХІ століть.

Зв’язок з іншими дисциплінами.

Курс історії української літератури як навчальна дисципліна є наскрізним у філологічній освіті, адже триває протягом 4-х років навчання, а також є складовою частиною спецкурсів у циклі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр». Його вивчення відбувається одночасно з опануванням змісту дисциплін, спрямованих на вивчення теорії літератури, усної народної творчості, літературної творчості, що сприяє більш масштабному осмисленню творчої спадщини представників ХІХ ст., зокрема, забезпечує оволодіння студентами необхідною термінологією,

доповідей,написання статей, розвиває творчу уяву, сприяє виробленню власних поглядів на явища літературного процесу.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми, спрямовані на вивченняметодології та історія студіювання української літератури другої половини ХІХ ст., аналіз особливостей творчої спадщини Марко Вовчок у контексті феміністичного дискурсу української літератури доби, особливостей творчої спадщини П. Куліша та Юрія (Осипа) Федьковича, з’ясування народнопоетичних і психологічних елементів їх творчості, особливостей розвитку українського байкарства другої половини ХІХ ст., зокрема творчості Л. Глібова та С. Руданського, новаторства творчості А. Свидницького та стильової специфіки творчості О. Стороженка; у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми, у яких розглядається специфіка української літератури 70-90-х рр. ХІХ ст., аналізується психологічний синкретизм творчості І. Нечуя-Левицького та П.Мирного, значення творчого доробку Б. Грінченка, особливості розвитку української драматургії другої половини ХІХ ст. на прикладі творчої спадщини М. Старицького, М. Кропивницького та І.Карпенка-Карого, приділяється увага

суспільно-політичному процесах другої половини ХІХ ст.

Обов’язковим для допуску до іспиту є виконання модульних контрольних робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.

Розрахунок підсумкового балу зваженого модуля розраховується сумарно, додаванням результуючого балу за поточну успішність до

результату модульного контролю. Результуючий бал за поточну успішність обраховується за принципом середнього арифметичного

показників успішності за видами оцінюваних поточних завдань.

Кількість балів, нижча за максимальну щодо окремого виду поточних оцінюваних робіт у межах зваженої дисципліни, розраховується у

пропорційному відношенні до максимальної оцінки за визначені види робіт.

Оцінювання за формами контролю:

упершому семестрі

упершому семестрі

Результуюча сума балів розраховується як проста накопичувальна підсумкових балів за змістові модулі та іспит (максимум – 100 балів).

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж

критично-розрахунковий мінімум – 20 балів, для одержання іспиту обов’язково необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, написанням модульного тесту. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 39 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 31 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо: у першому семестрі

При цьому, кількість балів:

1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання; 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

75 - 84 відповідає оцінці «добре»; 85 - 90 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

91 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

І семестр.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ТЕМА 1. Методологія та історія вивчення української літератури другої половини ХІХ ст.: загальні зауваги(5 год.).

Мета і завдання курсу. Методологічні підходи до проблеми студіювання літератури другої половини ХІХ ст.: І.Франка, М.Зерова, С. Єфремова, Д. Чижевського та ін..Історико-культурні умови розвитку України кінця другої половини ХІХ ст.Загальний огляд літературного процесу.Поезія, проза і драматургія другої половини ХІХ ст.

ТЕМА 2. Основні напрямки літературного розвитку в 60-70-і рр. ХІХ ст. Творчість Марко Вовчок (5 год.).

Основні напрямки літературного розвитку в 60-70-і рр. ХІХ ст.Творчість Марії Олександрівни Вілінської (Марко Вовчок).«Народні оповідання».Збірка«Рассказы из народного быта».Повісті«Три долі», «Інститутка».Новаторство Марка Вовчка в жанрі повісті і роману російською мовою («Червонный король», «Тюлевая баба», «Глухой городок» і романи «Жили да были три сестры», «Записки причетника» та ін.).

ТЕМА3. Особливості творчої спадщини П. Куліша. Юрій (Осип) Федькович: роль і значення у розвитку літератури Західної та Закарпатської України 30-50-х рр. ХІХ ст. (5 год.).

Загальний огляд життєвого і творчого шляху. Наукова, видавнича і громадська діяльність П.Куліша.Поетичні збірки:«Досвітки»,«Хуторна поезія», «Дзвін».Епічна проза. Особливості художньої манери письма П.Куліша.Новаторство письменника в драматургії.Переклади та переспіви П.Куліша.

ТЕМА4. Українське байкарство другої половини ХІХ ст.: творчість Л. Глібова та С.Руданського(5 год.).

Особливості вітчизняного байкарства. Роль Л.Глібова в остаточній «українізації» жанру байки.П’єси, фейлетони, російськомовна і україномовна лірика Л.Глібова.Своєрідність «байок хатніх» або «небилиць» С.Руданського, особливості його гумору, бурлескність.

ТЕМА5. Новаторство творчості А. Свидницького та стильова специфіка прози О. Стороженка (5 год.).

А. Свидницький та О. Стороженко у літературному процесі другої половини ХІХ ст. Роман «Люборацькі» А. Свидницького. Літературне становлення О.Стороженка. Цикл «З народних уст». Оповідання про часи козаччини. Незавершена повість «Марко Проклятий» і п’єса «Гаркуша».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-Х 90-Х РОКІВ ХІХ СТ.

ТЕМА 6. Специфіка української літератури 70-90-х рр. ХІХ ст.(4 год.).

Особливості формування і розвитку українського письменства 70-90-х рр. ХІХ ст. Літературна дискусія, її першопричини, сенс і процесуальні відлуння.Суспільно-політичні, культурно-історичні погляди М. Драгоманова, І Франка. Роль І.Нечуя-Левицького у літературній дискусії.

Західна Україна як епіцентр літературного життя. Галицька літературна преса.Фемінна і феміністична проза: творчість О.Пчілки, Н.Кобринської, О. Кобилянської та Л. Українки.Поезії доби: М.Старицький, ранній І. Франко, О.Маковей, І.Манжура, Я.Щоголів, П.Грабовський).

ТЕМА 7. Психологічний синкретизм творчості І. Нечуя-Левицького та П.Мирного.Особливості творчого доробку Б. Грінченка(5 год).

Життєвий шляхІ. Нечуя-Левицького.Оповідання «Баба Параска та баба Палажка», повість «Кайдашева сім’я», романи «Хмари», «Над Чорним морем». Соціальний характер повісті «Микола Джеря». Історична проза І.НечуяЛевицького: романи «Князь Єремія Вишеневецький» та «Гетьман Іван Виговський». Драматичні твори І. НечуяЛевицького.

Загальний огляд життєвого і творчого шляху Панаса Мирного.Оповідання«Лихий попутав», «П'яниця».Повісті«Лихі люди», «Лихо давнє і сьогочасне», «Голодна воля».Соціальний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».Соціально-психологічний роман «Повія».Драматичні твори Панаса Мирного. Драма «Лимерівна».Комедія«Перемудрив».

Б.Грінченко і соціалістичні тенденції доби.Громадянська лірика і художні її константи.Повісті «Сонячний промінь», «На розпутті», дилогія «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».Драматичні твори Б.Грінченка «Ясні зорі», «Степовий гість», «Нахмарило», «На громадській роботі».

ТЕМА 8. Українська драматургія другої половини ХІХ ст.: М. Старицький, І.Карпенко-Карий, М. Кропивницький (5 год.).

Феномен нового українського театру. Україномовний театральний репертуар 60-80 рр. ХІХ ст. Багатогранність творчої постаті М.Старицького. драм: «Маруся Богуславка», «Оборона Буші», «Богдан Хмельницький». Специфіка соціально-побутових п’єс:драми «Не судилося», «Талан».П’єси «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка» та комедії «За двома зайцями». Історична романістика письменника: трилогія «Богдан Хмельницкий», дилогія «Молодість Мазепи», «Руїна».

Багатогранність таланту М.Кропивницького.Драми «Дай серцю волю, заведе в неволю» та «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»; «Глитай, або ж Павук», «Дві сім'ї»; «Розгардіяш», «Скрутна доба».Комедія «Пошилися в дурні», водевіль «По ревізії».

Історична покликаність та закономірність появи«театру корифеїв».

«Хазяїн»).Особливості історичної мелодрами І.Карпенка-Карого («Лиха іскра

поле спалить і сама щезне»), комедія («Паливода ХУІІІ ст.», «Чумаки»), драми та трагедії («Сербин», «Сава Чалий», «Гандзя»).

ТЕМА 9.Постать І. Франка у літературному, культурному і суспільно-політичному процесах другої половини ХІХ ст. (2 год).

Особливості творчої спадщини І. Франка у контексті вітчизняного і європейського письменства.Поезія І.Франка. Збірки «Баляды й рассказы»,«З вершин і низин»,«Зів'яле листя», «Мій Ізмарагд»,«Із днів журби»,«Semper tiro»,«Давнє і нове», «Із літ моєї молодості». Поеми І.Франка: соціальнопобутові поеми; історичні («На Святоюрській горі», «Іван Вишенський»); філософські («Смерть Каїна», «Похорон», «Мойсей»).Проза:створення циклу «Бориславських оповідань»,посилення сатири в оповіданнях «Свинська конституція», «Добрий заробок», «Історія кожуха»,твори про шляхту й інтелігенцію «Доктор Бессервіссер», «Опозиція», «Для домашнього огнища», психологізм повісті «Перехресні стежки», повість «Захар Беркут».

Драматургія І.Франка (соціально-побутова, психологічна драма «Украдене щастя», п'єса «Учитель», драма «Сон князя Святослава»). Загальна характеристика п'єс «Будка ч.27», «Рябина», «Майстер Чирняк».

Літературно-критичні праці. Переклади.