Методика проведення анаратно-маскового наркозу

1. Кладуть хворого на операційний стіл, фіксують руки і ноги, шкіру навколо носа і рота змазують вазеліном.

2. На дозиметрах встановлюють потік кисню 8-10 л/хв, накладають маску, дають хворому подихати чистим киснем 1-2 хв.

3. Включають подачу анестетика, поступово збільшують швидкість подачі анестетика, зменшують - кисню.

4. При стадії збудження швидкість подачі анестетика збільшують, при настанні хірургічної - зменшують до підтримуваль- ної дози.

Примітка. При даному знеболюванні операцію виконують у хірургічній стадії другого рівня і тільки при найвідповідальніших етапах операції (коли потрібно максимально розслабити м'язи), протягом короткого часу, дозволяється поглибити наркоз до третього рівня.

Методика проведення інтубаційного наркозу

1. Проводять внутрішньовенний (ввідний) наркоз. За допомогою шприца вводять одну з речовин для внутрішньовенного наркозу: 1% розчин гексеналу, тіопенталу натрію, і через 10-15 с настає наркозний сон.

2. Вводять внутрішньовенно один із міорелаксантів короткочасної дії - дитилін, диплацин для розслаблення м'язів рота, глотки, трахеї.

3. За допомогою ларингоскопа в трахею вводять інтубаційну трубку(рис. 6.2).

4. Підключають до трубки наркозний апарат, який подає в легені газову наркозну суміш і забезпечує апаратне дихання.

5. Вводять міорелаксанти тривалої дії (тубокурарин) для попередження відновлення самостійного дихання.

Примітка. Інтубаційний наркоз під час операції є поверхневим, тобто підтримується на хірургічній стадії першого рівня, що є безпечнішим для хворого.

Для попередження поширення внутрішньолікарняної інфекції через наркозний апарат після кожної операції його необхідно дезінфікувати.

Виписка з інструкції щодо очищення і знезаражування апаратів для інгаляційного наркозу

1. Обробці підлягають як нові апарати з метою звільнення від пилу, мастильних речовин, так і апарати, які були в користуванні, для видалення пірогенних речовин, кусочків тканини тощо.

2. Для миття елементів і комплектуючих деталей використовують дезінфекційний розчин, що складається з перекису водню і мийного засобу ("Прогрес", "Лотос", "Летра"). Для приготування робочого розчину беруть 90 мл 33 % пергідролю, 5 г порошку і 905 мл питної води. Найкращий ефект досягається при температурі 50 °С.

3. Етапи обробки: 1) промивають деталі розібраного наркозного апарата під проточною водою; 2) замочують у дезрозчині на 15- 20 хв при температурі розчину 50 °С; 3) миють деталі в цьому ж розчині ватно-марлевими тампонами, 25-30 с на кожний предмет (не рекомендується мити щітками, йоржиками, тому що є небезпека залишення щетинок і аспірації їх у дихальні шляхи);

4) споліскують оброблені деталі під проточною водою 10 хв;

5) просушують стерильним простирадлом; 6) проводять пробу на наявність залишків мийного засобу (фенолфталеїнову).

4. При можливому забрудненні апарата мікобактеріями туберкульозу деталі і блоки із гуми і пластмаси занурюють в один із розчинів:

- З % розчин перекису водню на 3 год;

- 10 % розчин формальдегіду на 1 год;

- 1 % розчин дезоксону на 0,5 год;

- 5 % розчин хлораміну на 2 год.

5. Після використання апарата для хворих на правець або газову анаеробну інфекцію його занурюють в один із розчинів:

- 6 % розчин перекису водню на 6 год;

- 1 % розчин дезоксону на 45 хв;

- 10 % розчин формальдегіду на 4 год.

6. Зовнішня обробка. Перед входом в операційну балони з газами, зовнішню поверхню апаратів, столів, обладнання протирають ганчіркою, змоченою в 1 % розчині хлораміну або 3 % розчині перекису водню та у 0,5 % розчині мийного засобу.