Методичка - литература20век

11

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. Розділ 2. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА ХХ ст.

Тема 4. ХХ ст. як літературна епоха. періодизація літератури

Важливі соціально-політичні події ХХ ст. та їх вплив на розвиток літератури, формування різних напрямів, методів, об’єднань письменників тощо. Перша світова війна в літературі. Тема «загубленого» покоління (Хемінгуєй, Ремарк, Олдінгтон, Дос Пассос) Зневіра як феномен XX ст. та пошуки ідеалу. XX ст. як епоха соціально-політичної та науково-технічної революції. Жовтнева революція та її вплив на літературу Заходу. Культура та революція. Пролетарський літературний рух. Економічна криза 30-х рр. та зріст політичного руху. Ідеологія фашизму та антифашистські акції письменників у 30-ті роки. Друга світова війнаталітература:від «загубленогопокоління»долітератури Опору.

Соціально-політичні зміни після Другої світової війни в Європі та світі та наприкінці ХХ ст. Соціалізм та тоталітаризм. Розпад Радянського Союзу та соціалістичної системи.

Періодизація літератури ХХ ст. Загальна характеристика основних етапів: «модерністського» (1910–1945-і рр.) та «постмодерністського» (1945–1999-х рр.) Літературні напрями, методи та стилі в їх динаміці в XX ст. Поняття модерністського та немодерністського мистецтва. Постмодернізм. Трансформація реалізму. Синтез різних методів у літературі ХХ ст.

Художній авангард початку сторіччя (футуризм, кубізм, дадаїзм). Модернізм та декаданс, спільне та роздільне. Неоромантизм модернізму, натуралістична стихія в модернізмі. Фрейдизм та модернізм, непритомність як джерело естетичного, нова психологія, нова література. Міфологічна природа модернізму. Концептуальні варіанти модернізму. Модель світу та людини в різних модерністських напрямах. Модернізм та реалізм.

Соціальні, політичні та філософсько-естетичні передумови формування експресіонізму. Поезія (Бехер, Брехт) та драматургія експресіонізму. Антивоєнний пафос експресіонізму. Зображення людини та світу.

Сюрреалізм. Значення дадаїзму, його теорії і практики, творчості Аполлінеру для формування сюрреалістичної естетики. Філософія непритомності (Фрейд, Бергсон) та художня творчість. Сюрреалізм у живописі та літературі. Роль С.Далі. Теорія та літературна практика Л.Арагона та П.Елюара. Подальша доля сюрреалізму та його поетів.

12

Імажизм та його програма. Творчість Т.Еліота. Поезії та драми Еліота. Творчість Е.Паунда.

Модерністська проза. Творчість Ф.Кафки. Кафка та експре-

сіонізм. Концепція світу та людини у творах Кафки. Проблема страху та вини в Кафки. Художні риси романів «Процес», «Замок» та новел (звичайність ситуацій, їх «життєво подібність», абстрагування рисперсонажів).Р.Музільтайогороман«Людинабезякостей».

Від реалістичного внутрішнього монологу до «потоку свідомості». Значення творчості М.Пруста. «У пошуках втраченого часу» як суб’єктивна епопея.

Творчість Дж. Джойса. Ранні романи, «Улісс» Джойса як модерністський епос та роман «потоку свідомості». Засоби конструювання тексту: прийом монтажу, асоціації та аналогії, від натуралістичної копії життя до міфологізованого образу природи. Гомерівські мотиви в епопеї.

В.Вулф як теоретик модернізму. Вулф та Пруст. Суб’єктивізація часу та романного простору, музичні принципи композиції романів.Роман«ПаніДелоуей».Романи«Домаяку»,«КімнатаДжакоба».

ЕкзистенціалістьськіроманиЖ.-П.Сартра(«Нудота»)таА.Камю. Еволюція поглядів Камю: від абсурду до бунту («Сторонній», «Чума»). Камю та Достоєвський.

Семінар: Модернізм та постмодернізм у світовій літературі.

Тема 5. Європейська та американська література І половини ХХ ст. видатні імена та твори

Франція. Спадщина французького реалізму в нових умовах. Цикл романів Мартена дю Гара «Сім’я Тібо». Трансформація жанру «сімейного роману» у 30-ті рр. Психологічна романістика Ф.Моріака. Роман «Коло змій».

Творчість Р.Роллана. Еволюція світогляду. Вплив на Роллана ідей Л.Толстого, Ганді. Еволюція світогляду. «Театр революції» Роллана та думки письменника про значення драми та театру. Проблема інтелігенції та її долі в ХХ ст. в епопеях «Жан Кристоф» та «Зачарована душа». Образ композитора Кристофа. Образ Аннети Рів’єр, Марка.

ТворчістьА.Сент-Екзюпері.Природа гуманізму. «Планета людей» та «Маленький принц». Художні особливості «Маленькогопринцу».

Німеччина. Творчість Г.Манна. Еволюція поглядів. Ранні твори («Вчитель Унрат»). Трилогія «Імперія». Роман «Вірнопідданий» як перший антифашистський роман. Експресіонізм Г.Манна. Риси сатири. Історична дилогія про короля Генріха IV. Історія та сучасність в романах Фейхтвангера, Франка.

13

Творчість Т.Манна. Еволюція поглядів. Ставлення до Ніцше. Проблема мистецтва у творчості Т.Манна. Роман «Будденброки» як сімейна епопея. Метафизичність оповідань Т.Манна («Шлях до цвинтарю», «Тоніо Крегер», «Маріо та чаклун»). Шлях до «інтелектуального роману». «Чаклуна гора» – перший філософський роман. Проблема часу в романі, система образів. Роман «Доктор Фаустус». Зв’язок з трагедією Гете «Фауст». Музика як формоутворюючийфакторуромані.ПоглядиТ.Маннанаприродуфашизму.

Творчість Г.Гессе. Східні мотиви. Ранні твори. «Степовий вовк» та проблема мистецтва. Роман «Гра в бісер». Касталія та Європа 30-х рр. Образ Кнехта, трагізм його долі.

Велика Британія. Літературна ситуація в країні. Творчість Г.Уеллса. Еволюція поглядів. Соціальні фантастичні та соціальні побутові твори письменника. Ранні романи «Війна світів», «Машина часу», «Людина-невидимка». Антифашистські твори «Гравець у крокет».

Творчість Р.Олдінгтона. Роман «Смерть героя». Тема «загубленого покоління», антивікторіанський пафос роману. Творчість Д.Лоуренса («Райдуга», «Коханець леді Четерлі»)

Розвиток антиутопії в англійській літературі. Ранні романи О.Хакслі. «О цей чудовий новий світ». Творчість Дж.Оруелла. «Ферма тварин», роман «1984». Своєрідність жанрової моделі.

Іспанія. «Покоління 98 р.» в іспанській літературі (Унанумо, Мачадо). Творчість Гарсіа Лорки. Сюрреалістичні риси поезії Гарсіа Лорки, їх трансформація та поєднання з елементами народної творчості («Поема про Канте хондо», «Циганський романсеро», «Поет у Нью - Йорку»). Драматургія Лорки.

Слов’янські країни. Виникнення самостійних слов’янських держав та розвиток національних літератур. Творчість Я.Гашека. Оповідання Гашека. Роман «Пригоди бравогосолдата Швейка» як перший антимілітаристський роман у чеській літературі. Сатиричні засоби. Проблема «швейковщини». Творчість К.Чапека. Ранні оповідання. Драматургія Чапека. Роман «Війна з саламандрами» як сатира та антиутопія. Польська поезія. Творчість Тувіма.

Розвиток американської літератури в першій половині ХХ ст. Ідея «американської мрії» та розчарування в ній. Новелістика Ш.Андерсена («Уайнсбург, штат Огайо»), поетизація незвичайного, підтекст. Творчість С.Фітцджеральда. Роман «Великий

14

Гетсбі». Герої – прагматики та ідеалісти у творі. Новели «джазового століття» Фітцджеральда. Трилогія Дос Пассоса «США» – епос сучасності. Принципи будування роману, монтаж кадрів, фактографія. Біографічна основа романів Т.Вулфа («Додому шляху нема»).

Творчість Т.Драйзера. Проблема «американської мрії» у його творчості. Роман «Сестра Кері», трилогія «Бажання». Образ Френка Каупервуда. Роман «Американська трагедія». Вплив на Драйзера Достоєвського. Натуралізм, реалізм, романтизм Драйзера.

Творчість Е.Хемінгуея. Основні етапи. Тема «загубленого покоління» у творчості Хемінгуея. Роман «Прощавай, зброє!» Іспанські твори письменника. Проблема методу письменника. Лірична проза. Роман «За ким дзвін». Повість «Старий та море». Значення роману Творчість В.Фолкнера. Своєрідність творчого методу та стилю письменника. Цикл про «Йокнопатофу». Роман «Гомін та лютість». Потік свідомості» в романі. Трилогія «Село», «Місто», «Особняк». Проблема сноупсизму. Образ Флема Сноупса і Лінди в романі «Особняк».

Семінар: Антиутопія у світовій літературі ХХ ст. Тема 6. Основні тенденції в розвитку літератури

ІІ половини ХХ ст.

Всесвітнє значення перемоги над фашизмом. Розподіл світу. Формування трьох основних прошарків у світовій літературі: літератури соціалістичного табору, капіталістичного та країн третього світу. Друга світова війна та література.

Літературна ситуація в капіталістичних країнах. Розвиток реалістичної традиції, нові теми та художні досягнення: італійський «неореалізм», «магічний реалізм» у літературі Латинської Америці.

Розповсюдження «масової» літератури». Її жанри, основні теми. Американізація європейської культури. Остання хвиля модернізму: «антитеатр» (Іонеско, Беккет, Пінтер, Сімпсон, Олбі), «антироман» (Роб Грійє, Саррот, Бютор), «конкретна поезія», «новий новий роман» 60-х рр., структуралістські «тексти» («Драма» Соллерса) як остання хвиля модернізму. Література американських «бітників» («На дорозі» Керуака, романи У.Берроуза). Поема Гінзбурга «Вопль» –поетичний маніфест бітництва. Вплив оєвропейського екзистенціалізму на американську літературу. Пост-

15

модернізм у зарубіжній літературі. Основні риси стилю. Деконструктивізм та деструктуралізм як підстава для літератури пост-

модернізму. (У.Еко, П.Зюскінд, І.Кальвіно, П.Акройд, Дж.Барнс, Т.Пінчон, Джон Барт, М.Павіч, М.Вівег, Г.Петровіч). Поняття постмодерністського тексту, інтертекстуальності, колажу та ін. Література на зламі століть.

Східна та Центральна Європа. Тема антифашистського Опору в творах слов’янських та німецьких письменників (А.Зегерс, Кручковський, Димов, М.Шульц, Д.Нуль, В.Бредель, Отченашек). Моральні пошуки людяності у творах К.Вольф («Касандра», «Медея»), П.Вежінова «Бар’єр», Мештерхазі «Загадка Прометея», Г.Канта «Актовий зал», Г.де Бройна, Е.Штріттматтера та ін. Тоталітаризм та література. Криза та розпад соціалістичної системи наприкінці XX ст. Повернення література «з еміграції» (Ч.Мілош, М.Кундера, Б.Грабал, С.Мрожек).

Франція. Антифашистська тема. (Арагон, Роблес, Лану). Активізація модернізму. Політичний рух 1968 р. та критика споживчого суспільства у творчості П.Лене, Ж.Перека та ін. Проблема сім’ї та суспільства у творчості Е.Базена. Місце його трилогії «Сім’я Різо» серед сімейних епопей (Труайя, Дрюона, Еріа). Ф.Саган як творець психологічної прози («Доброго дня, смутку!», «Чи любите ви Брамса?»). Проблематика, система образів, розв’язання конфлікту в романі «Трохи сонця в холодній воді». Творчість Р. Мерля. Жанрова різноманітність творів Мерля. Звернення до документу, хроніки, репортажу. Антифашистський роман «Смерть – моє ремесло». Зображення подій 1968 року в романі «За склом». Філософська спрямованість романів-антиутопій «Мальвіль», «Мадрапур». Соціальна функція фантастики. 70-90-і роки як період постмодерністський. (Р.Барт). Нові імена в літературі 90-х рр. та нульових(Ж.Леклезіо,

П.Модіано, Б.Віан, М.Леві, Ф.Бегбедер, М.Уельбек)

Німеччина. Особливості розвитку Німеччини після 1945 р. З’єднання ФРН та НДР наприкінці ХХ ст. Проблема війни, фашизму, «неподоланного минулого». Засудження «звичайного фашизму» в романах Кеппена «Смерть в Римі». Тема «розрахунку з минулим» в романах З.Ленца. Інтерпретація національної катастрофи як тотальної кризи у творчості Казака («Місто за рікою») та Носсака («Кассандра»). Розвиток експериментальної

16

літератури у 60-і р.р. «Кельнський реалізм». Звернення до традицій класичної літератури в 70-90-і рр. Роман Д.Веллерсхофа «Переможцю залишається усе». Роман М.Вальзера «На повному скоку». Творчість Г.Белля. Особистість письменника, його погляди та етапи творчості. Ранні твори. Тема «неподоланного минулого» в романі «Більярд о пів на десяту». Мотив протесту в романі «Очима клоуна». Новий погляд на війну в романі «Груповий портрет з пані». Критика «узаконеного» минулого в романі «Загублена честь Катарини Блюм». Останні твори Белля. Особливості творчого методу. Творчість Г.Грасса. Риси сатири Г.Грасса. Роман «Жерстяний барабан» – сатира на фашистську Німеччину. Роман-гротеск «Собачі роки». Твори останніх років.

Велика Британія. Особливості соціально-політичного розвитку Великої Британії в другій половині ХХ ст. Розпад колоніальної системи та антиколоніальна тема в англійській літературі. Особливості прози та драми «сердитих молодих людей» (Еміс, Вейн, Осборн та ін.) Епопея Ч. Сноу «Чужі та брати». Проблематика, структура, головні твори та її ідейна спрямованість. Творчість Е.Во. Особливості художнього методу та сатири. Вплив на сатиру Во методу Теккерея («Мерзотна плоть". Трилогія «Почесний міч».) Сучасний англійській сатиричний роман: М.Спарк («Міс Джін Броді в розквіті літ», «Пир»). Творчість Г.Гріна. Основні мотиви прози Гріна - самотність та переслідування, їх розкриття в творах раннього періоду («Суть справи», «Монсіньор Кіхот», «Сила та слава»). Політична спрямованість роману «Тихий американець». Проблематика роману «Комедіантти». Образи-маски в романі. Парадоксальність сюжету роману «Доктор Фішер з Женеви, або Вечеря з бомбою». Творчій шлях А.Мердок. Особливості світогляду, ставлення до Сартру та екзистенціалізму. Оцінка творчості Мердок у сучасному літературознавстві. Перші романи письменниці. Особливості художнього методу, типи героїв у її творах. Експериментальний роман Мердок «Чорний принц». Концепція людини в прозі В.Голдінга. Проблема «незримої темряви» та її художнє втілення у творах різних періодів творчості. Роман «Володар мух» як сучасна «робінзонада», притча, антиутопія. Система образів, конфлікт роману, значення фіналу. Роман «Шпиль» як роман-притча. Етичний зміст конфлікту твору. Творчість Дж.Фаулза. Гуманіс-

17

тичний пафос та екзистенціальні тенденції у творчості Фаулза. Роман «Колекціонер». Різні інтерпретації змісту твору, стосунків Клегга та Міранди. Роман «Вежа із чорного дерева», проблема мистецтва та пошуків свого «я» у творі. Постмодерністські риси у творчості Фаулза. Проблема інтертекстуальності в романах «Маг» та «Жінка французького лейтенанта». Поліваріантність фіналу твору. «Жіноча проза» (Д.Лессінг, М.Дреббл, Ф.Уолдон та ін.) Драматургія Г.Пінтера, Т.Стоппарда, Д.Хєйра .Постмодерністська література. Нові імена: П.Акройд, Дж.Лодж, Г.Свіфт, І.Макюен, Дж.Барнс.

Тема 7. Американська, латиноамериканська та японська література після 1945 р.

Зміна поколінь письменників. Сучасні класики ( Хемінгуей, Сол Белоу, І.Зінгер, П.Уоррен). Оповідання Селінджера про Гласів та роман «Над прірвою у житі». Література «бітніков» (Дж.Керуак, В.Берроуз, А.Гінзберг). Нонконформістська тенденція в літературі постіндустріального суспільства у 60-х. (Чівер). Посилення модерністських тенденцій. «Чорний гумор» та його представники - Кізі, Дж.Хеллера та К.Воннегута («Бійня №5», «Сніданок для чемпіону», «Фокус-покус»). Творчість Дж.Стейнбека («Грона гніву», «Зима незгоди нашої»). Антифашистська тема в американській літературі (В.Стайрон «Вибір Софі», Т.Джонс «Тільки поклич»). Творчість Дж.Апдайка. Роман «Кентавр», міфологічна та біографічна основа роману. Тетралогія про Кролика, оновлення проблематики кожного. Нонконформізм прози Апдайка. Афро - американська література: Р.Райт Дж.Болдуїн, Тоні Моррісон («Пісні Соломона», «Улюблена»). Проблема нового консерватизму в американській літературі 70-80-х років. Роман Дж.Гарднера «Осіннє світло». Проза Т.Капоте («Сніданок у Теффані»). Романи Е.Доктороу («Регтайм», «Марш»)

Особливості розвитку американської драми в другій половині ХХ ст. Творчість Ю.О’Ніла. Драматургія А.Міллера («Смерть комівояжера»), Т.Віль’ямса («Трамвай «Бажання» ). Проблема художнього методу американських драматургів. Постанови творів західних драматургів на українській сцені. Явище мультикультуралізму в літературі США. Нові імена: С.Сонтаг, Д.Деліло

Латиноамериканська література. Антиколоніальний рух та розвиток літератури «третього світу». Критика диктаторських

18

режимів у романах А.Астуріаса («Пан Президент») і Г.Маркеса («Осінь патріарха»). Значення літератури Латинської Америки для світової літератури. Проблема «магічного реалізму» в латиноамериканському романі. Риси «нового» латиноамериканського роману: Ж.Амаду, Г.Маркес, Х.Кортасар, Карпентер, А.Астуріас,

В.Льоса. Оповідання Кортасара, роман «Гра у класики». Роман «Сто років самотності» Г.Маркеса. Проблематика та система образів у романі. Особливості сатири.

Новелістика Х.Л.Борхеса. Борхес та європейський постмодернізм. Проблема інтертекстуальності.

Особливості розвитку японської літератури в ХХ ст. Філософія дзен-будизму та її втілення у творах японських письменників. Творчість Кавабати («Стогін гори», «Тисячекрилий журавель»), романи Кобо Абе, К.Ое, Акутагави. Нові імена. Проза Ю.Місімо «Золотий храм», оповідання «Патріотизм».

Семінар:СвітталюдинаузарубіжнійпрозіІІполовиниХХст.

МОДУЛЬ 3. ЛІТЕРАТУРА РАДЯНСЬКОГО ТА ПІСЛЯРАДЯНСЬКОГО ЧАСУ

Тема 8. Радянська література після 1917. Риси літератури І половини ХХ ст.

Радянське та пострадянське літературознавство про становлення та розвиток російської та радянської літератури після 1917 р. Джерела революційної культури. Формування нової ідеології та нової літератури. Причини розмежування письменників. Угрупування пролетарських письменників. Прихильники класичної спадщини. Різне ставлення до революції, громадянської війни, сталі-нізму, тоталітаризму. Цикл статей Горького «Несвоевременные мысли», «Окаянные дни» И.А.Буніна. В.Г.Короленко «Письма к Луначарському», «Озверение». Розподіл літератури на три прошарки: офіційна (революційно-романтичні моделі культури), «підцензурна» (контроль влади, пошуки мови самовиразу) та література еміграції. Влада та література. Соціалістичний реалізм як єдиний метод нової літератури. Багатонаціональність літератури. Тема нової людини, індустріалізації, колективізації в «офі-ційній» літературі 20-30-х рр (О.Серафимович, С.Малишкин, О.Гладков, В.Каверінта ін.). Особливостірозвиткудрами та поезії.

Драма. Морально-етична тематика п’єс О.Арбузова, О.Афіногенова. Драми Горького. («Егор Булычев и другие», «Дети солнца та ін.)

19

Поезія. Романтична течія в поезії (М.Тихонов, Е.Багрицький, М.Свєтлов, П.Антокольський та ін.). Творчість С.Єсеніна та доля ідей о селянськім граді Кітеже, о селянській Атлантиді. Образ Росії в поезії Єсеніна. Інтерпретація революції. Криза 1918 р. Зміна стилю та ліричного героя після 1018. (цикл «Москва кабацька») «Радянські» твори Єсеніна (поема «Анна Снегина» та ін.) Повернення до романтики в «Персидских мотивах». Поема «Черный человек» як амбівалентна саморефлексія. Творча позиція й поетична манера М.Заболоцького. Співдружність із обераутами: Д. Хармсом, О.В. Веденським, К.Вагіновим та ін. Натурфілософія Заболоцького. Мотиви віршів «В домах наших». Сатиричне зображеннялюдей міста:«Вечерний бар», «Новый бит», «Свадьба».

Основні проблеми, теми та художні риси прози 20-х – 50-хрр. Критика революційної концепції особистості в романі-антиутопії Є.Замятіна «Мы». Роман «Голый год» Б.Пільняка. Оригінальність творчого методу.

Репресії проти письменників у 30-ті роки та доля «підцензурних» та повернутих з еміграції письменників.

Трилогія К.Федіна «Города и годы».

Творчість М.Горького після 1917 р. Видавницька діяльність Горького. Значення її для розвитку гуманітарної освіти народу за радянські часи. Складні відносини з владою. Різні трактовки його творчості післяреволюційного періоду в роботах літературознавців. «Жизнь Клима Самгина» як підсумковий твір Горького. Доля середнього інтелігента в натовпі подій.

Творчість М.Шолохова. Початок літературної діяльності М.Шолохова в групі «Молода гвардія». Тематика і проблематика збірки «Донские рассказы». Шолохов як наслідувач класичних традицій. Творча історія роману «Тихий Дон». Тематика і проблематика твору. Трагедія Григорія Мелехова в романі. Стихійний гуманізм Мелехова. Різні підходи літературознавців до розуміння природи складної соціально – моральної позиції Мелехова. Світове значення роману.

Творчість О.Толстого. Ранні твори. Роман-трилогія «Хождение по муках» про долю інтелігенції в період революцій та громадянської війни. Протирічне трактування образу Петра 1 О.Толстим у романі «Петр І». Порушення історичної правди в романі.

Творчий шлях та особливості світогляду М.Булгакова.

20

Центральна проблема честі та боргу у творчості Булгакова. Особливості сатири в «Собачому серці». «Роковых яйцах». «Белая гвардия» роман про долю інтелігенції. Тематика драматургії М.Булгакова. («Дни Турбиных», «Бег», «Зойкина квартира»). Задум роману «Мастер и Маргарита». Своєрідність жанру, сюжету і композиції твору. Соціально-філософська проблематика Роману. Демонологія роману. Значення творчості Булгакова.

Сатирична проза М.Зощенка. Доля письменника. Оповідання як основний жанр, стиль, образи, тематика.

Творчість О.Платонова. А.Платонов як поет, критик, публіцист. Збірка віршів «Блакитна глибочінь». Культ техніки, машини. Утопізм, максималізм раннього О.Платонова. Подолання апологетики машин і науки. Розвиток сатиричних традицій російської літератури. («Город Градов», «Шарманка»). Тяжіння до «філософії загальної справи». Історія Чевенгуровської комуни («Чевенгур»), елементи антиутопії. Трагічна ідея повісті «Котлован». Образ Вермо в повісті «Ювенильное море». Психологізм творів Платонова. («Загадочный человек», «Фро» та ін.) особливості стилю письменника, сучасні дослідники про мову творів Платонова. Вплив Платонова на літературу постмодернізму.

Велика Вітчизняна війна та перші антифашистські твори. Формування поезії воєнного «покоління» (К.Симонов, М.Кульчицький, Б.Слуцький, Ю.Друніна, Д.Самойлов та ін.)

Семінар: «Повернені» твори радянської літератури

Тема 9. Нові тенденції та імена в радянській літературі до та після «відлиги»

Значення перемоги над фашизмом для розвитку усвідомленості народу. Нове покоління письменників з досвідом історичних подій. Дискусії 50-х про «дистилірований» стиль як знак самокритики тоталітарної системи.

«Хрущовська відлига» та її вплив на літературу країни. Поняття «шістідесятніків». Реабілітація письменників, повернення та публікація заборонених та нових творів (Пастернак «Доктор Живаго», В.Гроссман «Жизнь и судьба», В.Дудинцев «Не хлебом единым», Шаламов «Колымские рассказы» та ін.)

«Молода проза» (В.Аксьонов, П.Гладілін, О.Приставкін, А. Кузнецов) тема «батьків-дітей» та її протестне звучання. Новий герой. Експанція «мови вулиці». Поезія Є.Євтушенка, О.Возне-