- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва
- •Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва
- •1.2. Визначення потреб держави у промисловій продукції
- •1.3. Обґрунтування можливого обсягу виробництва промислової продукції
- •Баланс виробничих потужностей промисловості
- •Тема 2. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва
- •2.1. Сільське господарство як об’єкт держаного регулювання економіки. Показники сільськогосподарського виробництва
- •Обґрунтування потреб виробництва сільськогосподарської продукції
- •Обґрунтування можливостей виробництва сільськогосподарської продукції
- •Тема 3. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин
- •3.1 Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •3.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
- •Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України
- •3.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •3.4. Державне регулювання оплати праці
- •Тема 4. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення
- •4.1 Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи
- •4.2 Соціальні індикатори (показники) рівня життя
- •4.3 Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку
- •4.4 Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки
- •Структура мінімального споживчого бюджету
- •Тема 5. Прогнозування і державне регулювання інвестиційної діяльності
- •5.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави
- •5.2 Структура капіталовкладень та її регулювання
- •5.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
- •5.5 Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій
- •Тема 6. Прогнозування та державне регулювання транспорту
- •6.1 Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання
- •6.2 Методологія державного регулювання перевезень
- •6.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
- •6.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
- •6.5 Державне регулювання пасажирських перевезень
- •2. Розраховується середня дальність однієї поїздки пасажира у базисному році
- •5. Розраховується очікувана у розрахунковому році чисельність пасажирів:
- •7.2 Особливості міжнародних економічних зв’язків України
- •7.3 Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика держави
- •7.4 Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави
- •Рекомендована література
2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
Цей показник пов'язаний з динамікою працездатного населення залежно від змін демографічних і соціально-економічних факторів. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до чисельності всього працездатного населення (трудових ресурсів):
Чисельність зайнятого населення
Кзпн = ---------------------------------------------------------* 100% (3.2)
Чисельність працездатного населення
3. Рівень зайнятості трудових ресурсів суспільства за сферами суспільно-корисної діяльності. Він вимірюється у вигляді відсотка зайнятих навчанням, в домашньому господарстві і в інших видах суспільно-корисної діяльності. Визначаються вони аналогічно попереднім показникам з метою встановлення необхідних пропорцій у розподілі трудових ресурсів.
Безробіття як соціально-економічне явище, протилежне зайнятості, і вимірюється також за допомогою абсолютних і відносних показників.
Абсолютними показниками безробіття є:
1. Загальна чисельність безробітних – фіксується як по всій сукупності населення, так і по окремим групам (за статтю, віком, освітньою підготовкою і т. п.).
2. Середня тривалість безробіття розраховується для осіб, які раніше мали роботу.
3. Середня тривалість пошуку роботи розраховується для всього незайнятого населення (включаючи тих, хто вперше вийшов на ринок праці і раніше не мав роботи). Її розрахунки можуть виконуватися як по всій сукупності безробітних, так і за окремими групами – професійним, соціально-демографічними і т. п.
До відносних показників безробіття відносять:
рівень безробіття;
структуру безробіття.
Рівень безробіття за методологією МОП визначається відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку. Рівень зареєстрованого безробіття визначається відношенням (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.
Структура безробіття може визначатися як за чисельністю безробітних, так і за тривалістю періоду безробіття. Структура безробіття за чисельністю безробітних визначається за статтю, віком і місцем проживання безробітних.
Головним джерелом інформації є статистична звітність, що складається за результатами реєстрації безробітних службами зайнятості, і розрахунки чисельності і складу пропозиції робочої сили на ринку праці, а також обстеження населення з питань економічної активності, які, починаючи з 1995 року, щоквартально проводить Держкомстат України.
3.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
Трудові ресурси – це частина населення країни, яка завдяки своїм фізичним можливостям і трудовим навичкам приймає або може приймати участь у різних сферах економічної діяльності. В складі трудових ресурсів виділяють три категорії населення.
1. Працездатне населення працездатного віку. Відповідно до Конституції Україні до цієї категорії належать чоловіки віком 16-60 років і жінки віком 16-55 років за винятком інвалідів 1 та 2 груп, а також осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (частка цієї категорії приблизно становить 85%).
2. Особи старші працездатного віку, тобто громадяни пенсійного віку, що продовжують своєю працею приймати участь у різних сферах економічної діяльності (їх частка – 12%).
3. Особи, що не досягли працездатного віку. Це підлітки до 16 років, які за особливим дозволом відповідного Державного органу беруть участь у певних видах економічної діяльності на особливих умовах.
Одним з інструментів регулювання використання трудових ресурсів в Україні є розробка різних видів трудових балансів, що розробляються при складанні програм соціально-економічного розвитку країни. До найважливіших видів трудових балансів відносяться: зведений баланс трудових ресурсів, баланс ринку праці, баланс робочої сили.
Зведений баланс трудових ресурсів України – це прогнозно-аналітичний документ, який складається з 4 розділів: 1 і 2 – ресурсна частина; 3 і 4 – розподіл ресурсів. Перший розділ зведеного балансу трудових ресурсів містить інформацію про загальну кількість населення країни, у другому відображається кількісний склад трудових ресурсів, у третьому та четвертому розділах фіксується інформація про розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості, сферами та галузями економіки. Спрощена схема балансу представлена у таблиці 3.1
Таблиця 3.1