Глосарій (Правознавство)

Міжнародно-правові акти ‑ це акти, що вміщують правила діяльності, формулюють права і обов'язки відповідних суб'єктів (конвенції, пакти, угоди, договори тощо), а також міжнародні документи, котрі норм права, поведінки не вміщують, прав і обов'язків не визначають (декларації, заяви, меморандуми). До цих актів належать: Загальна Декларація прав людини 1948 року, Міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права 1966 року, Декларація соціального прогресу і розвитку 1969 року, Декларація про право на розвиток 1986 року, Документи всесвітньої конференції по правах людини, організована ООН у Відні 1993 році (140 країн взяло участь).

Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міністерство внутрішніх справ України - це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Місце проживання фізичної особи – житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцеві господарські суди - місцевими господарськими судами є господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Севастополя. Місцеві господарські суди є судами першої інстанції. Президент України за поданням Голови Вищого господарського суду України може утворювати інші місцеві господарські суди (міські, міжрайонні, спеціальних (вільних) економічних зон тощо).

Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Мотив злочину - зумовлені певними потребами, емоціями та інтересами внутрішні спонукання, які породжують у особи рішення вчинити злочин.

Надзвичайний стан — особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях у випадках виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або в разі спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України насильством, і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Народний депутат України — обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України та уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Національна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства від наявних і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.

Національний суверенітет - повновладдя нації у вирішенні всіх питань її національного життя аж до реальної можливості створення самостійної національної держави.

Незакінчений злочин - попередня злочинна діяльність, можлива у злочинах з прямим умислом і полягає у готуванні до злочину та у замаху на злочин.

Незаконна лікувальна діяльність - це вплив на людину шляхом заборонених медичних засобів і методів, або хоч і дозволеними засобами і методами, але що здійснюється особою, яка не має на це права (наприклад, проведення медсестрою операцій або маніпуляцій, право на здійснення яких надано лише лікареві певної спеціальності, або лікування захворювання внутрішніх органів лікарем-стоматологом). 

Незаконне збирання конфіденційної інформації - збір не уповноваженим на це суб'єктом відомостей про приватне життя іншої особи, що містять його особисту або сімейну таємницю. 

Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Необережність - одна з двох форм вини (поряд з умислом), передбачених у кримінальному законодавстві (ст. 25 КК України) та поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.

Необхідна оборона - дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання (ст. 36 КК України).

Неосудність - підстава визнання особи, яка вчинила суспільно небезпечне протиправне діяння, такою, що не підлягає кримінальному покаранню, та полягає в тому, що особа під час вчинення вказаного діяння не могла усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану (тобто була у стані неосудності.

Непідприємницьке товариство – це товариство, яке не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (об’єднання громадян).

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Неустойка – грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Норма права - це офіційне, формально визначене, загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлене або санкціоноване державою, направлене на регулювання найбільш важливих суспільних відносин і охорону соціальних цінностей шляхом закріплення юридичних обов’язків і прав суб’єктів правовідносин.

Нормативно-правовий акт - письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру і є основною формою права для багатьох правових систем сучасності.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус - це посадова особа, на яку покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії.

Об’єкти цивільних прав - матеріальні та нематеріальні блага, стосовно яких між суб’єктами цивільного права виникають відносини, що складають предмет цивільно-правового регулювання.

Об’єктивне право - це система загальнообов’язкових правил поведінки, які встановлені державою і визначають волю домінуючої частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, спрямовані на регулювання суспільних відносин і забезпечуються державою.

Об'єкт злочину - елемент складу злочину, це блага, інтереси, на які посягає злочинне діяння і які охороняються кримінальним законом.

Об'єктивна сторона злочину – зовнішня сторона злочину і складається з ознак, які характеризують його зовнішній прояв: а) суспільно небезпечне діяння; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв'язок між діянням і наслідками; г) об'єктивні обставини вчинення діяння (час, місце, спосіб, знаряддя і засоби, а також обстановка скоєння злочину).

Обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів, не пов'язані з їх випуском.

Обмежувальна ділова практика - здійснення індивідуальних або колективних заходів, спрямованих на обмеження конкуренції та монополізацію виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і одержання надприбутків.

Обов'язок (юридичний) - передбачені правом міра й вид необхідної поведінки суб'єкта.

Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність - перелічені в кримінальному законі чинники, що стосуються особи злочинця або вчиненого нею злочину і, які за їх наявності дають підстави суду в межах санкції статті, за якою кваліфікується вчинене винним діяння, призначати справедливе покарання з урахуванням всіх особливостей конкретного злочинного прояву.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Орган держави - це структурно організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців або один державний службовець, який наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави, має визначену структуру і здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції, відповідно до свого призначення.

Органи внутрішніх справ – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, підпорядковані МВС, що забезпечують дотримання законності і правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист прав і свобод людини і громадянина від протиправних від протиправних посягань, від протиправних посягань на власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави.

Організатор - один з видів співучасників у вчиненні злочину, це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням (ч. 3 ст. 27 КК України).

Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб - це будь-які дії, результатом яких стало створення банди.

Оренда — один із видів майнового найму. Відносини оренди регулюються спеціальними нормативними актами.

Оренда жилих приміщень - господарська операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній чи юридичній особі на визначений строк або безстроково, для цільового використання та за орендну плату.

Оренда землі - господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату.

Основні права та свободи людини і громадянина — закріплені в Конституції України невід'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи на підставі наявності у них громадянства України, гарантуються Українською державою і становлять ядро правового статусу особи в Україні.

Пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.

Парламент (англ. parliament, від фр. рагіег — говорити) — родова назва вищого колегіального загальнонаціонального представницького і законодавчого органу в демократичних державах, який відображає суверенну волю народу і працює на постійній основі (паралельна назва — легіслатура). П. України є Верховна Рада України (ст. 75 Конституції України).

певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Перевезення вантажу — за договором перевезення ванта­жу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити до­вірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пун­кту призначення та здати його право уповноваженій на одер­жання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язу­ється сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення пасажира — за договором перевезення па­сажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здання багажу — також до­ставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу, пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні бага­жу — також за провезення багажу.

Переказ грошей - рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Підбурювач - один з видів співучасників у вчиненні злочину, це особа, яка схилила до вчинення злочину (ч. 4 ст. 27 КК України).

Підзаконний акт - акт компетентного державного органу, що видається на підставі й на виконання законів.

Підзаконні нормативно-правові акти - це документи компетентних органів, які видаються на підставі закону, відповідно до нього і для його виконання.

Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Підприємницьке товариство – це товариство, яке здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, визначеному ГК України та іншими законами.

Підсудність – це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки. 

Підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Плоди – це природне походженнясамої речі, яке є результатом органічного розвитку рослин і тварин.

Повне товариство - повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Пов'язана особа - а) юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою; б) фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) фізичної особи, її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи; в) посадова особа відповідної юридичної особи, уповноважена провадити від її імені юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени сім'ї такої особи.

Погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

Подання прокурора – це подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.

Позика — договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого роду та якості.

Позичка — договір, за яким одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовують правила Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму.

Позовна давність – це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Покарання - це найсуворіша міра державного примусу, що застосовується судом у вироку до особи, яка вчинила злочин, є за своєю суттю карою і від імені держави негативно оцінює як злочин, так і особу, що його вчинила.

Політична влада – це:влада, що здійснює управління суспільством в інтересах його благ і яка регулює відносини між соціальними групами – стратами, класами, станами, корпораціями тощо, з метою досягнення і підтримання стабільності і порядку у ньому.

Політична система - своєрідне соціальне утворення, якому притаманні такі якості, як: структура, цілісність, збалансованість, наявність головної ланки, сталість горизонтальних і вертикальних зв'язків її елементів, достатня автономність ланок нижчого порядку, які не можуть нормально розвиватись, якщо верхні ешелони її пригнічують, ускладнення системи, в міру її розвитку.

Політична система суспільства - у вузькому розумінні – це обумовлена економічними, соціокультурними ідеологічними факторами сукупність взаємопов’язаних державних і недержавних організацій, інститутів, які прямо чи опосередковано беруть участь в реалізації політичної влади чи впливі на неї, в широкому розумінні ‑ це цілісний комплекс всіх політичних явищ, які існують у суспільстві, для здійснення політичної влади.

Помилування - акт Президента України, що стосується конкретно визначеної особи (групи осіб), яка засуджена за вчинення злочину приятливими для неї обставинами: звільненням (повністю чи частково) від відбування покарання, зняттям судимості тощо (п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Посередництво в хабарництві - це безпосередня передача предмету хабара, при усвідомлюванні характеру вчинюваних дій.

Послуги – це дії суб’єктів цивільного права внаслідок здійснення яких задовольняються відповідні потреби інших осіб. Їхній кінцевий результат завжди є немайновим.

Пособник - один з видів співучасників у вчиненні злочину, це особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом (ч. 5 ст. 27 КК України).

Поставка — за договором поставки постачальник, що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), що не збігається з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприєм­ницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним викори­станням, а покупець зобов'язується прийняти товари та сплатити за них певну грошову суму. До договору поставки застосовують правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин.

Постанова прокурора – це такий акт прокурорського реагування який виноситься у разі порушення закону посадовою особою прокурором або його заступником, залежно від характеру порушення закону, власне мотивованою постановою про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, або порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постачання енергетичні та інші ресурси через приєднану мережу — договір, за яким сторона, що постачає, зобо­в'язується забезпечувати іншу сторону — споживача (або­нента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

Постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пошкодження чужого майна - протиправний вплив на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. 

Права людини - це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку всього людства і мають бути загальними та рівними для всіх людей

Право – це одна із форм суспільної свідомості, яка відображає суспільні відносини в нормативно-правових актах, що встановлюються державою, є загальнообов’язковими і охороняються нею від порушень, виражають міру свободи, юридичної відповідальності, соціальну справедливість, рівність і рівноправність громадян, направлені на регулювання і охорону суспільних відносин і соціальних цінностей. Це оформлена в офіційних джерелах і гарантована державою єдина в масштабі суспільства нормативна система, покликана регулювати соціально значиму поведінку учасників суспільного прогресу на основі встановлення рівноваги інтересів, узгодження волевиявлення і правових вимог для всіх верств населення.

Право власності – це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Право як загально-соціальне явище - це певні можливості суб'єктів суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб'єктів.

Правова (юридична) система суспільства - це система всіх юридичних явищ (система права, система законодавства, правовідносини, правосвідомість, правова культура тощо), що існують у певній державі або у групі однотипних держав.

Правова держава - держава, підпорядкована праву, в якій дії її органів влади і службових осіб здійснюються на засадах конституційності й законності, а також підконтрольні незалежним судам. Це держава реальних прав людини, вона є засобом, інструментом забезпечення таких прав. Це політична організація суспільства, в якій право обмежує і підпорядковує собі державну владу, а основні права особи і її соціальна безпека є змістом свободи, закріплену в законах, це підґрунтя громадянського суспільства. Тільки існування розвиненого, стабільного громадянського суспільства надає можливість створити правову державу.

Правова культура - це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності.

Правова культура особистості - це система правових знань, вмінь і навичок, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній діяльності й поведінці. Це позитивна частина правосвідомості плюс її проявлення в правомірній діяльності й поведінці.

Правова система - є не тільки системою об’єктивних норм, а й всією діючою системою права в єдності його конкретних і абстрактних форм (правовідносин, норм законодавства, правосвідомості, правової ідеології і психології), а також співвідношенням зовнішніх засобів офіційного визнання та об’єктивації (правові звичаї, судові прецеденти, законодавство, нормативні договори тощо). Певне значення для правової системи мають публічне і приватне право, канонічне право, норми матеріального і процесуального права, рівень офіційного визнання і ефективність правозастосування.

Правове виховання - цілеспрямована, послідовна, систематична діяльність держави та її органів, а також громадських об’єднань і організацій щодо формування певної системи правових знань, вмінь і навиків, правового мислення, правових почуттів – почуття права, законності, почуття поваги до права і закону, до тих соціальних цінностей, які регулюються і охороняються правом та законодавством.