47. Способы отбора, обеспечивающие репрезентативность выборки.

Для того чтобы выборочные показатели были близки к генеральным, отбор единиц для исследования осуществляют по определенным правилам.

Способы отбора:

1 Случайный отбор – отбор осуществляется случайно.

2 Механический отбор – отбор осуществляется механически через определенный интервал.

3 Типический отбор – при этом отборе генеральная совокупность сначала разбивается на отдельные типические группы, и отбор ведется из каждой группы отдельно случайным или механическим способом.

Отбор единиц из генеральной совокупности может быть организован в виде повторной или бесповторной выборки.

Если отборные единицы после регистрации попадают обратно в генеральную совокупность и могут попасть в выборочную совокупность еще раз – отбор наз-ся повторным.

Если же отборные единицы не возвращаются – отбор бесповторный.

Большинство социальных исследований проводятся методом бесповторного отбора.

48. Ошибка репрезентативности. Расчёт граничной и средней ошибка выборки.

Ошибки репрезентативности свойственны несплошному наблюдению. Они возникают в результате того, что состав отобранной для обследования части единиц совокупности недостаточно полно отображает состав всей изучаемой совокупности, хотя регистрация сведений по каждой отобранной для обследования единице была проведена точно. Ошибки репрезентативности могут быть случайными и систематическими. Случайные ошибки репрезентативности — это отклонения, возникающие при несплошном наблюдении из-за того, что совокупность отобранных единиц наблюдения неполно воспроизводит всю совокупность в целом. Величина случайной ошибки репрезентативности может быть оценена с помощью соответствующих математических методов.

51. Виды взаимосвязей между экономическими процессами и явлениями. Функц. И стох. Связи.

Між окремими соціально-економічними явищами в суспільстві існують певні взаємозв’язки. Вони досить складні і різноманітні: на рівень однієї величини (результативної ознаки Y) можуть впливати зміни декількох величин (чинників Х₁, Х₂, …, Х_m). В теперішній час методи статистичного дослідження таких взаємозв’язків отримали широке визнання у всіх галузях наукової і практичної діяльності завдяки можливостям кількісної оцінки впливу різних чинників на рівень результативних ознак, що вивчаються. Крім того, за їх допомогою можна успішно моделювати динаміку процесів і отримувати обґрунтовані прогнози на майбутнє.

Прийнято розглядати два типи зв’язків між явищами: функціональний і стохастичний. При функціональній залежності між Y та Х кожному значенню аргументу відповідає одне певне (з ймовірністю 1) значення функції. Між ними існує взаємно однозначна відповідність у вигляді функції Y = f(X). Наприклад, площина кола однозначно визначається тільки його радіусом: S = R².

В соціально-економічному житті величину результативної ознаки звичайно визначає набагато більша кількість чинників. При цьому, поряд з головними, важливішими аргументами діють також випадкові (природні, суб’єктивні) чинники. При регресійній (односторонній) стохастичній залежності між Y та Х кожному значенню аргументу відповідає не одне певне значення функції, а лише закон її розподілу, тобто певне значення Y з ймовірністю, меншою за 1.

Такою, наприклад, є залежність між рівнем продуктивності праці робітників та їх кваліфікацією: ми не можемо бути впевненими на 100%, що у будь-який час виробіток висококваліфікованого працівника перевищує аналогічний показник для робітника з низькою кваліфікацією. Справа в тому, що на рівень продуктивності праці впливають і інші чинники: стан технологічного обладнання, здоров’я працівника, рівень матеріальної зацікавленості, психологічний настрій тощо.

При кореляційній (двосторонній) стохастичній залежності обидві змінні (і Y і Х) можна розглядати як аргумент і як функцію одночасно: кожному значенню Х відповідає закон розподілу Y, і навпаки, кожному значенню Y відповідає закон розподілу Х.

Такою, наприклад, є залежність між величиною продуктивності праці робітників та рівнем їх оплати. Відомо, що величина виробітку визначає рівень оплати праці – згадайте відомий приклад про мінімальну годинну оплату праці в США і в Україні. В той же час безперечно можна стверджувати про те, що величина та форма оплати праці (підрядна, погодинна, акордно-преміальна тощо) є важливішим важелем її ефективності. При цьому для обох залежностей існує також багато інших чинників, що визначають варіацію відповідних функцій і їх стохастичний характер.