Вступ

Самостійна робота є вагомою частиною праці з оволодіння знаннями з мікроекономіки. Її основний зміст – це робота з навчальною та науковою літературою, численними джерелами довідкової інформації тощо, вироблення навичок з вирішення проблемних ситуацій, розв’язання задач, знаходження правильних відповідей у тестових завданнях задля більш обміркованого освоєння навчального матеріалу .

Різноманіття таких джерел не тільки збільшує можливості студентів щодо опрацювання дисципліни «Мікроекономіка», а й потребує його певного методичного супроводження. Така потреба значно загострюється у зв’язку з необхідністю закріплювати теоретичний матеріал знаходженням правильних відповідей у тестових завданнях, розв’язанням задач та вирішенням проблемних ситуацій з мікроекономіки. Саме такий вид роботи й становить першу частину наведених методичних вказівок.

При цьому задачі поділяються на дві групи. Одні – традиційні, передбачають знаходження правильного результату в умовах заданих значень показників чи факторів. Вирішення задачі тут напряму пов’язане з оволодінням теоретичним матеріалом та вмінням його застосовувати. Інша група – ситуативні задачі, спрямовують студента скоріше на вибір правильної відповіді та її обґрунтування згідно з вимогами та традиціями мікроекономічного аналізу. Тобто цей вид роботи потребує від студентів не тільки опрацювання теоретичного матеріалу, а й виробітки навиків аналітичного мислення.

Іншою вагомою складовою самостійної роботи є виконання реферату за однією з тем курсу. Робота над рефератом є обов’язковою умовою поглибленого вивчення матеріалу та дає необхідний досвід самостійного наукового дослідження в галузі мікроекономічного аналізу. У той же час вона сприяє знайомству з сучасною літературою з проблем мікроекономіки.

Враховуючи значення самостійної роботи з літературою для оволодіння предметом, авторами методичних вказівок приділено особливу увагу тематиці для бібліографічного огляду літературних джерел та аналітичного огляду наукових публікацій. При цьому основна увага приділяється спрямуванню студентів на роботу з науковою періодикою, статтями, надрукованими у провідних українських та російських економічних журналах.

Робота з науковою періодикою, статтями, у тому числі, з проблем економічного розвитку України, дозволяє ілюструвати універсальні постулати мікроекономіки матеріалами, що походять з національної практики. Такий підхід дозволяє додати конкретності та, певним чином, узагальнити, матеріал нормативної дисципліни «Мікроекономіка».

Зразок виконання домашнього (розрахункового) завдання

Завдання

для самостійної роботи студентів

з мікроекономіки

1.Тест (1б.) Знайдіть єдину правильну відповідь та обґрунтуйте свій вибір.

Що з названого вивчає мікроекономіка?

а) виробництво у масштабі всієї країни;

б) чисельність зайнятих в економіці;

в) загальний рівень цін;

г) виробництво цукру;

д) усі відповіді неправильні.

Відповідь: Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, що вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами, які намагаються максимізувати свою вигоду в умовах обмеженості ресурсів і необхідності їх альтернативного використання. Мікроекономіка, таким чином, вивчає процеси і явища, що виникають або існують на рівні окремого домогосподарства, яке виступає і споживачем і власником факторних доходів

(заробітної плати, ренти, процента та прибутку), тобто робітника, інвестора, власника земельної ділянки, окремої фірми, а також окремого галузевого ринку або ринку окремого виду товару. Отже у наведеному тесті вдіповіді а), б) і в) не є правильними, оскільки, вони стосуються рівня національної економіки, яка є об’єктом дослідження макроекономіки, а не мікроекономіки. Відповідь г) є правильною, тому що цукор є окремим видом товару, купівля та продаж якого здійснюється на ринку окремого виду товару. Відповідь д) не є вірною, через те, що серед усіх наведених у тесті відповідей одна є правильною.

2.Задача (3б.) Ціна товару X складає 1,5 дол. Ціна товару Y складає 1 дол. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y в 30 ютилів та намагається максимізувати задоволення від купівлі товарів X та Y, то як саме він оцінює граничну корисність товару X.

Рішення:

Відповідно до кількісного підходу в теорії поведінки споживача стан рівноваги споживача відображається формулою:

MUX	=	MUY
PX		PY

Тобто співвідношення граничних корисностей і цін благ повинні бути однаковими. Тепер знайдемо граничну корисність товару Х:

Х	=	30
1,5		1

Х = 45 ютилів.

3.Задача (3б.) Єдиний змінний фактор виробництва — праця, інші фактори - фіксовані:

кількість робітників..... 0 1 2 3 4 5 6

випуск продукції, шт......0 40 90 126 150 165 180

Визначте, при наймі якого робітника почне скорочуватись граничний продукт праці. Яким буде граничний продукт 6-го робітника? При наймі скількох робітників середній продукт праці досягає максимальної величини?

Рішення:

Спочатку знайдемо граничний продукт праці:

MP_L = ∆ TP / ∆ Q

MP_L1 = TP₁ – TP₀ / Q₁ – Q₀ = 40 – 0 / 1 – 0 = 40 (шт.)

MP_L2 = 50 (шт.), MP_L3 = 36 (шт.) .....

Очевидно, що при наймі 3-го працівника починає скорочуватись граничний продукт праці.

MP_L6 = TP₆ – TP₅ / Q₆ – Q₅ = 180 – 165 / 6 – 5 = 15 (шт.)

Граничний продукт 6-го робітника буде дорівнювати 15 шт.

Підрахуємо при наймі скількох робітників середній продукт праці досягне максимальної величини:

AP_L = TP / Q

AP_L1 = TP₁ / Q₁ = 40 / 1 = 40 (шт.)

AP_L2 = TP₂ / Q₂ = 90 / 2 = 45 (шт.)

AP_L3 = TP₃ / Q₃ = 126 / 3 = 42 (шт.) ....

При наймі 2-х робітників середній продукт праці досягає максимальної величини.

4.Ситуація (3б.) Поясніть, що таке «змішані моделі національної економіки» і які основні їх типи Ви можете назвати.

Відповідь: У кожній країні та чи інша економічна система набуває специфічних для даної країни особливостей, які визначаються, насамперед, особливостями національної економічної культури. Національні моделі змішаної економіки – це особливості виявлення змішаної економічної системи у різних країнах. Серед різноманітних сучасних національних моделей змішаної економіки виділяються три її регіональні різновиди:

американська ліберальна модель, для якої характерна мінімізація державного регулювання, що базується, в основному, на правовому регулюванні господарського життя;

західноєвропейська соціал-демократична модель, що акцентує увагу на соціальній політиці держави;

японська патріархально-корпоративна модель, за якою уряд займається переважно стратегією економічного розвитку.