Особливості роботи з препаратами:

• гормони аденогіпофіза вводять внутрішньом 'язово;

• препарати щитоподібної залози несумісні з антибіотиками;

• тиреоїдин і мерказоліл призначають після їди;

• вибір дози інсуліну здійснюється під суворим контролем лікаря;

• при прийманні похідних сульфонілсечовини розвивається непереносимість етилового спирту;

• метилпреднізолон не можна застосовувати під час проведення будь-яких видів вакцинації й імунізації;

• естрогени несумісні з антикоагулянтами непрямої дії;

• препарати статевих гормонів в ампулах — олійні розчини, які вводять внутрішньом 'язово у підігрітому стані

Класифікація протиалергійних препаратів:

1. Антигістамінні препарати

• Антигістамінні, що пригнічують ЦНС, - димедрол, супрастин, тавегіл (клемастин), дипразин (піпольфен).

• Антигістамінні, що мало впливають на ЦНС, - діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), азеластин (алергодил), лоратадин (кларисин), дедалон, фексофенадин(телфаст, фексадин).

2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори: кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен), фенепірид

3. Глюкокортикостероїди (ГКС) – преднізолон, гідрокортизону бутират, триамцинолон, дексаметазон

4. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.

• Адреноміметики(адреналіну гідрохлорид), ефедрину гідрохлорид).

• Бронхолітики( еуфілін)

• Препарати кальцію( кальцію хлорид, кальцію глюконат)

Особливостi роботи з препаратами що усувають прояви алергiйних реакцiй :

- антигiстамiннi препарати несумiснi з промедолом, стрептомiцином, канамiцином , неомiцином, трициклiчними антидепрессантами ;

- димедрол I дипразин ( пiпольфен ) при пiдшкiрному введеннi зумовлюють подразнення, тому iх вводять парентерально внутрiшньом язово чи внутрiшньовенно ;

- димедрол несумiсний з аскорбiновою кислотою, натрiю бромiдом, гентамiцином ;

- всi антигiстамiннi препарати, що пригнiчують ЦНС ( димедрол, дипразин, супрастин, тавегiл ), не рекомендовано призначати хворим, робота яких по вязана з точною психiчною реакцiею ( водiям , операторам тощо ) ;

- дiазолiн призначають внутрiшньо пiсля iди ;

- кромолiн-натрiй не можна вводити iнгаляцiйно разом з бромгексином , амброксолом.

Класифікація нпзп

1. Похідні індолу – індометацин (метиндол), суліндак.

2. Похідні фенол оцтової кислоти – диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен).

3. Похідні пропіонової кислоти– ібупрофен (бруфен), кетопрофен, напроксен, кеторолак (кетанов)

4. Оксиками – піроксикам, мелоксикам (моваліс).

5. Похідні піразолону – бутадіон (фенілбутазон), анальгін (метамізол).

6. Похідні кислоти саліцилової – кислота ацетилсаліцилова (аспірин), аспізол, ацелізин.

Особливості роботи з ненаркотичними анальгетиками:

• пояснити пацієнту, що безконтрольне вживання препаратів, які є сильнодіючими речовинами, шкідливо для організму;

• для запобігання ушкоджувальній дії препаратів на слизові обо­лонки навчити пацієнта правильно приймати ліки (з їжею, молоком або повною склянкою води) та розпізнавати ознаки пептичної вираз­ки (неперетравлення їжі в шлунку, блювання «кавовою гущею», дьогтеподібний кал);

• для запобігання агранулоцитозу контролювати аналізи крові, дати пацієнтові настанови повідомляти лікаря в разі появи симптомів агранулоцитозу (відчуття холоду, гарячка, хворе горло, нездужання);

• для запобігання нефротоксичності (гематурія, олігурія, кристалурія) спостерігати за кількістю виведеної сечі, дати пацієнтові настанови щодо важливості інформувати лікаря в разі появи будь-яких симптомів;

• під час роботи з індометацином нагадати пацієнтові, що в разі появи відчуття сонливості не сідати за кермо автомобіля і не керу­вати небезпечним обладнанням;

• ненаркотичні анальгетики не сумісні з сульфаніламідними пре­паратами, антидепресантами, антикогулянтами;

• саліцилати не призначають разом з іншими ненаркотичними анальгетиками (підсилюється ульцерогенна дія) і антикоагулянтами (підвищується ризик кровотеч).

- ацетилсалiцилову кислоту не можна поєднувати з iншими НПЗП , бо це посилить ii ульцерогенну дiю ( утворення виразки шлунка ) ;

- бутадiон несумiсний з ГКС ;

- внутрiшньом язове введення анальгiну болюче .

- кетанов не можна вживати довго (всередину не довше 5 днів, парентерально — не довше 2 днів) та для знеболення в акушерстві.

- індометацин вживати під час іди з молоком.

Тема: «Антисептичні та дезинфекційні засоби»