9. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств. Прибуток і рентабельність виробництва.

1. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств.

2. Прибуток.

3. Рентабельність виробництва.

9.1.Продукцією підприємства є сукупність виробляємих їм споживчих вартостей у результаті цілеспрямованої, корисної для суспільства діяльності колективу працівників підприємства.

За ступенем повноти і методу обліку виготовляє мої продукції об’єму її реалізації і міри участі колективу підприємства у створені вартості продукції в гірничий промисловості виокремлюють валову, товарну, реалізовану, чисту і нормативно – чисту продукцію.

Валова продукція– показник, який характеризується у грошовому виразі загальний об’єм виготовленої продукції окремим підприємством, об’єднанням, галузей. Об’єм валової продукції, як правило, обчислюється у співвідлносних цінах.

До її складу входять вартість готової продукції, вартість напівфабрикатів особистого виготовлення, послуги промислового характеру, зміна залишків незакінченого виготовлення.

Об’єм валової продукції Qв :

Де Qв.т.- об’єм добутку корисної копалини у очисних і підготовчих за боях в одиницю часу,т;

Цс- зіставляємо ціна 1т конкретної корисної копалини, грн..

Qи.ф.- вартість напівфабрикатів, що виготовляються на одиницю часу, грн..

У- вартість послуг за одиницю часу, грн..

Qн.п.- зміна залишків незакінченого виробництва за одиницю часу, грн.(при збільшенні –«+», при зменшені – «-»).

Товарна продукція– це продукція, яка відповідає вимогам технічних умов і стандартів, яка отримана у результаті виробничої діяльності підприємства і призначена для реалізації на сторону. Вона містить: вартість готової продукції, яка була виготовлена на підприємстві за певний період, за виключенням продукції, споживаної підприємством на свої особисті потреби, вартість послуг промислового характеру.

Об’єм товарної продукції визначається у дійсних оптових цінах. У ряду галузей її визначають і у співвідносних цінах.

Об’єм розраховується за формулою:

Де Qт.т об’єм видобутку, призначений для реалізації стороннім організаціям в одиницю часу, т

Ц – ціна за 1т, грн..

Qп.ф–вартість напівфабрикатів, які підлягають реалізації на сторону в одиницю часу, грн

Реалізована продукція– це вартість продукції, яка була продана іншим підприємствам або збутовим організаціям і оплаченої підприємству – постачальнику по дійсним оптовим цінам. До складу цієї продукції входять і послуги промислового характеру.

Об’єм знаходимо за формулою:

Де Qр.т. – об’єм продукції, що реалізовано споживачу і оплачена їм в одиницю часу, т.

Цо- дійсна оптова ціна за 1т, грн.

Чиста продукція– представляє собою економічний показник, який характеризує наново створену вартість тим підприємством, для якого вона розрахована. Сума чистої продукції усіх галузей матеріального виготовлення народного господарства складає національний прибуток країни.

Для цілей планування використовується показник нормативно – чистої продукції.

9.2. Поняття про прибуток.

Прибуток– це економічна категорія, яка виражає фінансові результати виробничо – господарської діяльності підприємства. Вона представляє собою надлишок вартості реалізованої продукції над витратами виробництва, які були затрачені на її виготовлення.

Формування прибутку. Її види.

Основне джерело прибутку гірничого підприємства – виручка від реалізації видобутих корисних копалин. Отримує мий від цього прибуток визначаємо за формулою:

Де П- прибуток від реалізації корисних копалин в одиницю часу, грн..

Ц – оптова ціна за 1т продукції, грн..

С- фактична повна собівартість добутку 1 т корисної копалини, грн..

Q- об’єм реалізованої продукції за визначений календарний період, т.

Окрім прибутку, отриманий від основної виробничо господарської діяльності – видобутку і реалізації корисної копалини, гірничі підприємства можуть отримувати прибуток від іншої реалізації і поміж реалізаційний прибуток.

Прибуток от інших реалізацій може бути результатом виробництва і продажу побічної продукції (щебінь, пісок, глина), експлуатації автопарку, який знаходиться на балансі підприємства; продажу продукції підсобного господарства; відпущення іншим підприємствам тепла, енергії, пару, води.

Повз реалізаційний прибуток, утворюється від надходження боргів, списаних раніш у збиток підприємства, від отриманих штрафів і неустойок і інших джерел.

Прибуток зазвичай обчислюється у гривнях за визначений календарний період (місяць, квартал, рік). Його розмір можна визначити і на 1 т корисних копалин, що видобуваються.

На гірничих підприємствах виокремлюють балансовий і розрахунковий прибуток.

Балансовий прибуток– представляє собою повну величину прибутку, який отримує підприємство у результаті своєї виробничо – господарської діяльності.

Де Пб- балансовий прибуток;

Пи – прибуток від інших реалізацій;

Пв – повз реалізаційний прибуток.

Розрахунковий прибуток – представляє собою частину балансового прибутку підприємства (за вирахуванням обов’язкових платежів):

Де Пр- розрахунковий прибуток;

Мф- плата за виробничі фонди;

Мр- рентні платежі;

Мкр- оплата відсотків за банківський кредит.

При зміні загального рівня цін або зміні цін у результаті покращення якості корисної копалини додатковий прибуток знаходимо:

Де П – додатковий прибуток в одиницю часу, грн.;

Q- об’єм виробництва;

Ц – зміна ціни, грн..

Величина зміни прибутку, як наслідок зміни структури видобутку корисної копалини.

9.3. Рентабельність виробництва – один із важливіших господарсько розрахункових показників, які оцінюють рівень економічної ефективності праці підприємства.

На відміну від прибутку рентабельність розраховується у відносних одиницях вимірювання.

Рентабельність оцінюється співвідношенням величини прибутку за розглядає мий період до вартості виробничих фондів підприємства або до витрат виробництва, вираженим у відсотках.

У першому випадку цей показник відображає ступінь використання виробничих фондів, у другому – рівень ефективності витрат виробництва, які виготовляються підприємством у процесі випуску продукції.

Як правило рентабельність окремих видів і усієї продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості.

Рентабельність виробництва визначається як відношення прибутку від виробничо – господарської діяльності до середньо річної вартості основних виробничих фондів і оборотних коштів, що нормуються.

Рівень рентабельності Р(%) окремих видів і всієї продукції визначають за формулою:

Де П- прибуток від реалізації даної продукції, грн.;

С – собівартість продукції, що виготовляється, грн.

Де Qр – вартість даної продукції у оптових цінах, грн..

Рівень рентабельності виробництва, який визначається по відношенню прибутку до вартості виробничих фондів, планується підприємством і об’єднаннями і враховується у вигляді загальної Ро і розрахункової Рр. рентабельності:

Де Пб і Пр – прибуток балансовий і розрахунковий, грн. на рік.

Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн..

О с.н. – середньорічна величина обігових коштів, що нормуються, грн..

Рівень рентабельності є синтетичним показником, у якому знаходять своє відображення економічні показники, які характеризують величину виробничих коштів, які використовує підприємство, їх витрати і результати виробничо – господарської діяльності підприємства у вигляді вартості реалізованої продукції і її собівартості.

Так як основним показником, який визначає рівень рентабельності, є вартість реалізованої продукції, її собівартість, величина основних виробничих фондів і обігових коштів, що нормуються, прогресивні зміни усіх цих показників виявляють безпосереднє позитивний вплив на рентабельність виробництва.