- •1. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді: поняття позову, його елементи та види
- •2. Процесуальні заходи захисту відповідача проти позову
- •3. Загальна характеристика матеріально-правових та процесуально-правових заперечень проти позову
- •4. Підстави та правові умови подання та розгляду зустрічного позову
- •5. Право на позов та право на пред’явлення позову
- •6. Процесуальний порядок пред’явлення позову
- •7. Поняття мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторін, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем.
- •8. Поняття, способи та порядок забезпечення позову
- •9. Поняття судового розгляду як стадії цивільного судочинства
- •10. Повноваження головуючого у стадії судового розгляду
- •11. Поняття судового засідання та його частини
- •12. Підстави та наслідки відкладення розгляду цивільної справи
- •13. Підстави та наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи
- •14. Відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді
- •15. Підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі
- •16. Відмінність відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі
- •17. Поняття закриття провадження у справі: його підстави і процесуальні наслідки
- •18. Підстави та процесуальні наслідки залишення заяви без розгляду
- •19. Підготовка цивільної справи до судового розгляду, її процесуальний порядок, строки підготовки
- •20. Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільної справи. Складові частини судового засідання
- •21. Судове рішення
- •22. Перегляд рішень, ухвал, що набрали чинності, у зв’язку з обставинами що знову відкрилися
- •23. Причини виникнення судових помилок
- •24. Порядок виправлення судових помилок судами вищестоящих інстанцій виправлення описок і арифметичних помилок
- •Винесення додаткового рішення
- •Роз'яснення рішення суду
- •25. Право на оскарження судових рішень як елемент права на справедливий судовий розгляд
- •26. Функціональна компетенція суду апеляційної інстанції у цивільному судочинстві
- •27. Застосування принципу правової визначеності при перегляді судових рішень
- •28. Роль верховного суду україни у цивільному процесі
- •29. Правова природа апеляційного провадження
- •30. Порядок реалізації права апеляційного оскарження
- •31. Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції
- •32. Підстави скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •33. Законна сила рішень апеляційного суду
- •34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •35. Правова природа касаційного провадження
- •36. Порядок здійснення касаційного провадження
33. Законна сила рішень апеляційного суду
Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
1. Стаття, що коментується, визначає порядок набрання законної сили рішеннями і ухвалами суду апеляційної інстанції. Відповідно до даної статті рішення й ухвали по апеляційній скарзі, постановлені апеляційним судом, набирають законної сили негайно, тобто з моменту їх проголошення.2. Хоча ст. 223 ЦПК і не зазначає прямо, але ні в кого не повинно бути сумніву, що одним із головних наслідків набрання рішенням суду є неможливість відміни рішення самим судом, який його ухвалив. Допустити протилежне означає допустити правовий безкрай, правову вакханалію. Відміна рішення самим судом, що його ухвалив, можлива лише у випадках та з підстав, передбачених законом: у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами, перегляд заочного рішення, скасування судового наказу, скасування рішення про обмеження цивільної дієздатності, про визнання фізичної особи недієздатною; про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Підставами скасування рішень у зазначених випадках є нововиявлені обставини, оспорювання судового наказу та заочного рішення, зміна або виявлення обставин.Стаття 318 цього Кодексу також встановлює правило про можливість скасування рішень або ухвал самим судом, що ухвалив рішення чи постановив ухвалу. Але, по-перше, зазначені рішення та ухвали набирають законної сили негайно. По-друге, ця стаття не встановлює підстави скасування. По-третє, підстави скасування, якщо визнавати їх наявність, повинні бути такими або подібними, як підстави перегляду у зв'язку з нововиявленим обставинами.
34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 2. Апеляційний сул досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені і порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. 3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. 4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
1. Коментована стаття підкреслює основну особливість апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції на відміну від касаційного перегляду, який існував раніше. Апеляційний суд не лише перевіряє законність і обґрунтованість рішення, а й може: а)встановлювати нові факти, досліджувати нові докази; б) досліджувати докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням процесуальної форми.Неправильним було б вважати, що раніше касаційний суд не міг досліджувати і оцінювати нові докази, перевіряти правильність оцінки судом першої інстанції доказів. Так, ст. 300 ЦПК (у старій редакції) допускала подання до суду касаційної інстанції нових і додаткових матеріалів. Однак касаційний суд мав можливість їх досліджувати і оцінювати лише для перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а не для встановлення нових обставин. У цьому - пр
|
инципове розходження апеляційного перегляду і колишньої касації.2. Аналіз частини першої цієї статті дозволяє відзначити, що вона визначає види меж розгляду справи апеляційним судом: процесуальні і матеріальні. Матеріальні межі розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначаються межами позовних вимог, заявлених і розглянутих судом першої інстанції. Більш того, матеріальні межі визначають і межі апеляційної скарги у тому розумінні, що останні не можуть бути ширше перших. Якщо ж межі апеляційної скарги вужчі меж позовних вимог, то вони стають межами перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційним судом, тобто процесуальними межами для суду апеляційної інстанції.3. Однак, правила про межі розгляду справи апеляційним судом не діють у двох випадках.По-перше, вони не діють, якщо апеляційний суд виявить наявність у даній справі обов'язкових, безумовних підстав скасування рішення суду першої інстанції, тобто у випадку встановлення неправильного застосування норм матеріального права або певних порушень норм процесуального права (див. коментарі до частини 2 ст. 309 ЦПК та до ст..311 ЦПК).По-друге, суд перевіряє у повному обсязі справу окремого провадження, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Поняття «очевидна незаконність або необґрунтованість» є оціночним. Що стосується порушення норм процесуального права, очевидними можна вважати порушення, зазначені у ст. 311 ЦПК.