33. Законна сила рішень апеляційного суду

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

1. Стаття, що коментується, визначає порядок набрання законної сили рішеннями і ухвалами суду апеляційної інстанції. Відповідно до даної статті рішення й ухвали по апеляційній скарзі, постановлені апеляційним судом, набирають законної сили негайно, тобто з моменту їх проголошення.2. Хоча ст. 223 ЦПК і не зазначає прямо, але ні в кого не повинно бути сумніву, що одним із головних наслідків набрання рішенням суду є неможливість відміни рішення самим судом, який його ухвалив. Допустити протилежне означає допустити правовий безкрай, правову вакханалію. Відміна рішення самим судом, що його ухвалив, можлива лише у випадках та з підстав, передбачених законом: у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами, перегляд заочного рішення, скасування судового наказу, скасування рішення про обмеження цивільної дієздатності, про визнання фізичної особи недієздатною; про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Підставами скасування рішень у зазначених випадках є нововиявлені обставини, оспорювання судового наказу та заочного рішення, зміна або виявлення обставин.Стаття 318 цього Кодексу також встановлює правило про можливість скасування рішень або ухвал самим судом, що ухвалив рішення чи постановив ухвалу. Але, по-перше, зазначені рішення та ухвали набирають законної сили негайно. По-друге, ця стаття не встановлює підстави скасування. По-третє, підстави скасування, якщо визнавати їх наявність, повинні бути такими або подібними, як підстави перегляду у зв'язку з нововиявленим обставинами.

34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 2. Апеляційний сул досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені і порушенням встановленого порядку або в дослід­женні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. 3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. 4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

1. Коментована стаття підкреслює основну особливість апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції на відміну від касаційного перегляду, який існував раніше. Апеляційний суд не лише перевіряє законність і обґрунтованість рішення, а й може: а)встановлювати нові факти, досліджувати нові докази; б) досліджувати докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням процесуальної форми.Неправильним було б вважати, що раніше касаційний суд не міг досліджувати і оцінювати нові докази, перевіряти правильність оцінки судом першої інстанції доказів. Так, ст. 300 ЦПК (у старій редакції) допускала подання до суду касаційної інстанції нових і додаткових матеріалів. Однак касаційний суд мав можливість їх досліджувати і оцінювати лише для перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а не для встановлення нових обставин. У цьому - пр

инципове розходження апеляційного перегляду і колишньої касації.2. Аналіз частини першої цієї статті дозволяє відзначити, що вона визначає види меж розгляду справи апеляційним судом: процесуальні і матеріальні. Матеріальні межі розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначаються межами позовних вимог, заявлених і розглянутих судом першої інстанції. Більш того, матеріальні межі визначають і межі апеляційної скарги у тому розумінні, що останні не можуть бути ширше перших. Якщо ж межі апеляційної скарги вужчі меж позовних вимог, то вони стають межами перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційним судом, тобто процесуальними межами для суду апеляційної інстанції.3. Однак, правила про межі розгляду справи апеляційним судом не діють у двох випадках.По-перше, вони не діють, якщо апеляційний суд виявить наявність у даній справі обов'язкових, безумовних підстав скасування рішення суду першої інстанції, тобто у випадку встановлення неправильного застосування норм матеріального права або певних порушень норм процесуального права (див. коментарі до частини 2 ст. 309 ЦПК та до ст..311 ЦПК).По-друге, суд перевіряє у повному обсязі справу окремого провадження, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Поняття «очевидна незаконність або необґрунтованість» є оціночним. Що стосується порушення норм процесуального права, очевидними можна вважати порушення, зазначені у ст. 311 ЦПК.