Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Сосюр. Курс загальної лінґвістики

.pdf
Скачиваний:
1203
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
7.48 Mб
Скачать

Фердінан де Сосюр

КУРС ЗАГАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

Ferdinand de Saussure

COURS

DE LINGUISTIQUE

GÉNÉRALE

Фердінан де Сосюр

КУРС

ЗАГАЛЬНОЇ

ЛІНГВІСТИКИ

Переклали з французької Андрій Корнійчук, Костянтин Тищенко

Київ

ОСНОВИ

1998

ББК81

С66

“Курс загальної лінгвістики” відомого швей­ царського мовознавця Фердінана де Сосюра являє собою інтерпретацію його лекцій, прочи­ таних у Женевському університеті і відтворе­ них Ш. Балі та А. Сешее за конспектами сту­ дентів.

Книга зацікавить студентів філологічних фа­ культетів, викладачів, широке коло читачів.

Науковий редактор

Костянтин Тищенко

Післямова

Костянтина Тищенка

Видано за підтримки швейцарського фонду культури PRO HELVETIA

та сприяння Посольства Швейцарії в Україні.

©

Андрій Корнійчук,

 

Костянтин Тищенко.

 

Український переклад,

 

1998.

©

Костянтин Тищенко.

ISBN 966-500-021-7

Післямова, 1998.

ПЕРЕДМОВА ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ

Нам часто доводилося чути від Ф. де Сосюра на­ рікання на брак принципів і методів лінгвістики — тієї науки, де в повній мірі виявилася його обдаро­ ваність. Усе своє життя він наполегливо шукав про­ відні закони, які б могли орієнтувати його думку в цьому хаосі. Лише 1906 року, очоливши після Жозефа Вертгеймера кафедру в Женевському універ­ ситеті, він дістав змогу прилюдно викладати свої ідеї, що визрівали в нього протягом багатьох років. Ф. де Сосюр прочитав із загального мовознавства три курси лекцій: 1906—1907, 1908—1909, 1910— 1911 pp.; однак вимоги програми змушували його присвячувати половину кожного з цих курсів ін­ доєвропейським мовам, їхній історії та опису. Через це певна частина його тематичних лекцій була іс­ тотно скорочена.

Усі, кому пощастило слухати його плідні на ідеї лекції, шкодували, що цей курс не вийшов окремою книжкою. По смерті нашого вчителя ми сподівалися знайти в його рукописах, люб’язно наданих нам пані де Сосюр, точне або принаймні достатнє відобра­ ження цих Геніальних лекцій; ми сподівалися, що, обмежившись простим редакційним виправленням особистих записів Ф. де Сосюра та використовуючи конспекти студентів, можна буде видати повний курс його лекцій. Проте нас спіткало розчарування: ми не знайшли нічого або майже нічого, що відповідало б конспектам його учнів. Коли відпадала потреба, Ф. де Сосюр знищував складені похапцем чернетки, що містили основні положення його лекцій. В його письмовому столі ми знайшли лише досить давні на­ черки; звичайно, вони становлять певну цінність, але

6 Ф. Сосюр. КУРС ЗАГАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

використовувати їх або поєднувати з нашими кон­ спектами трьох курсів його лекцій неможливо.

Це було тим більше прикро, що свого часу про­ фесійні обов’язки не дозволили нам прослухати його останні лекції, які позначили в діяльності Сосюра етап, не менш блискучий, ніж далекі часи його праці над “Запискою про первісну систему голосних в ін­ доєвропейських мовах”.

Отож ми були змушені вдатися до записів, зроб­ лених студентами впродовж його трьох лекційних курсів. Досить повні конспекти передали нам слухачі двох перших курсів: панове Луї Кай, Леопольд Ґотьє, Поль Реґар та Альберт Рідлінґер, а також слу­ хачі третього, найважливішого курсу: пані Альберта Сешее, панове Жорж Деґальє та Франсис Жозеф. Пан Луї Брютш також надав свої записи з одного спеціального питання. Ми щиро вдячні всім цим осо­ бам. Крім того, висловлюємо якнайбільшу подяку ви­ датному романістові п. Жюлю Ронжа, який люб’язно погодився переглянути рукопис перед публікацією та повідомив нам свої цінні зауваження.

Що ж ми мали робити з цим матеріалом? Насам­ перед ішлося про критичний аналіз: у кожному курсі аж до його окремих деталей слід було, порівнюючи всі версії, відшукати думку автора, про яку лиши­ лися у нас невиразні спогади, часом суперечливі. Для перших двох курсів ми вдалися до співробітництва з А. Рідлінґером, одним з тих слухачів, хто стежив за думкою вчителя з найбільшим інтересом; його до­ помога була дуже корисною. Для третього курсу таке ж копітке зіставлення версій та їх редагування здій­ снила співвидавець пані А. Сешее.

Однак що ж було робити далі? Форма усного ви­ кладу, часто невідповідна книжковому стилю, зумов­ лювала поважні труднощі. До того ж Ф. де Сосюр був одним із тих учених, які ніколи не зупиняються на досягнутому: його думка розвивалася у всіх на­ прямках, і це їй не шкодило. Видавати все в оригі­ нальній формі було неможливо: повторення, неминучі

Передмова до першого видання

7

у вільному викладі, нагромадження зайвих слів, мінливі формулювання — все це позбавило б таке видання цілісності. Обмежитися лише одним курсом (знову ж, яким?) означало б забрати з книги багат­ ства, так щедро розкидані по двох інших курсах. Навіть третій, найбільш завершений курс не зміг би сам по собі дати вичерпне уявлення про теорії та методи Ф. де Сосюра.

Нам радили видати деякі особливо оригінальні за вмістом уривки, і ця ідея нас спочатку привабила. Та згодом стало очевидно, що такий підхід завдав би шкоди концепції нашого вчителя, відтворивши ли­ ше уламки будови, цінної тільки як струнке ціле.

Ми вдалися до сміливішого, але, здається, водночас і раціональнішого рішення: здійснити реконструкцію, синтез на основі третього курсу, використавши всі досяжні нам матеріали, включно з особистими запи­ сами Сосюра. Тут ішлося про відтворення поготів важке, бо воно мало бути цілком об’єктивним; у кож­ ному пункті слід було, проникаючи до самої суті Кожної окремої думки та керуючись системою в ці­ лому, спробувати побачити цю думку в її остаточній формі, звільнити її від різноманітних варіацій вира­ ження, властивих усному викладу, потім знайти їй належне місце в тексті, виклавши при цьому всі складові частини курсу в тій послідовності, яка б відповідала авторському наміру там, де намір можна було скоріше вгадати, ніж віднайти.

Наслідком цієї об’єднавчої та відтворювальної пра­ ці стала книжка, яку ми не без побоювань виносимо тепер на розсуд учених кіл та всіх друзів лінгві­ стики.

Нашою метою було відтворити органічну єдність тексту, не оминаючи нічого, що сприяло б враженню стрункого цілого. Однак власне через це ми ризику­ ємо зазнати подвійної критики.

З одного боку, нам можуть сказати, що це струнке ціле — неповне. Але ж наш учитель ніколи й не претендував на те, аби охопити всі розділи лінґвіс-

8 Ф. Сосюр. КУРС ЗАГАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

тики та подати їх в однаково яскравому освітленні; він не міг цього зробити , фізично, та й мета його була цілком інша. Керуючись кількома власними принципами, які не раз зустрічаються в його роботі, утворюючи основу її міцної барвистої тканини, він починав працювати углиб або ширше викладав дум­ ку, лише коли ці принципи знаходили винятково сприятливий грунт для застосування або наштов­ хувалися на теорії, що могли б їм зашкодити.

Цим саме і пояснюється той факт, що деяких ди­ сциплін, наприклад семантики, курс торкається лише побіжно. Ми не вважаємо, що ці прогалини можуть зашкодити загальній архітектурі цілого. Відсутність “лінґгвістики мовлення” відчутніша. Обіцяний слуха­ чам третього курсу, цей розділ посідав би, без сум­ ніву, почесне місце в подальших курсах. Відомо, чому ця обіцянка не була виконана. Ми обмежилися тим, що зібрали й помістили у відповідному розділі побіжні вказівки щодо цієї ледь окресленої програми; більшого зробити нам не вдалося.

З іншого боку, нам можуть зробити закид, що до курсу включено деякі положення, відомі ще до Ф. де Сосюра. Однак у викладі такої широкої теми не все може бути однаково новим; і якщо деякі вже відомі твердження необхідні для розуміння цілого, хіба нам можна дорікати, що їх залишено? Так, на­ приклад, у розділі про фонетичні зміни йдеться про вже відомі речі, хіба що викладені в більш завер­ шеній формі; однак поза тим, що цей розділ містить у собі численні оригінальні й цінні подробиці, навіть поверхове ознайомлення з ним показує, що його від­ сутність була б втратою для розуміння принципів, використаних Ф. де Сосюром у побудові системи ста­ тичної лінгвістики.

Ми цілком свідомі відповідальності перед науковою критикою і перед самим автором, який, можливо, й не погодився б на публікацію цих сторінок. Цю від­ повідальність ми приймаємо повністю і не бажали б її з будь-ким поділяти. Чи зуміє критика визначити,

Передмова до першого видання

9

де вчитель, а де його інтерпретатори? Ми були б вдячні, коли б вона спрямувала проти нас усі свої списи, вберігши від них пам’ять дорогої для нас лю­ дини.

Женева, липень 1915 р. Ш.Балі, А.Сешее.

ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

Це друге видання не містить суттєвих змін порів­ няно з першим. Видавці обмежилися частковими ви­ правленнями заради яснішого й точнішого формулю­ вання окремих місць.

Ш.Б., A.C.

ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

За винятком кількох незначних виправлень, видан­ ня повністю відповідає попередньому.

Ш.Б., A.C.