Нетрадиційні_уроки_фізики

Навчально-методичне видання

Демидюк Ольга Володимирівна Ткаченко Олександр Кирилович Федьович Микола Васильович

НЕТРАДИЦІЙНІ УРОКИ ФІЗИКИ В ШКОЛІ

Навчально-методичний посібник

3

ВСТУП

Вимоги сучасної концепції фізичної освіти, перевантаження інформаційного простору, важкість сприйняття матеріалу і значна його формалізація, приводять до зниження інтересу учнів до уроків фізики. Ці фактори змушують учителів шукати нові, більш раціональні форми і методи навчання, орієнтовані на індивідуальну, колективну і групову форми роботи учнів на уроці.

Основною характеристикою традиційної системи освіти є конкретно-практичні знання, викладені у вигляді готових зразків. Традиційна методика викладання предметів спрямована здебільшого на запам’ятовування програмового матеріалу і відтворення його.

Нині у школах потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший план треба висувати його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартності думок.

У північних народів є простий і мудрий афоризм: “ Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все таки буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.

Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “ Освіта” передбачає використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є прообразом принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, на відміну від “ навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.

Розвивальна мета реалізується на всіх уроках в початкових класах. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси не можливо. Розвивальні можливості уроку мають такі важливі напрями роботи:

1)розвиток процесів сприймання;

2)оволодіння загально-навчальних умінь і навичок;

3)нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності;

4)розвиток уяви, уваги.

Розвиваючи пізнавальні здібності, розвиваючи мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині

5

оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість значно доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати науковий світогляд учнів.

Проведення нетрадиційних уроків з фізики створюють умови для кращого пізнання дітьми фізики, себе і людей, взаємодії людини з навколишнім світом, усвідомлення зв’язків з природою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.

Правильно підібрані і добре організовані уроки з фізики, урокиігри, естафети, уроки КВН, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам’ яті, уваги сприяють усесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості.

Урок-гра – це “ чарівна паличка”, з допомогою якої можна навчити дитину читати, писати, і, головне, мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою.

Інтерес до гри, а майже всі уроки проводяться методом гри, до розв’язування задач, що вимагають активного мислення, з’являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися не можливо.

“ Розвиваючі уроки-ігри” вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини з’ являється віра в свої сили, розвивається “ розумовий апетит”, а це означає, що мета курсу досягнута.

Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цей

6

момент гри особливо важливий, бо починається інтенсивна робота думки (і індивідуальної, і колективної). В цей період необхідна допомога і підтримка вчителя, його пояснення і рекомендації. Іноді може бути корисна навіть підказка, що допомагає учневі знайти правильне рішення. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розв’язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Саме нетрадиційні уроки з фізики дозволяють детально і послідовно вирішувати проблему розвитку розумових здібностей та психічних особливостей учнів для того, щоб вдосконалити розвивальну мету кожного уроку з усіх предметів у всіх класах.

Надзвичайно важливими з огляду на становлення особистості школярів є теми курсу, що сприяють ознайомленню зі способами само вивчення, самоспостереження, формування адекватної самооцінки, ознайомленню учнів з прийомами спілкування, розвитку уміння знаходити моральний вихід з суперечливих ситуацій, формуванню в учнів прагнення оцінювати інших, виходячи з їх моральних та людських якостей.

Ставлення дітей до таких уроків є надзвичайно позитивним: відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чи негативного результату. Діти з радістю, задоволенням і азартом працюють над логічними задачами, вправляються в розвитку уваги, пам’ яті, творчості, уяви. Цей азарт діти переносять і в сім’ї, залучаючи до інтелектуальної праці батьків.

Зовсім іншими очима діти дивляться і на вчителя, що разом з ними розв’язує цікаві завдання, дає пізнавальну інформацію. Вчитель для них стає другом, порадником, що ділиться своїми знаннями з дітьми. Атмосфера довір’я і співпраці з уроків переноситься на уроки інших предметів школи.

Успішну виконання дітьми завдань коректує оцінку вчителем учня. Віра вчителя в можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим учням переборювати труднощі в навчанні, покращує стосунки учня і педагога.

На таких уроках вчитель отримує можливість вивчення індивідуальних і вікових особливостей учнів, що є важливою психологічною базою. Такі уроки подобаються учням, вони дають можливість для самовираження, самореалізації дитини в класі, розкриттю творчих здібностей і задатків учнів, розкриває ораторську

7

майстерність і акторські навички. Тому головним завданням нестандартних уроків є спонукання учнів до самостійної пошуковотворчої діяльності, спритності, виявлення організаторських здібностей, наполегливості у досягненні мети, створення продуктивної творчої діяльності.

8

"БУДЬМО ЗНАЙОМІ: Я – ФІЗИКА! "

Урок-вистава

Мета. Ознайомити учнів з тим, що вивчає фізика, з деякими фізичними поняттями; розвивати науковий світогляд учнів, логічне мислення, зв’ язне мовлення; викликати інтерес до вивчення фізики, бажання пізнавати науковий світ.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Оптичні прилади (фотоапарат, фільмоскоп, призма тощо), візок з кінематики та динаміки, частина розпрямленої спіралі з електроплитки, електронна машина, вовняна тканина, пластмасовий гребінець, «султан» електричний, магнітна стрілка, джерело постійного струму, провідники, ключ, реостат, електрична праска, праска з вугіллям, магельниця (пристрій для механічного прасування), електроплитка; таблички з написами: математика, мова, географія, історія, механіка, фізика; портрети видатних фізиків.

Методологічні поради. Перший урок. Яким він має бути? Таким, щоб дитина зрозуміла велич фізичної науки, що фізика є основою техніки, що фізичні знання постійно уточнюються і розвиваються з метою осягнення істини про природу. Фізика – це постійна боротьба ідей і думок в ім’я пізнання людиною законів навколишнього світу.

Школі не потрібен урок заради уроку, але перший має бути таким заради всіх наступних. Головна його мета – зацікавити, захопити, закохати в себе…

Діти краще розуміють один одного, тому надамо старшим учням можливість навчити молодших. На головні ролі вистави запрошуються учні 8 і 9 класів.

Даний урок можна організувати як справжню виставу з усіма її атрибутами. Якщо немає такої можливості, можна обмежитися табличками замість костюмів для виконавців ролей. Але оформлення класу обов’язкове. Зберемо все, що є цікаве у лаборантській або запросимо учнів під час перерви туди на «екскурсію», хай подивляться, доторкнуться, покрутять. Не зрозуміють навіщо ці прилади? Не встигнемо розповісти на першому уроці, тай мета в нього зовсім не та? Ну то й що? Кожна пружинка, кожен небачений прилад – це загадка для дитини. А як кортить дізнатися відповідь на неї. Побачити, як оживе «ота стрілка», доторкнутися до «отої

9

блискучої залізячки»! пізнати, навіщо воно?! У дитини виникло запитання? Будь ласка! Запрошуємо на урок! Сьогодні дізнався про одне, далі ще, але скільки непізнаного ще залишилося.

У запропонованому уроці беруть участь такі дійові особи: Математика, Мова, Географія, історія, Біологія, Фізика, Механіка.

Хід уроку.

Математика. Добрий день. Сподіваюсь усі впізнали мене, я – Математика. Кажуть, що я цариця, але ще і мати. Я можу бути і лагідною, і суворою, але завжди справедливою. Усі ви добре знаєте нашу велику родину наук. Як і в будь-якій родині мої діти всі різні, але у нас є спільні риси – усі ми дуже важливі, складні та водночас цікаві, жодна людина не може обійтись без нас.

Настав час познайомити вас з моєю дочкою – Фізикою.

Мова. Шість класів жили і у 7 класі проживемо без неї. Теж мені наука: як не струмом вдарить, то яблуко з башти на голову кине.

Математика. Постривай, як не хочеш знайомити дітей з фізикою, то розкажи щось про себе, на те й ти мова.

Мова. Я найстарша, я народилася разом із людиною. Люди спілкувалися, набували життєвого досвіду і передавали його своїм нащадкам. Минули століття… завдяки своєму розуму і праці людина створила нові засоби спілкування – радіо, телефон, телебачення, Інтернет.

Математика. Але чи це було пов’язано з фізикою?

Мова. Мабуть, так. Якби не знання фізики, людина не зуміла б використовувати перо, виготовити чорнило, створити друкарські машини, які розширили межі спілкування між людьми. (звертаються до Географії). А ти що думаєш про фізику? Чи можеш ти обходитися без цієї всезнайки?

Географія. Що ти?! Без законів фізики не можна було б пояснити клімат, течії річок та морів, утворення вітру. Я вже не кажу про подорожі: без фізики ні човнів, ні повітряних куль, ні залізниці, ні літаків – на волах далеко не заїдеш.

Мова. Цікаво, а що скаже Біологія.

Біологія. Усім відомо, що фізика – основа техніки. Фізика широко використовується для досліджень у біології, допомагає зрозуміти особливості будови, життєдіяльності рослинного і тваринного світу.

10

Мова. Зрозуміло, географія і біологія заодно з фізикою – бо це науки про природу.

Цікаво, що б сказало про фізику Малювання? Почне казати – хто мені фарби зробить, як не фізика з хімією; та й художники, не знаючи фізики, не вдосконалювали б свої витвори. Навіть щоб продукти харчування та одяг створювати, потрібно фізику знати! Всюди влізла.

І чайник не так без неї кипить, і літак не летить, ліки в шприц не набереш, урожай не збереш; будинок не побудуєш, трактор не спроектуєш. Мабуть Математика має рацію: без фізики жити не можна.

- Історіє, розкажи нам, будь ласка, про неї. Хто, як не ти, може все розставити на свої місця, і навести лад.

Історія. Фізика зародилася дуже давно, спочатку вона об’єднувала всі знання людини про природу. Ще грецькі вчені за кілька сотень років до нашої ери намагалися пояснити походження світу й з’ясувати причини всіх змін, які відбуваються в природі. Слово фізика (грецьке physic – природа) вперше з’ явилося у працях давньогрецького філософа Аристотеля. Правда, досліджувалися тоді лише поодинокі природні явища або зміни, які люди мали змогу спостерігати.

Учитель. (До учнів). Як ви гадаєте, які явища спостерігали давні греки? (Дощ, блискавку, вітер, утворення льоду, снігу, зміна пір року, веселку тощо.)

-Сучасна фізика вивчає також різні явища природи – механічні, теплові, звукові, електричні, світлові, а також фізичні властивості тіл, які нас оточують.

(До учнів). Які з названих раніше явищ є тепловими, звуковими, електричними, світловими?

-Людина, вивчаючи природу, встановила, що зміни, які відбуваються в природі, не випадкові.

(До учнів). Назвіть зміни у природі та причини, що їх обумовили. (Під час охолодження до певної температури вода перетворюється на лід; зміна пір року обумовлена обертанням Землі навколо Сонця; гори руйнуються під дією вітру, сонця, дощу тощо.)

-Перераховані явища є природними, бо вони обумовлені природними причинами, але існують зміни в природі, які відбуваються внаслідок діяльності людини. Людина не тільки відкриває закони природи, а й вдосконалює їх для своїх потреб. Вивчивши електричні явища, вона навчилася використовувати

11

електричну енергію. Вивчаючи світлові явища, людина навчилася виправляти вади зору, виготовила прилади, без яких важко уявити сучасне життя – кінотеатр, фотоапарат, телекамеру тощо.

Але тепер слово самій Фізиці.

Фізика. Добрий день, любі друзі. Я рада, що ви завітали до моєї країни. На початку нашої подорожі по цій дивовижній країні ознайомимося з нашим вірним помічником – підручником.

Учитель. (Ознайомлює учнів з будовою підручника, розташуванням основних розділів, умовними позначеннями. Зачитує звернення до учнів на початку підручника.)

- Кожна країна має свою мову, так і фізика має спеціальну мову, без знання якої подорож буде неможливою.

Пропоную вам ознайомитись з тим, що вивчає фізика та з

§1,2.)

-Наш словник ще невеликий, але для початку подорожі його достатньо. Запрошую вас до Механіки – розділу фізики, у якому вивчається рух і взаємодія тіл.

Механіка.

Знайомі з вами ми давно, Ще з уроків математики.

Чому та як, та де було, Як швидко рухалось, пливло, Коли зустрінуться та де? – Все вправи це механіки.

Але, крім цього, взнаємо ще, Що падати допомагає, Як «легким» робиться важке, Що їхати вгору заважає.

Фізика. Дякуємо, нам дуже сподобалось у вас, Механіко, але нас чекають…

Механіка. Вибачте, я не можу відпустити вас без незначного іспиту.

(Демонструється рух візка з набору з кінематики й динаміки. Підвішуючи різні важки до нитки, перекинутої через блок і сполученої з візком, примушуємо його рухатись то рівномірно, то прискорено. Учні повинні охарактеризувати рух в обох випадках, пригадати, як знайти середню швидкість руху.)

12