Лабораторна робота № 3 Затримка дихання.

Мета і завдання :Вивчити тривалість затримки дихання і проаналізувати механізми регуляції, що забезпечують затримку дихання різної тривалості у людини.

Обладнання :секундомір.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Нервова та гуморальна регуляція дихання.

2.Дихальний центр, його структура, локалізація, зв'язок з дихальною мускулатурою.

3. Залежність діяльності дихального центру і вентиляції легенів від напруги С0₂ в крові.

4. Шляхи впливу С0₂ і нестачі 0₂ на діяльність дихального центру.

5. Механізм виникнення першого вдиху новонародженого.

6. Захисні рефлексии дихального апарату, їхній механізм .

Хід роботи.

Визначити тривалість затримки дихання при різних пробах:

1. Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху. Після нормального вдиху і видиху зробити глибокий вдих і на висоті його затримати дихання , затуливши собі носа. Повторити 3—4 рази. Записати результати, обчислити середнє значення.

2. Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху. Зробити видих, затримати дихання. Повторити 3—4 рази. Записати результати.

3. Проба з затримкою дихання після глибокого вдиху, зробленого після гіпервентиляції. Після 20 с посиленого дихання (дихати максимально глибоко і часто) зробити глибокий вдих і затримати дихання. Записати результати.

4.Проба з затримкою дихання після вдихання повітря з підвищеним вмістом С0₂. Досліджуваний дихає протягом 1 хв повітрям із дзвонаспірометра (робота виконується на спірографі з виключеним поглиначем СО г). Після цього визначити тривалість затримки дихання на вдиху. Записати результати.

5.Вплив тренування на тривалість затримки дихання. На основі даних, одержаних при виконанні п. 1 і 2 побудувати графік, що показує залежність тривалості затримки дихання від номера вимірювання. З'ясуйте, чи довго триває покращення результатів.

Оформити протокол досліду. Пояснити одержані результати , проаналізувати механізми регуляції дихання. Зробити висновки.

Контрольні завдання:

1. Пояснити механізм регуляції дихання.

2. Пояснити відмінності у тривалості затримки дихання на вдиху, видиху, після гіпервентиляції, після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО_2.

Лабораторна робота № 4 Спостереження моторики кишок та її змін при подразненні блукаючого нерва.

Мета і завдання:Спостереження рухів кишок у тварин. Визначення характеру рухів і змін їх при подразненні блукаючого нерва.

Матеріали та обладнання:набір хірургічних інструментів та матеріалів, операційний столик для дрібних тварин, шприц, салфетки, підігрітий розчин Рінгера, нембутал для наркозу, бинти, електростимулятор.

Об'єкт дослідження:кріль або морська свинка.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Рухова функція органів травлення.

2. Види рухів кишкової трубки, їхня роль.

3. Регуляція рухової функції травних органів.

Хід роботи

Наркотизованого нембуталом (40 мг/кг внутрішньо черевно) кроля (або морську свинку) фіксують на операційному столику на спині. Розрізують шкіру на шиї, відшукують і препарують блукаючий нерв, підводять під нього лігатуру. По білій лінії розрізують черевну порожнину, краї розрізу обкладають салфетками, змоченими підігрітим розчином Рінгера, на них викладають частину тонких кишок. Спостерігають 10—15 хв перистальтику кишок. Потім на блукаючий нерв (ближче до голови) накладають лігатуру і перерізають нерв вище лігатури. Під периферичний кінець блукаючого нерва підводять електроди і подразнюють його серією електричних імпульсів від електростимулятора. Спостерігають рухи кишок, зазначають зміни їх.Оформлюють протокол, роблять висновки.