- •Екзаменаційні питання з педагогіки (і курс)
- •Вчитель, його соціальні функції. Основні групи вимог до вчителя.
- •Педагогічна майстерність вчителя та її основні елементи
- •Предмет педагогіки: стадії розвитку, історія формування як самостійної науки.
- •Виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
- •Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації
- •Виховання у Давній Греції (Афіни, Спарта)
- •Загальна характеристику культури і освіти епохи Середньовіччя. Система виховання у Західній Європі у даний період
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі
- •Життя та педагогічна діяльність я.-а. Коменського
- •Принцип природовідповідності. Вікова періодизація та система шкіл за Коменським
- •Класно-урочна система я.-а. Коменського ("Велика дидактика")
- •Педагогічні ідеї д. Локка
- •Ідея природовідповідності та "вільного виховання" ж.-ж. Руссо
- •Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів і. Базедова та в. Зальцмана
- •Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •Неогуманізм в. Гумбольдта
- •Педагогічні думки ф. Дістервега
- •Педагогічна теорія і практика м. Монтессорі
- •Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- •Сучасна система освіти у розвинених країнах (Англія, Франція, Німеччина, сша)
- •Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі
- •Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі
- •Острозька школа-академія та її вплив на формування культури українського народу
- •Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні). Система виховання лицаря-козака
- •Педагогічні погляди о. Духновича
- •Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського
- •Ідея народності виховання к.Д. Ушинського
- •("Про народність у громадському вихованні")
- •28. Дидактика к. Ушинського. Методика початкового навчання ("Рідне слово", "Дитячий світ")
- •К. Ушинський про підготовку вчителя ("Проект вчительської семінарії")
- •Ідея національного виховання с. Русової
- •31. Життя та педагогічна діяльність а.С. Макаренка
- •32. Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності за а.С. Макаренком
- •33. А. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків", "Лекції про виховання дітей")
- •34. Життя та педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського
- •35. В. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-річного віку ("Серце віддаю дітям")
- •36. Ідея в. Сухомлинського про виховання вчителя-вихователя ("Сто порад вчителю", "Розмова з молодим директором школи")
- •37. Педагогіка – наука про виховання, її предмет.
- •38. Основні педагогічні категорії
- •39. Завдання педагогіки. Її джерела
- •40. Система педагогічних наук, їх характеристика
- •41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
- •42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика
- •46. Етапи науково-педагогічних досліджень
- •47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
- •48. Поняття системи освіти, її структура
- •49. Основні принципи організації освіти в Україні
- •50. Завдання закладів освіти
- •51. Управління системою освіти
- •52. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ххі ст. Закон України "Про освіту"
- •53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності
- •54, 55, 56. Роль спадковості та середовища в розвитку і формуванні особистості
- •57. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості
- •58, 59, 60, 61. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості
- •62. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика
- •63. Індивідуальні відмінності та їх урахування в навчанні та вихованні
- •64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки
- •65. Мета сучасного національного виховання
- •66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості
- •67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості
- •Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості
48. Поняття системи освіти, її структура
Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-методичних підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Система освіти – це сукупність навчально-виховних закладів, призначених для навчання і виховання населення кожної країни. Вона залежить від таких факторів:
Соціально-економічний розвиток країни, політики уряду в галузі освіти;
Науково-технічного прогресу;
Національних особливостей і традицій.
Система освіти України та її принципи визначені у Законі "Про освіту" (1990р.).
Структура освіти в Україні
Дошкільна освіта
Загальна-середня освіта
Позашкільна освіта
Професійно-технічна освіта
Вища освіта
Післядипломна освіта
Аспірантура
Докторантура
Самоосвіта
Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї, дошкільних закладах освіти, у взаємодії з сім’ю і мають на меті забезпечення фізичного, психологічного здоров’я дитини, її всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.
Дошкільними закладами освіти є:
Дитячі садки
Дитячі ясла
Дитячі ясла-садки
Сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсую чого (для дітей, які потребують корекції фізичного та психологічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей.
Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійну само визначеність, формування загально-людської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.
Типи загальноосвітніх середніх закладів освіти:
Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів
Спеціалізрвана школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів
Гімназія
Ліцей (загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою)
Колегіум (загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня з філологічно-філософським або культурно-естетичним профілем)
Загальноосвітня школа-інтернат з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги
Спеціальні ЗОШ для дітей, що потребують корекції фізичного або розумового розвитку
Загальноосвітня санаторна школа-інтернат відповідного профілю для дітей, що потребують тривалого лікування
Школи соціальної реабілітації для дітей, що потребують спеціальних умов виховання окремо для хлопців і дівчат
Вечірня школа ІІ–ІІІ ступеня для громадян, що не мають можливості вчитися у денній школі.
Позашкільна освіта є частиною структури освіти і спрямована на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів, потреб у професійній визначеності.
Позашкільними закладами освіти є:
Палаци (культури, спорту)
Будинки (культури, школяра)
Станції (дитячі, юнацькі, творчості)
Учнівські та студентські клуби
Дитячі юнацькі спортивні школи
Школи мистецтв
Студії
Початкові спеціалізовані мистецькі школи
Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професій відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх кваліфікацій.
Професійно-технічними закладами освіти є:
Професійно-технічні училища
Професійно-художнє училище
Професійне училище соціальної реабілітації
Училище-агроферма
Вище професійне училище
Навчально-виробничий центр
Центр підготовки і перепідготовки робочих кадрів
Навчально-курсовий комбінат
Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікацій.
Вищими навчальними закладами освіти є:
Технікуми (училища)
Коледж
Інститут
Університет
Академія
Консерваторія
Післядипломна освіта забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутих у закладі освіти досвіду практичної роботи, поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.
Аспірантурав Україні є основною формою підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. Існує стаціонар (три роки навчання) із забезпеченням аспірантів державною стипендією і заочна аспірантура (чотири роки навчання). До аспірантури приймають осіб, які виявили здатність до науково-дослідної чи науково-педагогічної діяльності, мають закінчену вищу освіту, стаж практичної роботи по закінченні вищого навчального закладу не менше двох років (за обраною спеціальністю) і склали вступні іспити.
Аспірант працює під керівництвом свого наукового керівника, складає екзамени кандидатського мінімуму, готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Докторантуранайвищий щабель у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, невід'ємна ланка системи безперервної освіти. Діє при вищих навчальних закладах, наукових установах. До докторантури з відривом від виробництва приймають осіб у віці до сорока років, які мають науковий ступінь кандидата наук і досягли значних успіхів у обраній галузі. Термінпідготовки в докторантурі — три роки. Він зараховується до стажу науково-педагогічної роботи. Докторам там виплачують державну стипендію. Для надання допомоги докторантам у проведенні дисертаційних досліджень за місцем їхньої підготовки призначають наукових консультантів.
Подальший розвиток і вдосконалення системи освіті, в Україні мають забезпечити високу якість навчання виховання школярів, належну теоретичну і практичну підготовку фахівців з вищою освітою, створити умови для навчання громадян протягом усього життя. Взявши орієнтир на входження в освітній простір Європи, Україна чітко окреслила напрями модернізації освітньої діяльності в контексті європейських вимог, працює над при єднанням до Болонського процесу.
Заклади післядипломної освіти:
Академії, інститути підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати
Підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення)
Професійно-технічні заклади освіти
Відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах
Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створено відкриті та народні університети, лекторії, бібліотечні центри, клуби, радіо навчальні програми.