- •1.Педагогіка як наука
- •2.Основні педагогічні категорії
- •3.Міжпредметні зв'язки педагогіки
- •4.Методи навчання
- •5.Засоби навчання
- •6.Форми Орієнтації навчання
- •7.Закономірності навчання
- •8. Поняття про принципи та правила навчання
- •9.Дидактичні принципи
- •10.Зміст освіти
- •11.Поняття про методи навчання
- •12. Методи організації навчально пізнавальної діяльності. Їх характеристика
- •13.Бінарні методи навчання
- •14. Ситуаційний метод
- •15.Вибір методів навчання
- •16.Поняття про форми навчання
- •17.Типи уроків
- •18.Піготовка до уроку
- •19.Виховання
- •20.Структура виховання
- •21.Основні суперечності
10.Зміст освіти
Зміст освіти — це чітко окреслена система знань, умінь і навичок, якими люди оволодівають у навчальних закладах.
На кожному етапі суспільно-економічного розвитку до змісту освіти висуваються вимоги, зумовлені життєвими потребами. Виходячи з особливостей соціального й економічного розвитку українського суспільства з погляду перспектив його становлення, можна визначити такі вимоги до змісту освіти:
• розробка державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь, навичок творчої діяльності;
• добір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для отримання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;
• вивчення рідної мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої, професійної та вищої школи;
• орієнтація на інтегровані курси;
• оптимальне поєднання гуманітарної та природно-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів.
Визначальними чинниками, якими керуються при визначенні змісту освіти для загальноосвітньої школи, є:
• рівень досягнень науки й техніки в різних галузях;
• завдання виховання всебічно розвиненої особистості;
• фізичні й соціально-психологічні можливості учнів певного
віку;
• відповідність обсягу змісту відведеному часу на вивчення конкретної дисципліни;
• наявність навчально-матеріальної бази;
• відповідність міжнародним стандартам і національним особливостям.
11.Поняття про методи навчання
Метод навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Він є сполучною ланкою між визначеною ціллю і кінцевим результатом.
структурі методів виділяються прийоми. Прийом - це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання.
Метод навчання має дві складові частини: об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна частина методу обумовлена тими постійними положеннями, які обов'язково присутні в будь-якому методі, незалежно від того, який учитель його використовує. У ній відображені найзагальніші вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також ціль, завдання, зміст, форми навчальної діяльності. Суб'єктивна частина методу обумовлена особистістю педагога, його творчістю, майстерністю; особливостями учнів, конкретними умовами.
12. Методи організації навчально пізнавальної діяльності. Їх характеристика
Провідну роль в організації і здійсненні навчально-пізнавальної діяльності відіграють словесні методи. (розповідь, пояснення, бесіда, діалог, лекція та ін.)
Розповідь учителя – це опис подій і предметів, жива й образна форма монологічного викладу інформації; використовується в усіх класах; містить у собі переважно фактичні відомості (опис явищ природи і суспільного життя, подій, фактів, відомостей з історії, біографічні відомості, відомості про норми і правила поведінки та ін.). Для того, щоб розповідь, як метод навчання, мала вплив на свідомість учня, вона повинна бути яскравою, емоційною, виразною, викликати в дитини почуття і враження. Розповідь дозволяє подавати інформацію послідовно і систематично.
Пояснення — розкриття вчителем найсуттєвіших властивостей того, що вивчається, його внутрішньої структури, зв'язку з іншими об'єктами. Здійснюється в формі розповіді, бесіди, лекції та ін. Пояснення створює в учнів зв'язне, логічно послідовне уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства, про наукові факти, поняття, про мораль, етику, естетику, право, загальнолюдські цінності та ін. Словесне пояснення відкриває вчителю широкі можливості виховного впливу на учнів.
Бесіда – один з методів навчання і виховання, що використовується для організації розумової діяльності учнів; в процесі бесіди учні, відповідаючи на запитання учителя і своїх товаришів, набувають нових знань про природу, суспільство, людину; у них формуються морально-естетичні поняття, уявлення, переконання, здійснюється розумовий, етичний, естетичний розвиток.
Ефективність бесіди обумовлена:
1) наявністю продуманого плану;
2) умінням учителя добиватися правильних відповідей учнів;
3) умінням учителя уточнювати певні знання, уміння, факти;
4) наявністю контакту і довір'я між співбесідниками.
Лекція – це розгорнутий, організований в доступній формі систематичний і послідовний виклад сутності теоретичної проблеми або проблеми соціально-політичного, морального, етичного, естетичного змісту. Логічним центром лекції є певне теоретичне узагальнення, що належить до сфер наукового пізнання. Конкретні факти, що є основою бесіди чи розповіді, тут слугують лише ілюстрацією або початковим моментом.