Посібник помічника судді загального суду

спеціальності: право (за галузями), правоохоронна діяльність (тільки для спеціалістів і магістрів) та правознавство (спеціальність, за якою здійснюється підготовка професіоналів за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра з присвоєнням кваліфікації вчителя або викладача вищого навчального закладу, за умови виконання психолого-педагогічної, методичної та практичної програми підготовки відповідно до галузевого стандарту педагогічної освіти). Таким чином можна зробити висновок, що до юридичної освіти можуть належати усі три з перелічених спеціальності. Оскільки закон про судоустрій не вказує, які саме спеціальності повинні мати помічникисуддів, данеположеннямаєзнайтисвоєвідображенняуПоложенні про помічника судді. Тим більше, що такі вимоги вже конкретизовані у поки що чинній Типовій посадовій інструкції помічника судді місцевого загального суду.

Так, відповідно до Типової посадової інструкції помічника судді місцевого загального суду, що була затверджена Державною судовою адміністрацією України на підставі закону про судоустрій 2002 року, на посаду помічника суду призначалися особи, які мають повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньокваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Окремими були вимоги до помічника голови суду, які були дещо вищими у порівнянні з вимогами помічника судді. Так, на посаду помічника голови призначалася особа, яка мала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на державній службі в органах судової влади мав бути не менше З років або загальний стаж роботи за фахом не менше 5 років. Процедура призначення і порядок підпорядкування по службі були такими ж як і для помічника судді. Вимоги до кандидатів на посаду помічника заступника голови місцевого загального суду, також як і перелік завдань та обов’язків і прав були такими ж як і для помічника судді. Відповідно ж до нового закону, достатньо просто мати вищу юридичну освіту, будь-яких вимог щодо стажу роботи в галузі права, крім як для помічників суддів Верховного Суду України не передбачено. Таким чином вимоги до кандидатів на посаду помічника судді відповідно до нового закону є менш суворими.

Однак, на нашу думку, наявність менш суворих вимог не можна вважати великою проблемою, оскільки на практиці, в умовах великого рівня плинності кадрів в окремих регіонах, вимог щодо рівня освіти та досвіду роботи за фахом не завжди дотримувалися. Так, в окремих випадках на посаду помічника призначаються особи, які не мають досвіду роботи або мають не повну юридичну освіту та продовжують навчання заочно. Така практика носить винятковий характер і має місце в місця, де дійсно існують

реальні проблеми з кадровим забезпеченням судів. Але не дивлячись на це помічники вдало виконували покладені на них обов’язки.

Знання державної мови має перевірятися перед прийняттям на роботу помічником судді. Однак, залишається питання, яке також має бути відображене в Положенні про помічника судді: хто і яким чином має перевіряти знання державної мови кандидатом на посаду. Адже добір здійснюється безпосередньо суддею, до функцій якого не входить перевірка знань державної мови помічником чи іншим співробітником суду. Оскільки помічник судді підпорядковується безпосередньо судді лише у питаннях підготовки справ до розгляду, а призначається та звільняється з посади керівником апарату, який також відповідає за кадрове та фінансове забезпечення помічника, то, на нашу думку, перевірку знання державної мови має здійснювати керівник апарату суду. Керівник апарату може робити це у той же спосіб, як і при проведенні конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців в апараті суду. Керівник апарату також має слідкувати, щоб кандидат на посаду помічника судді відповідав іншим вимогам та дотримувався обмежень, передбачених законом про державну службу.

Додатково до вимог, передбачених законом про судоустрій, кандидати на посаду помічника судді повинні також відповідати і вимогам, встановленим Законом України «Про державну службу», оскільки відповідно до частини 3 статті 151 закону про судоустрій на помічників розповсюджується дія закону про державну службу. Законом України «Про державну службу» встановлені спеціальні обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу. Відповідно до статті 12 цього Закону не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

•визнані у встановленому порядку недієздатними;

•мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

•у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

•в інших випадках, встановлених законами України.

Очевидно, що ці обмеження мають поширюватися і на помічників суддів, про які вони мають бути попереджені перед зайняттям цієї посади.

Свої особливості має процедура добору помічника судді, яка відрізняється від тієї, що існувала до прийняття нового закону про судоустрій. Якщо раніше добір помічника здійснювався за загальними правилами державної служби, то відповідно до частини 4 статті 151 нового закону суддя самостійно здійснює добір помічника і направляє подання керівнику апарату суду про призначення та звільнення з посади помічника.

На нашу думку доцільно розділити функції судді при доборі помічника судді і керівника апарату. Основним завданням судді є відправлення правосуддя. Рекомендації Рад Європи та й українські концепції реформування правосуддянеодноразовонаголошувалинанеобхідностіпозбавленнясуддів від невластивих їм функцій. До речі, введення посади помічника судді і було одним з таких кроків. Однак, при доборі помічника суддя має витрачати свій час на пошук та оцінку особи, яку він хоче мати своїм помічником. Ми можемо погодитися з тим, що суддя може здійснювати оцінку наявності у особи тих знань і навичок, які потребує суддя для свого помічника. Суддя також може звертати увагу на особистісні та психологічні особливості особи, яка претендує на посаду помічника. Але не більше цього. Решту завдань, пов’язаних з добором помічника має виконувати керівник апарату суду, який відповідно до частини 2 статті 149 закону про судоустрій несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, а значить і за помічника судді. У зв’язку з цим, керівник апарату має забезпечити пошук кандидатур на посаду помічника судді, перевірку їх відповідності вимогам, передбаченим законом про судоустрій та про державну службу (громадянство, освіта, судимість тощо) за тією ж процедурою, яка стосується співробітників апарату суду – державних службовців. Однак, замість проведення конкурсу як для державних службовців, кандидат на посаду помічника судді проходить співбесіду з суддею, який вирішує чи підходить ця особа вимогам, встановленим суддею, чи ні. Суддя може і сам підібрати кандидатуру помічника, однак, керівник апарату зобов’язаний перевірити відповідність формальним вимогам до державних службовців, адже за кадрове забезпечення, а значить і за проходження державної служби в суді відповідає саме керівник апарату, який, до речі, і призначає промінчика на посаду за поданням судді. Форма подання на призначення помічника судді має бути розроблена керівником апарату суду.

Слід зауважити, що наведена процедура добору помічника судді в умовах нового закону є лише нашим баченням того, як це може відбуватися. Формально, така процедура має бути встановлена або Радою суддів в Положенні про помічника судді або іншим нормативно-правовим актом Державної судової адміністрації.

2.2.3.Основні завдання та обов’язки помічника судді

Перш ніж розглядати питання завдань та обов’язків помічника судді важливим буде ще раз нагадати про вкрай недосконале правове

врегулювання діяльності помічника судді. Слід зазначити, що жодному з процесуальних кодексів України не мається жодної згадки про помічника судді та його обов’язки, пов’язані з цивільним, кримінальним, господарчим або адміністративним судовим процесом. Разом з цим, в Типовій інструкції є посилання на те, що в своїй діяльності помічник судді повинен керуватись, зокрема, Цивільним процесуальним, Кримінально-процесуальним та іншими кодексами України.

Таким чином, для того, щоб зрозуміти та визначити – що є завданням помічника судді, слід звернутися до самого поняття «правосуддя».

Що ж таке правосуддя? У відповідності зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розглядівирішенняцивільнихсправзметоюзахиступорушених, невизнаних або оскаржуваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи відсутність більш конкретних визначень завдань помічника судді, вважаємо вірним сказати, що – завданням помічника судді є максимальне сприяння ефективному і своєчасному правосуддю.

Основними завданнями помічника судді є складання проектів документів, підбір законодавства та судової практики, необхідних для розгляду тієї чи іншої справи, ознайомлення учасників процесу з матеріалами судової справи, підготовка матеріалів для розгляду судової справи, контроль за виконанням відповідних документів тощо.

Сьогодні, на думку Штогуна С. Г., який узагальнив основні підходи до правового статусу працівників суду, помічник судді виконує наступні повноваження:

1)вивчає позовні заяви таскарги, вноситьпропозиції щодоорганізації їх розгляду;

2)бере участь у підготовці справи до судового засідання (здійснює добір законів та інших нормативних правових актів, матеріалів судової практики; визначає коло осіб, що беруть участь у справі та сприяє їм у поданні необхідних доказів);

3)береучастьворганізаціїпідготовкитапроведеннясудовогопроцесу (контролює виготовлення та своєчасне направлення копій судових актів, якими повідомляються чи викликаються особи як учасники процесу; готує для судді інформацію про належне повідомлення осіб, а також про причини їх неявки в судове засідання);

4)здійснює контроль за позовними заявами, заявами та скаргами, які залишені без руху, а також за справами, по яких відкладене

слухання, призупинено провадження43.

На думку І. Осики, - «функціонально помічник має обов’язки, пов’язані з наданням судді допомоги у відправленні правосудді і в деякому сенсі його можна назвати «менеджером судових процесів», який не бере участь у слуханнях. Функції помічника судді можна умовно поділити на чотири основні групи: (1) дослідження і аналітика (законодавства, судової практики, узагальнення практики судді та статистики діяльності судді); (2) складання документів (проекти судових рішень, постанов, ухвал суду, листів, запитів тощо); наглядтаконтроль(підготовкаслухань, строки, одержанняматеріалів, необхідних для розгляду справ, якість протоколів судового засідання, виконання судових рішень, відстеження повідомлень у засобах масової інформації); (4) керівництво секретарем судового засідання (координація його роботи, надання необхідної підтримки і консультацій)»44.

Метою діяльності помічника судді є виконання технічних функцій із забезпечення та обслуговування роботи судді, до яких можуть бути віднесені наступні:

1.Вивчення матеріалів справ, здійснення підбору законодавчої бази та судової практики, необхідних для розгляду конкретної судової справи.

2.Участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, підготовка за дорученням судді проектів запитів, листів, іншої документації, пов'язаної із розглядом конкретної справи.

3.За наказом голови суду - здійснення прийому громадян, відповідно до затвердженого графіка

4.Контроль за надходженням та приєднанням до матеріалів судової справи нових документів.

5.Контроль за підготовкою судових засідань, які проводяться під головуванням судді, своєчасністю повідомлення про день та час проведення судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

6.За дорученням голови суду або судді, головуючого у справі, здійснення ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ.

7.Контроль за своєчасним проведенням експертними установами

призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним

43Штогун С.Г. Організація діяльності місцевих загальних судів в Україні. Навчальний посібник. – Острог: Вид-во НаУ «Острозька академія», 2006. – С. 114 - 115

44І. Осика. Статус помічника судді в судовій системі України.// Інтернет - сторінка Проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України

: компонент державної служби» - http://ujfp.org.ua/filearea/downloads/

виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання підготовка відповідних нагадувань тощо.

8.Здійснення перевірки правильності та своєчасності оформлення протоколів судового засідання у справах, що знаходяться у провадженні судді.

9.Контроль за своєчасною здачею секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді.

10. Координація роботи секретаря судового засідання та надання при цьому методичної та практичної допомоги, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними-засобами.

11.Створеннячернетоктапроектівсудовихдокументіввавтоматизованій системі «документообіг загальних судів».

12.Внесення даних до статистичної картки автоматизованої системи «Документообіг загальних судів» щодо результатів розгляду судової справи.

13.Контроль за оскарженням судових рішень в апеляційному та касаційному порядках.

14.Контроль у справах, розгляд яких відкладено чи призупинено.

15.Підготовка довідок, інформаційних листів, повідомлень, інших матеріалів, які пов'язані з розглядом справи.

16.Здійснення, занаказомголовисудутазадорученнямсуддіпідготовки та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо.

17.Здійснення вивчення та узагальнення практики розгляду суддею справ і застосування законодавства.

18.Вивчення, за дорученням судді, повідомлень засобів масової інформації, підготовка пропозиції щодо необхідності реагування відповідно до чинного законодавства.

19.Здійснення, за дорученням судді, підбору інформації для узагальнень, доповідей та виступів.

20.Виконання інших доручень голови суду, заступників голови суду, судді та керівника апарату суду, що стосуються організації розгляду судових справ.

Для виконання згаданих завдань помічник судді має певні права:

−за дозволом голови суду або керівника апарату суду залучає окремих працівників апарату суду для розробки відповідних документів і виконання завдань, що стосуються компетенції помічника судді;

−витребує за погодженням із суддею та отримує інформацію і матеріали, необхідні для розгляду судових справ;

−вносить пропозиції щодо вдосконалення роботи із забезпечення діяльності помічників суддів та роботи суду;

−отримує від працівників апарату суду необхідну інформацію для виконання своїх завдань та обов’язків.

Обов’язки помічника судді місцевого загального суду:

1.Вірно служити народові України, дотримуватись норм Конституції, Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про боротьбу з корупцією» («Про засади запобігання та

протидії корупції») інших актів законодавства, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки.

2.Підтримувати рівень кваліфікації, необхідний для належного виконання службових обов’язків.

3.Виконувати посадові завдання та обов’язки у відповідності до Посадової інструкції, виконувати накази, розпорядження та вказівки вищестоящих, у порядку підпорядкованості, керівників, видані в межах їхніх посадових повноважень, за винятком незаконних.

4.Не розголошувати відомості, що становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю, а також відомості, що стали йому відомими у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, у тому числі відомості, що стосуються приватного життя й здоров'я громадян або такі, що зачіпають їхні честь та гідність.

5.Берегти державне майно, у тому числі надане йому для виконання посадових обов’язків.

6.При виконанні посадових обов’язків дотримуватися норм і правил з охорони праці й техніки безпеки.

7.Надавати у встановленому порядку відомості щодо себе та членів своєї сім’ї.

8.Надавати у встановленому порядку відомості про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї.

9.Дотримуватись обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

10.Повідомляти голову суду про особисту зацікавленість при виконанні

посадових обов’язків, яка може призвести до конфлікту інтересів, вживати заходи з упередження означеного конфлікту.

11.Дотримуватися вимог Загальних правил поведінки державного службовця.

12.Дотримуватися вимог Правил поведінки працівника суду.

13.Дотримуватися вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників суду.

14.Шановливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватись високої культури спілкування.

15.Не допускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця чи судової системи.

16.Дотримуватися вимог інших нормативно-правових актів та посадової інструкції.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 151 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на помічників суддів поширюється дія Закону «Продержавнуслужбу» івонизобов’язанівиконувативимоги, якістосуються державних службовців і передбачені даним законом.

Перераховані функції та обов’язки можна назвати модельними або орієнтовними. Відповідно до положень статті 151 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року, умови діяльності помічника судді визначаються положенням про помічника судді, яке затверджується Радою суддів України. Крім цього, у питаннях підготовки справ до розгляду помічники суддів підзвітні лише відповідному судді. Таким чином обсягосновнихзавдань таобов’язків помічника суддімаєвизначатися положенням про помічника судді та буде залежати від конкретного судді, з яким працює помічник. Нажаль, на час підготовки даного посібника положення про помічника судді затверджено не було. Тому інформація, що стосується обсягу завдань та обов’язків помічника судді, ґрунтується на Типовій інструкції помічника судді місцевого загального суду і практиці, що склалася за останні п’ять років, тобто час, протягом якого посада помічника судді існує в українських судах.

У період з січня по березень 2010 року Проектом ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» було проведено анкетування 356 помічників суддів місцевих загальних судів з Київської, Харківської, Львівської та Одеської областей, які брали участь в навчальних заходах Проекту. Метою цього анкетування було визначити реальний характер і обсяг функціональних обов’язків та використання потенціалу помічника судді в Україні щоб

надати емпіричну інформацію для оптимізації діяльності помічників суддів. В анкеті були питання щодо структури завдань, які виконуються щоденно, час, який витрачається на виконання основних завдань, діяльність помічників суддів щодо складання проектів судових рішень за категоріями справ (наказне провадження, позовне провадження, адміністративне провадження в порядку КАСУ, справи про адміністративні правопорушення, кримінальне провадження), зокрема кількість справ за категорією; час, що витрачається на кожну категорію справ; приблизний час, що витрачається загалом на складання проектів судових рішень; використання шаблонів або заготовлених текстів судових рішень чи інших документів.

Аналіз результатів анкетування привів до висновку, що на практиці єдиного підходу до переліку завдань і обов’язків помічника судді не існує. Єдиним завданням, яке виконують майже усі опитані помічники (97% з опитаних) – це підготовка проектів судових рішень. При цьому слід зауважити, що Типовою посадовою інструкцією помічника судді місцевого загального суду таке завдання не передбачено. Решта завдань, що виконуються помічниками суддів, дуже різняться. Так, з 16 наведених завдань, лише п’ять, включаючи складання проектів судових рішень, виконується третиною або трохи більше із загальної кількості опитаних помічників суддів. Серед таких наступні завдання: робота з листами, запитами, кореспонденцією (42%); прийом громадян (39%); підготовка справи до слухання (34%), та «інше» (33%). На останній факт теж слід звернути увагу, оскільки до категорії «інше» може бути віднесена велика кількість різноманітних завдань, які виконуються помічниками суддів. Решта завдань виконуються наступним відсотком помічників суддів: робота з нормативною базою (28%); ознайомлення зі справами (27%); виконання обов’язків секретаря судового засідання (14%); контроль за роботою секретаря судового засідання (9%); робота з Єдиним реєстром судових рішень (8%); обговорення справ з суддею (6%); одержання та відправлення кореспонденції (6%); аналіз судової практики (5%); спілкування телефоном (4%); заповнення статистичних карток (3%); контроль за виконанням судових експертиз (1%).

Приблизно така ж тенденція зберігається і при аналізі кількості часу у відсотках, який помічники суддів витрачають на виконання тих або інших завдань. Так, більшу частину робочого часу (58,5%) помічники витрачають на складання проектів судових рішень. Решта часу витрачається на виконання інших різноманітних завдань: 7,6% часу – підготовка справи до слухання; 6,8% - прийом громадян; 6,3% - робота із запитами, листами, кореспонденцією; 5,1% - ознайомлення зі справами; 4% - робота з нормативною базою; 5,3% - на виконання інших завдань. На інші завдання помічники витрачають менше ніж 4% їхнього часу.

Таким чином, визначити конкретний перелік функціональних обов’язків помічників суддів місцевих загальним судів із забезпечення діяльності

судді є доволі проблематичним і цей перелік не можна назвати єдиним для усіх помічників. Ще більш складною є ситуація з процесуальними повноваженнями помічника судді. Як вже зазначалося, діюче законодавство не наділяє помічника судді правами та обов’язками з прийняття будьяких процесуальних рішень самостійно. Більш того, законодавство не передбачає права чи обов’язки помічника судді з підготовки проектів процесуальних документів (ухвал чи рішень суду). Але, з ціллю мінімізації кількості невимушених (технічних) помилок суддів, кожний помічник судді має щоденно виконувати величезний обсяг роботи.

Стосовно п. 2.3 Типової інструкції (за наказом голови суду здійснює приймання позовних заяв, скарг та заяв від осіб, які звертаються до суду, безпосередньо під час прийому громадян відповідно до затвердженого графіка), хотілося б зазначити наступне.

На думку автора, помічник судді не повинен дублювати функції інших працівників апарату суду. На даний час, в першу чергу, завдяки комп’ютеризації судів, канцелярії суду стали спроможні самостійно здійснювати прийом всіх заяв та скарг громадян. Цілком природно, що працівник апарату суду, в посадові обов’язки якого входить щоденний прийом вхідної кореспонденції, може зробити це краще, ніж помічник судді, який робить це за графіком декілька днів на місяць. Крім того, на думку автора, це заважає помічнику судді виконувати свої основні завдання – щоденну допомогу судді в здійсненні правосуддя.

Враховуючи те, що до діючого процесуального законодавства законодавцем, періодично, вносяться зміни, зокрема, до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, і широкому загалу це далеко не завжди відомо, помічник судді повинен, під час проведення прийому громадян, роз’яснити суть внесених змін, новий порядок оскарження судових рішень, отримання документів, нові можливості для захисту громадянами своїх законних прав та інтересів та отримання інформації стосовно судових справ.

Зокрема, роз’яснити громадянам, які звертаються до суду, можливості користування автоматизованою системою документообігу суду (ст. 11-1 ЦПК України, ст. 15-1 КАС України).

Доречним буде, якщо під час прийому громадян, помічник судді, в межах своїх повноважень, буде надавати допомогу з процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень (розділ VІ ЦПК України та розділ V КАС України) і з контролю за виконанням рішень суду, тобто, отримувати в інтересах громадян необхідну інформацію від державних виконавців і передавати її громадянам з поясненнями стосовно подальших необхідних дій для належного виконання рішення суду.