- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •1. Загальні методичні вказівки
- •1.1. Форми проведення занять та кількість часу, що відводиться на їх проведення
- •1.2. Мета та особливості проведення всіх видів занять за навчальною дисципліною
- •1.3. Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни
- •3. Методичні вказівки до практичних занять Модуль № 1 Змістовий модуль № 1: Теоретичні основи криміналістики
- •Модуль № 2 Змістовий модуль № 3: Криміналістична тактика
- •4. Інформаційне та методичне забезпечення
1.3. Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS.
Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий контроль.
До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час практичних занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).
Підсумковий контроль здійснюється під час заліків та екзаменів.
Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі на екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.
Оцінка «відмінно» (високий рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, який виявив усебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання поставлені викладачем, ґрунтовно висловлюється і дискутує, тісно пов’язує при цьому теоретичний матеріал із практикою розкриття і розслідування злочинів, показує обізнаність з монографічною літературою.
Крім цього, студент вільно справляється з практичним завданням, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні завдань, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю, здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших студентів.
Оцінка «добре» (достатній рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі (в межах навчальної літератури) його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на рівні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів і спроможний до їх самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.
Оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) – виставляється в разі, коли студент знає основний матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини (неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленні теоретичних питань, практичне завдання виконує з певними труднощами, усунення котрих можливе лише за підказуванням викладача.
Оцінка «незадовільно» (початковий рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує (а тим паче не в змозі виконати) передбачене практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні Університету без додаткових занять з криміналістики.
Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов’язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинне бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошиту із вирішеними завданнями інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.
Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.
Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку реферату.
У випадку, коли у процесі складання модульного контролю студент виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модульний контроль студент зобов’язаний до початку наступного модульного контролю.
Підсумковий модульний контроль – здійснюється за результатами вивчення частини у (розділів «Теоретичні основи криміналістики» та «Криміналістична техніка збирання та дослідження слідів злочину») у формі заліку, а також за результатами вивчення всього у в формі підсумкового іспиту під час екзаменаційної сесії. Залік складається в усній формі у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів. З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів, затверджених у встановленому порядку.
Студент вважається допущеним до заліку або іспиту, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з криміналістики. Невиконання робіт, передбачених навчальною програмою у, тягне за собою недопущення студента до складання іспиту з криміналістики. Допуск до складання іспиту здійснюється начальником навчально-методичного відділу ННІ права та масових комунікацій, шляхом оформлення екзаменаційної відомості.
Перелік питань, які виносяться на залік або іспит з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у поза аудиторний час.
|
2.3. Структура залікового кредиту та тематика лекційних і практичних занять
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||