Нормативний матеріал

1. Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р.

2. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 16.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 25.09.1981 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна».

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25.12.1992 р. «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності».

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 28.05.2004 р. «Про деякі питанням застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»».

ВАРІАНТ 16

Тема: Вимагання (ст. 189 КК України)

План

1. Поняття та ознаки вимагання.

2. Об’єкт вимагання. Предмет вимагання.

3. Об’єктивна сторона вимагання.

4. Суб’єкт вимагання.

5. Суб’єктивна сторона вимагання.

6. Відмежування вимагання від суміжних злочинів.

7. Проблеми кваліфікації вимагання.

Література

1. Альошин Д.П. Вчинення розкрадань за попереднім зговором групою осіб // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2000. – Вип. 11. – С. 77-83.

2. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М., 1974.

3. Володько Н.В. Квалификация преступлений против личной собственности граждан. – К., 1980.

4. Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. – М., 1969.

5. Гороховська О.В., Анцуков А.Г. Вимагання, вчинене організованою групою осіб: деякі аспекти // Держава та регіони. – Серія Право. – 2001. - № 2. – С. 70-76.

6. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти власності: Навч. посібник. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2000.

7. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х., 1996.

8. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законом. – Х.: ВМП «Рубикон», 1996.

9. Загороднюк С.О. Удосконалення законодавства про злочини проти власності // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – Вип. 1 (6). – С. 143-146.

10. Клименко В.А., Мельник А.Н. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан. – К., 1993.

11. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996.

12. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник – К., 2002.

13. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. – М., 1971.

14. Кундеус В.Г. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. - № 8. – С. 106-109.

15. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.

16. Мельник М. Відмежування вимагательства від розбою та насильницького грабежу // Рад. Право. – 1991. - № 10. – С. 30-33.

17. Мельник О.В. Особливості застосування законодавства про відповідальність за вимагання // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2002. – Вип. 19. – С. 24-28.

18. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студ. юрид. фак. ЛДУ ім. І.Франка. – Л., 1997.

19. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975.

20. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. - № 6. – С. 36.

21. Смаглюк О. Визначення місця розкрадання чужого майна у кримінальному законодавстві та встановлення його об’єкта // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 10. – С. 71-73.

22. Тишкевич И.С. Уголовная ответственность за посягательства на социалистическую собственность. – Минск, 1984.