Варіант IV

Завдання 1

Поняття «права на інформацію» і його складові елементи. Співвідношення «права на інформацію» з іншими правами і свободами людини і громадянина.

Завдання 2

Поняття та види інформаційних ресурсів.

Завдання 3

Державна політика в галузі інформаційної безпеки.

Завдання 4

Державний орган відмовився здійснити акредитацію журналістів у зв'язку з тим, що заявка на акредитацію від імені редакції — товариства з обмеженою відповідальністю, що має однакову назву з найменуванням газети, яку представляли журналісти, була підписана директором Товариства, а не головним редактором даної газети.

Чи має право державний орган поступити таким чином, якщо відомо, що ім'я директора систематично вказується у вихідних даних газети, яка випускається Товариством, і він ухвалює остаточні рішення відносно її виробництва і випуску?

Завдання 5

Фірма замовила виробництво реклами художнику, який несанкціонований використовував в ній фототвір, що є об'єктом авторських прав третьої особи.

Хто повинен нести відповідальність за порушення авторських прав, якщо відомо, що в договорі з виробником не обмовлялися його обов'язки і відповідальність за порушення прав третіх осіб, а фірма прийняла рекламний продукт у виробника і згодом розміщувала його на сторінках різних ЗМІ?

Рекомендована література:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - ст. 141.

2. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1992. – N 48. – ст.650.

3. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – N 12. – ст.102.

4. Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – N 30. ст.258.

5. Про інформаційні агентства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – N 13. – ст. 83.

6. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – N 31. – ст.286.

7. Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – N 39. – ст. 181.

8. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – N 1. – ст. 1.

9. Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Інформаційне право. Навч.-методич. Комплекс. – К., 1999. – 183 с.

10. Орлов П.І. Інформація та інформатизація. Х., 2001. 560 с.

11. Письменицкий А.А. Информация, право, государство. Монография. Х., 2000. 230 с.

Варіант V

Завдання 1

Засоби масової інформації, преса, радіо, телебачення, електронні засоби масової інформації як суб'єкти інформаційно-правових відносин.

Завдання 2

Право на доступ до інформації.

Завдання 3

Державна таємниця. Поняття «таємна інформація», «цілком таємна інформація», «інформація особливої важливості».

Завдання 4

В газеті розповсюджувалася реклама без помітки «на правах реклами» в розділі, відокремленому від решти матеріалів смугою і знайомств. На останній смузі, у вихідних даних газети, поміщалася ремарка наступного змісту: «Матеріали, помічені знайомий ®, розповсюджуються на правах реклами».

Чи правомірні дії редакції?

Завдання 5

Керівник підприємства видав наказ, що забороняє його працівникам давати які-небудь коментарі представникам засобів масової інформації, що стосуються діяльності компанії, без особистої вказівки на те самого директора або його першого заступника.

Дати юридичну оцінку такої заборони.