Monolit_pravka_23_sent_14

Міністерство освіти і науки України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Напрям підготовки 6.060101

METOДИЧHI BKA3IBKИ

до виконання курсового проекту

„Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку”

Затверджено на засіданні кафедри технології будівельного виробництва. Протокол № 2 від 02.10.2014 р.

Харків 2014

3

Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку” для студентів напряму 6.060101 „Будівництво” / Укладачі: М. І. Котляр, С. В. Бутнік. – Харків:

ХНУБА, 2014. – 72 с.

Рецензент В.В. Савйовський

Кафедра технології будівельного виробництва

4

Вступ

Особливостями сучасного науково-технічного прогресу в галузі будівництва є стрімке зростання і оновлення науково-технічної інформації та швидке впровадження наукових розробок під час зведення будівель і споруд. У зв’язку з цим в представлених методичних вказівках, порівняно з попереднім виданням, були внесені зміни у вигляді додаткових рисунків, таблиць, нормативної літератури, сучасних архітектурно-планувальних схем будинків, оновлені та більш доповнені додатки.

Мета курсового проекту – розробка організаційно-технологічних рішень зведення житлового будинку з монолітними конструкціями.

Курсовий проект виконується у вигляді частин ПВР на окремі види будівельних робіт.

Для досягнення мети курсового проекту вирішують наступні завдання:

‒обирають сучасні методи виконання будівельних робіт;

‒обґрунтовують вибір механізмів для зведення будинку;

‒розраховують необхідні матеріально-технічні ресурси;

‒вирішують питання безпечного виконання робіт;

‒розраховують ТЕП курсового проекту.

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, виконаної на аркушах стандартного розміру А4 (210×297), і одного креслення формату А1 (594×841).

Під час роботи над курсовим проектом та прийняття рішень студент повинен користуватися діючими нормативними документами в будівництві (СНУ, ЕРУ, ДБН, СНіП, ЄНіР, ГН тощо), підручниками, навчальними посібниками, типовими технологічними картами та методичними вказівками.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати такий зміст:

1Об’ємно-планувальна і конструктивна характеристика будинку.

2Проектування технології улаштування котловану.

2.1Визначення об’єму земляних робіт при улаштуванні котловану.

2.2Обґрунтування вибору комплекту машин для розробки котловану.

2.3Технологія виконання земляних робіт.

2.4Вибір виду і розрахунок потреби у транспортних засобах.

2.5Побудова графіка виконання земляних робіт.

2.6Зворотна засипка ґрунтом пазух котловану.

3.1Підрахунок обсягів робіт фундаментів.

3.2Вибір крана для влаштування фундаменту і конструкцій підземного поверху.

3.3Технологія виконання робіт з улаштування фундаменту.

3.4Технологія виконання робіт з улаштування підземного поверху.

3.5Побудова графіка виконання робіт з улаштування фундаменту.

3.6Побудова графіка виконання робіт з улаштування підземного поверху.

3

4 Проектування технології зведення монолітних залізобетонних конструкцій типового поверху.

4.1Підрахунок обсягів арматурних і бетонних робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху.

4.2Вибір крана для зведення наземних конструкцій будинку.

4.3Технологія виконання робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху будинку.

4.4Побудова графіка виконання робіт зі зведення стін, колон і перекриття типового поверху.

5 Розрахунок необхідних матеріально-технічних ресурсів.

6 Заходи з охорони праці і промислової безпеки.

7 Техніко-економічні показники проекту. Використана література.

У графічній частині проекту розробляють і наводять:

1 Технологічні схеми зведення фундаментів (і стін підземного поверху) будинку.

2 Технологічні схеми зведення наземних поверхів будинку.

3 Конструкції щитів опалубки, схеми їх укрупнення і технологічні схеми установки опалубки.

4 Відомість потреби в матеріально-технічних ресурсах.

5 Вказівки щодо виконання робіт та заходи з охорони праці. 6 ТЕП проекту.

Завдання на курсовий проект видає керівник практичних занять, користуючись наведеними варіантами в додатку А. Схему будинку (план) студент отримує разом з номером варіанта за додатком А або із бланком завдання.

Курсовий проект має бути закінчений у передбачений робочою програмою термін.

Якщо поданий курсовий проект не співпадає з вихідними даними виданого варіанта, то студент не допускається до його захисту.

1 Об’ємно-планувальна та конструктивна характеристики будинку

У цьому розділі необхідно дати об’ємно-планувальну характеристику будинку, який проектується. Вихідними даними для розробки проекту є індивідуальне завдання.

Згідно із завданням у розрахунково-пояснювальній записці наводять план, характеристику конструкцій і умови здійснення зведення будинку.

4

2 Проектування технології улаштування котловану

2.1 Визначення об’єму земляних робіт під час розробки котловану

До початку виконання основних будівельних робіт із зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку мають бути виконані підготовчі роботи.

Їх склад залежить від характеристик будівельного майданчика, умов забезпечення ефективного виконання будівельно-монтажних процесів, дотримання вимог безпеки праці й охорони навколишнього середовища.

Підготовчі роботи розділяють на дві групи: позамайданчикові й внутрішньо-майданчикові роботи, до яких відносять заходи щодо збереження поверхневого шару ґрунту. Рослинний шар ґрунту на площі майбутнього котловану зрізають на глибину 15...25 см бульдозерами або автогрейдерами. Розроблений ґрунт збирають на спеціально відведених площадках і в подальшому, після зведення будинку, використовують для благоустрою прилеглої території.

До початку влаштування фундаментів розробляється котлован (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 ‒ Схема котловану

Об’єм котловану визначають за наступною формулою:

де hk – глибина котловану, м; a і b – довжина і ширина котловану по дну, м;

A і B – довжина і ширина котловану у верхній частині, м.

Залежно від архітектурно-конструктивних рішень будинку та вимог [1] визначають розміри котловану в нижній та верхній частині:

5

Рисунок 2.2 – Розріз котловану

2.2 Обґрунтування вибору комплекту машин для розробки ґрунту котловану

Технологічна схема улаштування котловану передбачає розробку ґрунту екскаватором. У комплект машин для розробки котловану входять одноківшеві екскаватори з різним змінним обладнанням (пряма лопата, зворотна лопата, тощо), автосамоскиди, бульдозери, машини і механізми для ущільнення ґрунту під час зворотної засипки пазух котловану. Провідною машиною комплекту є екскаватор.

Загальний об’єм робіт (ґрунту) впливає на вибір потужності провідних машин. Чим більше об’єм робіт, тим більшою має бути потужність провідної машини (місткість ковша екскаватора).

Залежно від загального об’єму робіт (V заг ) визначають необхідну місткість ковша екскаватора, користуючись даними табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Визначення місткості ковша екскаватора

7

Вантажопідйомність землерийних автотранспортних засобів повинна визначатися залежно від місткості ковша екскаватора (табл. 2.1) і відстані транспортування ґрунту (табл. 2.2 ).

Таблиця 2.2 – Раціональна вантажопідйомність автосамоскидів залежно від місткості ковша екскаватора і відстані транспортування ґрунту

Залежно від висоти забою і групи розроблюваних ґрунтів місткість ковша екскаватора, який обладнаний прямою лопатою, приймають за табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Доцільна місткість ковша екскаватора залежно від висоти забою

За величиною питомого опору конання (kt) до І та ІІ груп належать слабкі (м’які) та щільні ґрунти (чорнозем, лес, суглинки тощо), до ІІІ та ІV – дуже щільні (важкі суглинки, глини тощо) та напівскельні ґрунти (сланці, алеврити) до V та VІ груп – відповідно добре та погано розпушені напівскельні та скельні ґрунти [8]

Марку екскаватора обирають за додатком Б (табл. Б.3 – Б.4).

2.3 Технологія виконання земляних робіт

Розробку котловану виконують однією або декількома проходками, розміри яких відповідають поперечному профілю забою.

Екскаваторним забоєм називають робочу зону, що включає: майданчик, на якому розташовано екскаватор, частина масиву ґрунту, що розробляється, і

8

площадку, де розміщується під навантаження транспортний засіб або відвал ґрунту.

Розробку котловану проводять поперечними або поздовжніми проходками на всю ширину або довжину до проектних позначок з недобором ґрунту, передбаченого будівельними нормами [1]. При розробці котловану перебір ґрунту не дозволяється (точність розробки ±5 см).

Розроблений ґрунт відвозять автосамоскидами за межі будівельного майданчика, а частину розміщують на будівельному майданчику для зворотного засипання пазух між стінками підвалу та укосами котловану. Установку транспортних засобів під завантаження здійснюють за допомогою попередньо поставлених віх. Зачищення дна котловану до проектної позначки виконують за допомогою легких бульдозерів ( додаток Б, табл. Б.7)

Загальні рішення щодо технології розробки і транспортування ґрунту обирають залежно від прийнятого методу виконання робіт за [7] і [8].

2.3.1 Вибір виду й розрахунок потреби в транспортних засобах

Вид транспорту обирають залежно від місткості ковша екскаватора і відстані транспортування (табл. 2.2). Технічні характеристики автосамоскидів наведена в додатку Б, табл. Б.8 – Б11.

Необхідну кількість автосамоскидів, які забезпечують безперервну роботу екскаватора, визначають за формулою

де Т уст.н – тривалість установлення автосамоскида під навантаження, хв. (додаток Б, табл. Б.12);

(додаток Б, табл. Б.10);

Тр – тривалість розвантаження, хв. (додаток Б, табл. Б.10);

Тпр – тривалість пробігу автосамоскида від місця завантаження до місця

9