Pedagogika_Lozova_Trotsko

2.Який взаємозв'язок виховної функції навчання і такого комонента змісту освіти як досвід емоційно-ціннісного ставлення?

3.Яким ви бачите підручник зі свого предмета?

4.Протягом ЗО років педагоги багатьох країн ведуть дискусії щодо принципів побудови програм. Багато хто виступає за інтеграцію навчальних курсів, вважаючи, шо предметні програми не дають можливості відбити цілісність людського досвіду. Вони пропонують, шоб одиницею навчальної програми були міждисциплінарні проекти, в основі яких лежить робота над комплексними темами з притягненням матеріалу із різних навчальних дисциплін: гуманітарні предмети; мови; природничо-математичний цикл; мистецтво і трудові навички.

У шкільному розкладі навчальний час відводити на ці галузі предметів, а не на оволодіння окремими дисциплінами.

Учителі об'єднуються в групи за цими галузями знань і створюють навчальні курси. Групами вчителів керують досвідчені педагоги. Зміст курсу засновано на гострих сучасних проблемах (наприклад, охорона оточуючого середовища), учні працюють над індивідуальними проектами, а також беруть участь в обговоренні та сумісних дослідженнях.

— Які ви бачите позитивні та негативні боки такого підходу? Чому?

5. У 1994 р. Конгрес США схвалив законопроект, спрямований на досягнення національної згоди в галузі стандартів. Висловлюються з цього приводу позитивні і негативні оцінки. Так, як приклад позитивних можна навести такі: а) стандарти сприяють кращим досягненням учнів у навчанні й підвищенні якості освіти; б) вони необхідні, щоб втілити в життя фундаментальний принцип «рівності можливостей», бо мають головну мету — забезпечити, щоб до всіх учнів ставились однакові вимоги з навчальних програм та курсів; в) їх можна розглядати як сигнальний механізм, що демонструє учням, батькам, учителям та іншим шкільним працівникам, що від них очікується в освіті.

Негативні оцінки пов'язані з тим, шо: а) хибна сама ідея уніфікації, тому що суперечить принципам свободи самовираження та самовизначення особистості; б) можна досягти згоди із стандартів читання, письма та математики, проте цілком розумні люди можуть і не знайти розуміння з питання, що необхідно обов'язково прочитати з історії або з класики літератури; в) предметно орієнтовані стандарти «заморозять» програми та зв'яжуть руки вчите- лям-новаторам, які прагнуть удосконалити навчальний процес шляхом включення до програми завдань із міждисциплінарних галузей та складних реальних життєвих проблем1.

1Степенко !., Ьургин М., Мілов Ю. Стандарти в системі освіти США: позитивне Й негативне // Шлях освіти. — 1996. — № 2. — С. 49—53.

—Аргументовано прокоментуйте позитивні та негативні аспекі ти проблеми.

—За яких умов, на вашу думку, можна досягти позитивних наслідків І позбавитися негативних?

Додаткові завдання

1. 1952 рік. Комісія з освітньої політики США зробила заяву про мету освіти, включивши до неї такі ідеї:

а) Уся молодь потребує розвитку індивідуальних здібностей і тих ставлень, які роблять робітника розумним виробником, учасником економічного життя. Для цього необхідний досвід роботи, навчання, яке дозволяє набути знання, уміння, навички.

б) Уся молодь потребує розвитку і підтримки гарного здоров'я і фізичної витримки.

в) Уся молодь має потребу в усвідомленні прав і обов'язків громадян демократичного суспільства, щоб бути старанним і компетентним у здійсненні своїх обов'язків як члена суспільства і громадянина держави і нації.

г) Уся молодь потребує розуміння важливості сім'ї для людини і суспільства і умов, що сприяють щасливому сімейному життю.

д) Усій молоді необхідно знати, як придбати і правильно використати товари й послуги, усвідомити їх вартість, економічні наслідки цього.

є) Уся молодь повинна усвідомити вплив науки на життя і основні наукові дані про природу і людину.

є) Усій молоді необхідно дати можливість для розвитку своїх здібностей, цінувати красу, літературу, мистецтво, музику, природу.

ж) Усій молоді необхідне вміння добре використовувати час дозвілля, правильно його планувати, віддаючи рівну кількість часу діяльності, яка приносить задоволення, і тій, яка є суспільно корисною.

з) Усій молоді необхідно виховувати почуття поваги до інших людей, виховувати у собі розуміння етичних цінностей і принципів, уміння жити і працювати разом з іншими.

и) Усій молоді необхідно виховувати в собі здібність мислити раціонально, висловлювати зрозумію свої думки і слухати усвідомлено.

—Якзмістосвітиможезабезпечитиреалізаціюзазначенихзавдань? Порівняйтецізавданняосвітиамериканськоїмолодіззавданнямосвіти шкіл України, висловте своїміркування з цього питання.

2.Учитель пропонує школярам наступні завдання:

—визначити різні функції об'єкта;

—дати критичну оцінку висловленим пропозиціям;

—розповісти про подію різними способами: фактологічно, пояснювально,

проблемно,

лірично,

трагічно,

героїчно;

—передбачити наслідки неординарних дій тощо.

—Реалізації якого компонента змісту освіти сприяють представлені завдання? Чому?

3. Навчальний план школи відбивається у розкладі занять.

Зіставте представлений розклад уроків для учнів 5-го класу однієї з американських шкіл (штат Мен) і школи, де проходили педагогічну практику.

Зробіть їх порівняльний аналіз.

Розклад занять на тиждень (V клас)

278 Розділ 2. Дидактика

доме з відомим. У проблемній ситуації невідоме подано через відношення до відомого. Сам же процес пізнання проблеми несе су- б'єктивний характер: одна й та ж проблема неоднаково сприймається різними суб'єктами. Одні й ті ж зовнішні умови, одні й ті ж ускладнення для одних є стимулами розумової діяльності, для інших такої ролі не виконують.

Які ж шляхи утворення проблемних ситуацій? їх багато, назвемо деякі з них:

1. Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя.

2.Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обгрунтування.

3.Перехід від поодиноких фактів до узагальнень.

4.Зіставлення суперечливих фактів, явищ.

5.Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом роз- в'язання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності та ін.

Отже, проблемна ситуація для людини виникає, якщо в неї є пізнавальні потреби та інтелектуальні можливості розв'язати задачу при наявності утруднення, суперечності між старим і новим, відомим і невідомим, умовами і вимогами.

Схематично можна виділити основні етапи вирішення

проблеми:

— виявлення протиріч, створення проблемної ситуації, її усвідомлення суб'єктом;

- виділення проблеми, її формулювання на основі аналізу ситуації;

—висунення гіпотез, пошук засобів розв'язання;

—аналіз гіпотез, установлення шляхів вирішення проблеми;

—перевірка правильності вирішення,

—самостійне оперування набутими знаннями.

Вимоги до формулювання проблем:

1. Проблема повинна містити пізнавальну ускладненість для школярів. Якшо запас знань недостатній, то і можливості вирішення проблем обмежені. Але якщо запас знань виходить за межі діалектичного співвідношення знання і незнання, в учня немає необхідності у здобутті нових знань.

2. Проблема повинна викликати подив при зіставленні нового із старим, незадоволення запасом знань, умінь. Про це у свій час писав ше К.Д. Ушинський: «Предмет повинен становити для нас новину, проте новину цікаву, тобто таку новину, яка або заповнювала б, або доповнювала б, або підтверджувала те, що вже с

в нашій душі, одним словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, які вкоренилися».

3.Постановка проблеми повинна давати можливість учням висувати різні гіпотези.

4.Проблема повинна відображати специфіку науки, навчального предмета.

Методи проблемного навчання

1. Проблемний виклад знань. Сутність його в тому, що вчитель розкриває «ембріологію істини» конкретної науки, демонструє еталон проблемного мислення, коли ставить проблемні питання й сам їх вирішує (так, наприклад, на початку публічної лекції «Про життя рослин* К.А. Тимирязєв поставив питання: «Чому корінь і стебло ростуть у протилежні боки?», але готової відповіді не дав одразу, а розповідав, яка наука йшла до істини, повідомляв про різні гіпотези, досвіди для виявлення причини цього явища)1.

2. Частково-пошуковий (або евристичний) метод. Учитель створює проблемну ситуацію, сам формулює проблему та залгучає школярів до її вирішення.

Для цього він готує систему проблемних запитань, які спираються на певну базу знань учнів, але вони викликають інтелектуальні утруднення в учнів, вимагають цілеспрямованого розумового пошуку. Учитель спрямовує їх пошуки, потім робить висновки, спираючись на відповіді школярів.

3.Пошуковий метод, коли вчитель формує проблему, а школярі повністю самостійно її вирішують.

4.Дослідницький метод, який передбачає, що учні самі, за умов проблемної ситуації, бачать проблему, формулюють її та вирішують. Це найскладніший для учнів метод, що вимагає виявлення їх активності, самостійності, творчих здібностей, бо «сформулюва-

ти в чому питання, — означає вже піднятися до відомого розуміння», — зазначає психолог С. Рубінштейн2.

Сутність проблемного навчання представлено в табл. 20,

Умови успішної організації проблемного навчання

1. Підготовка вчителя, яка вимагає глибокого знання свого предмета, нових наукових концепцій, підходів; високого рівня освіченості, а також володіння методикою проблемного навчання, що передбачає перш за все уміння діалогічного доброзичливого спілкування з учнями; умінь заохочення школярів до самостійних пізнавальних пошуків; уважне ставлення до думок, гіпотез,

Скаткин М.Н. Совсршенствование процесса обучения. — М.: Педагогика, 1971, - С. 125.

Рубинштейн СЯ. Основьі общей лсихологии. — М.. 1946. — С. 352.