Воспитательные часы 1-4 класс

- Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.

3. Робота з тлумачними словниками

Дiти знаходять слова «чесність» i «правдивість», читають їх тлумачення.

4.Читання вiрша Д. Павличка «Мухомори»

Мухомор сказав до мухомора:

— В нашiм лiсi ти — найкращий гриб! — І подумав: «От яка потвора — де ти взявсь, чорти тебе взяли б!» Мухомор одмовив мухомору:

— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! — І подумав: «Хто таку потвору Сотворив i виставив на смiх!» Таблиця 1

— Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?

— Яких людей вони нагадують?

— Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?

5.Читання казки «Хлопчик-пастух»

Учитель.

— Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними. Як це i трапилося в однiй казцi. Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в

село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, одразу дути в рiжок. Не встигли брати вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати розсердилися i знову почали спускатись з гори. Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправдi: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.

—Що неправильно зробив молодший брат?

—Що б ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним

6. Читання та обговорення оповiдання Г.М.Кирпи «Маленька брехня»

— Послухайте iсторiю про дiвчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм.

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.

Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.

Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi.

Вкласi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.

—Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

—Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.— Я зовсiм трiшечки збрехала.

Учитель.

11

-Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?

-Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що i велика. Адже i мала брехня - це неправда, i пiв брехнi — теж неправда. І починається все завжди з малого: пiшов у кiно, а мамi сказав, що був у школi. Гасав у дворi, а вдома сказав, що ходив до хворого товарища.

Здавалося б дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якiй немає прощення.

7. Гра «Дайте вiдповiдь».

Учитель.

-Як ви вчините, коли:

•знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?

•соромно сказати правду?

8. Iнсценування пiдготовленими учнями смiшинки П.Кальченка «Мiй тато» Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарствi, до школи не пiшов. Раптом — телефонний дзвiнок...Данилко впiзнав по голосу свою вчителъку.

—Чому сьогоднi Данилко в школу не прийшов?

—Тому, що вiн захворiв.

—А хто це зi мною розмовляє?

—Мiй тато...

—Як можна назвати вчинок Данилка?

—Як, на вашу думку, оцiнять вчинок Данилка учнi його класу?

—Як би ви вчинили на його мiсцi?

ІІІ. Підсумок

—Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад не повернешся».

Та й вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я. Про брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усiх бокiв».

Отож, дiти, будьте з усiма чесними — i вам буде легко жити, бо ви нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.

12

Година спілкування

Ти і твої рідні

Мета: ознайомити з принципами взаємовiдносин людей у сiм’ї, вчити поважати своїх рiдних; виховувати iнтерес до традицiй українського народу, традицiй сiм’ї та правила культурної поведiнки в сiм’ї.

Обладнання: картки з ситуативними завданнями, тести, пам’ятка «Правила взаємодiй в сiм’ї».

Хід години спілкування

І. Організація класу ІІ. Основна частина уроку

1. Робота над загадкою.

(Учитель демонструє малюнок хатки, з вiконця якої виглядають дорослi i дiти.) Ось перед вами, друзi, хата,

У нiй чотири с кiмнати. А ось вам загадка моя:

Як тут розмiститься 7Я? (Сiм’я)

-Сьогоднi ми поговоримо про сiм’ю, про культуру спiлкування між членами сiм’ї.

-Як ви розумiєте прислiв’я: «Яка сiм’я, такi i дiти»?

2. Бесiда

- Готуючись до розмови з вами, я знайшла такi слова:

«Будь-яка дорога починається з перших крокiв, будинок — iз фундаменту, а людина виростає в людину в сiм’ї».

Йде мова про хорошу людину: людину ввiчливу, культурну, чемну.

3. Читання уривку з оповiдання Г.М.Кирпи «Молодець!»

Увечерi повернулись додому мама, тато, дiдусь і бабуся.

—Тепер ми всi разом, уся наша родина,— каже Андрiйко.— Я дав Маринцi молочка і оладок, прибрав зі столу, пiдмiв на кухнi. А тодi читав Мариночцi казки.

—Ти, синку, молодець! Ми тобi вдячнi,— сказала мама.

Хлопчик усмiхнувся, бо хiба можна при таких словах не усмiхатись?! Потiм Андрiйко допомагав мамi i бабусi накривати на стiл, а пiсля вечерi прибрати зi столу.

Пiсля того принiс для тата з поштової скриньки газети. А тодi склав на мiсце Маринчинi iграшки. Найулюбленiшу ляльку подав сестричцi в лiжечко. Цього вечора на адресу Андрiйка звучали такi слова: молодець, будь ласка, спасибi, щиро вдячнi, вiдпочинь.

—Чи сподобався вам хлопчик?

—Хто з вас у своїй сiм’ї вчиняє так, як Андрiйко?

4. Розповiдь учителя

—Добре, коли родина живе дружно. Усi пiклуються один про одного. Бабуся смачно нагодує, пожалiє, приголубить. Теплi бабусинi руки знiмуть усi турботи, збережуть вiд неприємностей. Дiдусi милi, добрi, трохи буркотливi, але завжди справедливi. Без них нiяк не обiйтись в домi.

Мама... Усе найрiднiше, найдорожче, наймилiше увiбрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Матуся — найдорожча в свiтi людина.

Татко — це надiйнiсть, сила, пiдтримка. Його роль в сiм’ї є неоцiненною. Вiн — рiдна людина i мудрий порадник.

13

5. «У свiтi мудрих думок» (обговорення висловiв)

— Щоб знайти вiдповiдь на хвилююче запитання, ми звертаємось до мудростi людини. Часто нам ставали у пригодi прислiв’я та приказки. Сьогоднi ми звернемось до мудрецiв давнини.

• Пам’ятайте, що вашi дiти будуть поводитися з вами так само, як ви поводитесь зi своми батьками.

Фалес(давньогрецький фiлософ)

• До батькiв стався так, як ти хотiв би, щоб твої дiти ставились до тебе.

Сократ (афiнський оратор)

-Чи можна керуватись цими словами пiд час спiлкування з iншими членами родини?

6. Читання та обговорення оповiдання В. Асєєвої «Бабуся»

До Борки прийшов товарищ. Товарищ сказав:

— Здрастуйте, бабусю!

Борка весело пiдштовхнув його лiктем.

— Ходiм, ходiм! Можеш з нею не вiтатися. Вона вже стара старушенцiя. Бабуся, почувши це, тихо сказала:

— Образити — що вдарити, а приголубити — треба слова шукати. В сусiднiй кiмнатi товарищ сказав Борцi:

— А з нашою бабусею всi вiтаються i свої i чужi. Вона у нас—головна.

-Як це — головна? — зацiкавився Борка.

—Ну, старенька... всiх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зi своєю так? Гляди, батьки прочухана тобі дадуть за це.

—Не дадуть! Вони самi з нею не вiтаються.

Коли прийшли тато з мамою додому, Борка заявив:

—Наша баба краща за всiх, а ми про неї не пiклуємось!

—Хто тебе навчив батькiв осуджувати?

І, розхвилювавшись, накинулись на бабусю.

—Що це ви, мамо, дитину пiдбурюєте? Бабця посмiхнулась:

—Не я вчу, життя вчить. Що уб’єте, те не вернете.

—Чому Борка був неввiчливим до своєї бабусi?

—Iз кого Борка брав приклад?

—Як ви розумiєте останнi слова бабусi?

7. Тест для перевiрки рiвня вихованості сина чи доньки

— Я буду читати запитання, а ви, якщо можете на них вiдповiсти «так», ставте «+», якщо «ні» — ставите «—». Вiдповiдати потрiбно чесно.

Тест

1.Якщо тобi доводиться несподівано затриматись, або пiти раптово з дому, чи повiдомляєш ти про це рiдним?

2.Чи буває таке, що коли твої батьки зайнятi роботою по дому, тебе вiдсилають гратись, «щоб не крутився пiд ногами»?

З. Оглянь свою кiмнату маминими очима. Чи є речi, якi лежать не на мiсцi?

4.Чи можеш ти, не задумуючись, назвати днi народжень своїх рiдних?

5.Свої потреби ти знаєш (купити м’яч, гру, кросiвки...). А чи вiдомо тобi, якi речi необхiднi мамi, татовi?

14

6.Чи трапляється так, що крiм маминого доручення, ти додатково робиш iще якусь роботу?

7.Мама пригощас тебе тiстечком, апельсином чи бананом. Ти перевiряєш, чи вона залишила й собi? (А може ти справдi вiриш, що мама не хоче?)

8.У батькiв — вiльний день. Вони збираються в гостi. Ти висловлюєш їм своє невдоволення, тому що тебе не беругь iз собою?

9.У вас — дорослi гостi. Ти плануєш сiдати за стiл i слухати розмови дорослих? 10.Чи соромно тобi нести мамину сумку, подати пальто?

— Якщо ти хороший син чи прекрасна донька, у тебе будуть такi знаки: +, -, -,+, +, +, +, -, -, -.

ІІІ. Підсумок

Зачитування пам’ятки «Правила взаємодiї в сiм’ї.

• Будь привiтним.

• Будь вiдповiдальним.

• Зважай на настрiй iншого члена сiм’ї.

• Дотримуйся домашнiх традицiй, не виявляючи своїх амбiцiй.

• Допомагай великим i малим членам родини.

• Будь вдячним.

• даруй своїм ближнiм любов та захист.

— Любов до рiдних, уважне ставлення до всiх членiв сiм’ї виявляється в тiй турботi i допомозi, яку ви виявляєте.

На Українi iснує традицiйна сiмейна мораль: шанобливе ставлення до старших членiв сiм’ї, звертання на «Ви», пiклування про стареньких i немiчних членiв родини. Мама, тато, дiдусь, бабуся, брат, сестра — найближчi i найрiднiшi для вас люди на всiй землi. Нiколи не жалiйте для них гарних слiв, слiв вдячностi за їхню турботу, нiжнiсть. Намагайтеся їм вiддячувати своєю ласкою, увагою та турботою.

15

Година спілкування

Слова вітання та прощання

Мета: ознайомити учнiв зi словами привiтання i прощання; на основi практичних дiй вчитися звертатися до людей, висловлювати слова вдячностi; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнiв; виховувати почуття поваги, ввiчливостi. Обладнання: прислiв’я, сюжетнi малюнки, книга В. Сухомлинського «Гаряча квiтка».

Хiд уроку

І. Органiзація класу

ІІ. Вступне слово вчителя

—Доволi часто зовнi красива, акуратно одягнена людина поводиться грубо, непристойно. Така людина нiкому не подобається. Навiть її зовнiшнiй вигляд не може змiнити думку оточуючих про неї. Всiм нам хочеться спiлкуватися, бути поруч iз людьми добрими, чуйними, ввiчливими. Уже по тому, як людина заходить до кiмнати, вiтається, яким тоном промовляє слова вiтання, прощання, вдячностi, можна робити висновок про її культуру i вихованiстъ. Існує багато правил культурної поведiнки та безлiч ввiчливих слiв.

Сьогоднi ми зупинимося на словах вiтання i прощання. Ви будете вчитися, як правильно звертатися до людей, висловлювати їм слова вдячностi.

III. Читання казки «Сини феї Ввiчливостi»

—Послухайте казку-загадку i намагайтеся вiдгадати як називались сини феї Ввiчливостi.

Уфеї Ввiчливостi було троє синiв. Перший син прокидався разом зi сходом сонця, будив пташок, i тi своїм спiвом сповiщали, що настав ранок. Люди вставали, снiдали i готувалися до трудового дня. А як сонце висушувало росу, на змiну першому братовi до дiла брався середущий брат. Вiн працював для ввiчливих людей весь день, аж доки сонце не ховалось за обрiй. Тодi естафету пiдхоплював старший син. Вiн зустрiчав перехожих на вечiрнiх вулицях, дарував приязнi слова i усмiшки. Матуся гордилася своїми синами, тому що вони дарували радiсть людям, без них не обходилась жодна чемна людина.

—Хто iз вас, дiти, здогадався, як звали синiв? (Добрий ранок, Добрий день, Добрий

вечiр)

IV. Слухання вiрша (читає пiдготовлена дитина)

Сiю дитинi в серденько ласку, Сiйся-родися, нiжне «Будь ласка», Вдячне «Спасибi», «Вибач» тремтливе, Слово у серцi, як зернятко в нивi. «Доброго ранку!», «Свiтлої днини!» Щедро даруй ти людям, дитино.

—Які ввiчливi слова ви почули?

—В яких ситуацiях їх вживають?

V. Читання та обговорення вiрша

«Доброго ранку!» — мовлю за звичаем. «Доброго ранку!» — кожному зичу я. «Доброго дня вам!» — людям бажаю. «Вечором добрим!» — стрiчних вiтаю. І посмiхаються в вiдповідь люди,

добрi слова ж бо для кожного любi.

VI. Розповiдь учителя

16

- Вiтання бувають рiзнi. Але чи то уклiн, чи слова вiтання, чи лагiдна усмiшка, спiльним в них є те, що привiтання означає: «Ти менi — приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобi бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радостi, щастя». Ось що означають простi слова «Доброго ранку», «Доброго дня», «Ми радi вас вiтати». Пам’ятайте, що чарiвнi слова завжди промовляються з посмiшкою.

З’являється принцеса Ввiчливiсть. Принцеса Ввічливість:

У нашiй рiднiй мовi чарiвнi є слова. Слова цi всiм вiдомi, бо сила в них жива.

«Добридень», «До побачення», i усмiшка сiя! Велике мають значення оцi простi слова!

Як скаже син чи донечка «Спасибi вам», «Будь ласка»,— Яснiше сяє сонечко, в словах — любов i ласка.

Ось цi простi живi слова не забувайте, дiти.

Вiд них i радiсть ожива, в очах промiння свiтить. Від цих чарiвних, добрих слiв теплiше людям жити, Якщо ти їх не говорив, то треба говорити!

Це «Дякую» i «Добрий день», «Пробачте», «Йдiть здоровi»,— Вживайте, дiти, їх щодень у нашiй рiднiй мовi!

VII. Робота з прислiв’ями

• Слова щирого вiтання дорожчi за частування.

•Лагiдне слово — що ясний день.

•Добре слово краще за цукор i мед.

•Гостре словечко коле сердечко.

VIII. Гра «Завершiть думку»

•Коли вчитель заходить в клас, ви кажете...

•За зроблену вами послугу щиро промовляєте...

•Прощаючись, ви говорите...

•Щоб вам iз задоволенням допомогла людина, потрiбно не забувати про чарiвне слово...

IХ. Розповiдь учителя про те, як звертатися до людей, спiлкуючись iз ними

— Щодня ви спiлкуєтесь зi своїми батьками, сусiдами, друзями. Кому iз них ви кажете «Ви», а кому — «ти»?

— Здавна в Українi до батькiв звертались на «Ви», i це було виявом шанобливого ставлення до них. На «Ви» звертались до iнших старших членiв родини, до дорослих людей. Навiть дорослi, якi незнайомi один з одним, говорять один одному «Ви». Тiльки до своїх ровесникiв ви можете звернутись на ти.

Х. Засвоєння мовленнєвого етикету

•Перш нiж звернутись, ви повиннi привiтатися, назва-ти причину, з якої ви потурбували знайомого чи незнайомого.

•Першим вiтається молодший iз старшим, хлопчик — iз дiвчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей одного вiку i стану перший вiтається той, хто краще вихований. Якщо твiй товариш привiтається з кимось, слiд привiтатися й тобi. Вiтати потрiбно людей, з якими часто зустрiчаєшся (продавцiв у магазинi, поштаря, мешканця iз сусiднього пiд’їзду, вчителя, який викладає в iнших класах), навiть якщо ти з ними незнайомий.

17

•Побачивши знайомих у автобусi, в читальному залi, на другому боцi вулицi, вiтають їх, якщо вони вас помiтили. Кричати, безумовно, не слiд. Слова замiняють жестом, усмiшкою, поклоном.

•Дехто вважає, що говорити «Привiт» не можна. Але все залежить вiд обставин. Звичайно, важко уявити, що директоровi школи ви радiсно кажете: «Привiт, Вiкторе Семеновичу!» Але привiтати цим словом друга, однолiтка необхiдно.

ХI. Гра «Допоможiть Маринi бути ввічливою»

(Учитель читає текст, дiти додають чарiвне слово.)

Мама послала Марину до тьотi Лiди за книжкою. Маринка зайшла в квартиру i сказала... (Добрий день).

Тьотя Лiда саме вiдпочивала, дiвчинцi стало незручно i вона сказала... («Вибачте, будь ласка). Тьотя Лiда дала дiвчинцi книжку. Маринка сказала... («Дякую, до побачення)?) i пiшла додому.

ХII. Розгляд сюжетних малюнкiв iз подальшим обговоренням

(Малюнки з сюжетами вiтання, прощання, ситуацією, тобто коли необхiдно висловивити слова вдячностi.)

ХIII. Пiдсумок

Гра «Додайте чарiвне слово».

Розтопить серце будь-кого сердечне слово... («Дякую»). Зазеленiє древнiй пень, коли почує... («Добрий день»). Коли згасає сонце у росi й зоря лягає лагiдно на плечi,

Серед знайомих, рiдних голосiв ми чуємо привiтне... («Добрий вечір»). Щоб знов зустрiтись у годину призначену,

Кажу щиро завжди я всiм... («До побачення»).

Побажання. Спробуйте проягом тижня говорити якнайбiльше ввiчливих слiв. Звернiть увагу на те, що змiнилось у вашому життi.

Прохання. Пiдрахуйте протягом тижня, скiльки «чарiвних слiв» ви вжили і скiльки їх було сказано вам.

18

Година спілкування

Режим дня. Суворий і мудрий порадник

Мета: пригадати поняття «режим дня», основнi режимнi моменти; переконати учнiв у необхiдностi дотримання режиму дня; розвивати санiтарно-гiгiєнiчнi навички: вмиватися, загартовуватися, дотримуватися чистоти тiла.

Обладнання: сюжетнi малюнки, що вiдображають основнi режимнi моменти.

Хід години спілкування

І. Органiзащя классу

ІІ. Основна частина уроку

1. Читання та обговорення вiрша О.Орача «Галя-Невстигаля»

—Як можна їй допомогти?

3. Розповiдь учителя

—1 вересня ви одразу подорослiшали на один рiк. Вам подобається ваша школа, вчителi, уроки. Проте, виникають i труднощi. Iнколи так хочеться погратись, просто побiгати. Але цього не можна. Потрiбно уважно слухати пояснення вчителя, писати або читати. Пiсля урокiв ви приходите додому. Хочеться подивитися телевiзор, погратись, але потрiбно вивчити вiрш чи прочитати книгу. І нерiдко буває так, що ви не встигаєте. Як же бути? Як встигнути все зробити?

Правильно розподiлити свiй час вам допоможе режим дня. Якщо ви будете дотримуватися розпорядку дня — спати, їсти гуляти, читати, готувати уроки завжди в один i той же час,— вашому органiзмовi буде легко працювати, i ви почуватимете себе здоровими та бадьорими.

4. Ознайомлення з режимом дня

7.00—пiдйом

7.05 — ранкова зарядка(Пам’ятайте!Робити зарядку можна лише в провiтренiй кiмнатi) 7.15 — вмивання та воднi процедури

7.30 — снiданок

8.30 — 13.30 — занятгя в школi

13.30 — обiд

14.00 — 15.30 — пiсляобiднiй вiдпочинок 15.30 — 17.00 — самопiдготовка.

17.00 — пiдвечiрок

17.30 — 19.00 — прогулянки, iгри на свiжому повiтрi 19.00 — вечеря

19.30 — 2 1.00 — читання художньої лiтератури, домашнi iгри

19

2 1.00 — воднi процедури, сон.

5. Проведення бесіди та робота над віршем А. Костецького

«А що в портфелi?»

— У класi багато речей: парти, дошка, книжки, зошити, якими користуються всi учнi. Про них необхiдно дбати так само, як і про свої особистi речi.

Послухайте уривок з вiрша А. Костецького «А що в портфелi?»

-Що можна сказати про господаря цього портфеля?

-Подумайте, чи все гаразд у ващому портфелi?

6. Гра «Хто акуратнiше складе речi до портфеля?»

7.Складання i обговорення правил

• У класi пiдтримую чистоту.

• Бережу свою парту та свої книжки.

• У класi не бешкетую i не граюся.

• Стiни в класi та коридорi не для того, щоб я на них вчився писати. Для цього є дошка. Стежу, щоб вона завжди була чистою.

• Моя книжка завжди чиста й обгорнута.

• Вчасно книжку «лiкую».

— Чи виконуєте ви цi правила?

— Яке з них найважче виконувати i чому?

— Подивiться уважно на речi, якi є в вашому класi. Чи все ви робите для того, щоб вони виглядали гарно?

8.Твоє робоче мiсце вдома

— Як ви розумiєте прислiв’я: «Потрiбну рiч далеко не клади»?

Щоб потрiбна рiч завжди була пiд рукою, потрiбно виконувати наступнi правила.

•Домовся з батьками про свiй постiйний робочий куточок. Обладнай його. Столик постав бiля вiкна.

•На столi розташуй речi так, щоб вони не заважали тобi пiд час пiдготовки до урокiв.

•Книжки склади окремо. Якщо є поличка, прикрiпи її бiля столу i поклади туди книжки.

•Зошити складай в папку.

•Ручки, олiвцi, гумку тримай в пеналi.

•Одяг та взуття теж повиннi мати своє мiсце. Якщо верхнiй одяг вологий, необхiдно його просушити на спинцi стiльчика бiля батареї.

•Черевики теж тримай у вiдповiдному мiсцi. Завчасно їх просуши i почисти щiткою.

•Сам складай на своє мiсце iграшки.

•На твоєму робочому мiсцi завжди повинен бути порядок.

ІІІ. Підсумок уроку

-Що нового довідався?

-Які правила взяв для себе?

20