3. Вплив аудіовізуальних засобів навчання на розвиток мовленнєвої компетенції старшокласників

Останнім часом приділяється велика увага мовленнєвій підготовці. Мета навчання іноземній мові часто формулюється як навчання спілкуванню на іноземній мові. Опанувати мовленнєву компетенцію англійською мовою, не знаходячись в країні мови, що вивчається, справа дуже важка. Тому важливим завданням викладача є створення реальних і уявних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи для цього різні методи і прийоми роботи (ролеві ігри, дискусії, творчі проекти та ін.).

Не менш важливим є завдання залучення школярів до культурних цінностей народу - носія мови. У цих цілях велике значення має використання автентичних матеріалів (малюнків, текстів, звукозаписів і тому подібне). Знайомство з життям англомовних країн відбувається в основному через текст та ілюстрації до нього.

Безперечною гідністю сучасних підручників англійської мови для середньої школи є насиченість їх інформацією з країнознавства. Значне місце серед текстів займають такі їх види, як листи, рекламні оголошення, вивіски, анкети, меню. Усі факти і явища, уся інформація про різні області дійсності англомовних країн відбиралися з урахуванням віку учнів та їх інтересів. Оволодіння цим матеріалом дозволить школярам краще орієнтуватися в країні мови, що вивчається, у разі її реального відвідування. Разом з цим важливо дати учням наочне уявлення про життя, традиції, мовні реалії англомовних країн.

Незважаючи на певний прогрес (використання Internet, різних програм і т. д.), однією з труднощів навчання іноземній мові є дуже обмежена можливість спілкування з носіями мови і використання навичок розмовної мови поза школою. Сучасні технології дозволяють нам розширити рамки уроку і призводять до необхідності використання нових форм навчання. Однією з таких форм є відеоурок.

Готові відеофільми дозволяють вирішувати дуже важливі завдання навчання, виховання і освіти. По-перше, учні при перегляді відеофільмів, більшість яких випущена в Оксфорді, мають можливість чути справжню англійську мову з вуст носіїв мови. По-друге, відеофільми дають можливість учням побачити на власні очі те, про що ми говоримо на уроках, читаємо в текстах і діалогах (пам'ятки Лондона, різні музеї Англії і т. д.). Переглядаючи відеофільми, учні більше дізнаються про традиції та культуру країн, мову яких вивчають.

Сучасний освітній процес важко уявити без використання засобів масової комунікації, серед яких особливе місце належить відеоматеріалам. Їхнє використання на заняттях іноземної мови відкриває перед учителем значні можливості для розвитку мовленнєвої діяльності учнів в усіх її видах: читанні, аудіюванні, усному та писемному мовленні [14].

Питанням використання відеофільмів займалося велика кількість вчених. І одні з них це Д. Хаймз, Н. Беленюк, А. Холлідей, Ван Ек. Вони займалася технологією використання відео на уроках англійської мови.

Використання відеопідтримки на уроках сприяє підвищенню якості знань, оскільки дозволяє використати наступні види мовленнєвої діяльності : аудіювання, говоріння, читання і письмо (при виконанні вправ). Використання відео виправдане психологічно: саме через органи зору і слуху людина отримує основний об'єм інформації про навколишній світ.

Одне з обов'язкових умов ефективного навчання іноземним мовам - висока мотивація школярів. Над підвищенням мотивації слід працювати постійно, а залучення відеофільмів (чи відеофрагментів) сприяє рішенню цієї задачі. Крім того, фільми - це благодатне джерело збагачення словникового запасу, а також спосіб формування мовленнєвої компетенції в цілому.

Більше того, використання відеозаписів на уроках сприяє індивідуалізації навчання і розвитку мотивованості мовної діяльності учнів. При використанні відеофільмів на уроках іноземної мови розвиваються два види мотивації: самомотивация, коли фільм цікавий сам по собі, і мотивація, яка досягається тим, що учень розуміє мову фільму. Це приносить задоволення і надає віру у свої сили і бажання до подальшого вдосконалення.

Необхідно прагнути того, щоб учні отримували задоволення від фільму саме через розуміння мови, а не тільки через цікавий сюжет.

Ще однією чеснотою відеофільму є сила враження і емоційної дії на учнях. Тому головна увага має бути спрямована на формування учнями особового відношення до побаченого. Успішне досягнення такої мети можливе лише, по-перше, при систематичному показі відеофільмів, а по-друге, при методично організованій демонстрації.

Слід зазначити, що застосування на уроці відеофільму - це не лише використання ще одного джерела інформації. Використання відеофільму сприяє розвитку різних сторін психічної діяльності учнів, і передусім, уваги і пам'яті. Під час перегляду в класі виникає атмосфера спільної пізнавальної діяльності. У цих умовах навіть неуважний учень стає уважним. Для того, щоб зрозуміти зміст фільму, учням необхідно докласти певні зусилля. Так мимовільна увага переходить в довільну. А інтенсивність уваги робить вплив на процес запам'ятовування. Використання різних каналів вступу інформації(слуховий, зоровий, моторне сприйняття) позитивно впливає на міцність збереження країнознавчого і мовного матеріалу.

Таким чином, психологічні особливості дії фільмів на учнів (здатність управляти увагою кожного учня і груповою аудиторією, впливати на об'єм довготривалої пам'яті і збільшення міцності запам'ятовування, чинити емоційну дію на учнів і підвищувати мотивацію навчання) сприяють інтенсифікації учбового процесу і створюють сприятливі умови для формування мовленнєвої компетенції учнів [2].

Однією з найактуальніших проблем у викладанні іноземної мови сьогодні є необхідність більш глибокого вивчення світу носіїв мови. Без розуміння соціально-економічних систем, знання соціальної і політичної культур, вивчення історичних і культурних традицій, які формували образ мислення тих людей, з якими доведеться спілкуватися і взаємодіяти, неможливо вивчати і мову як засіб спілкування.

Вивчення та викладання мови має відбуватися на широкому фоні соціального, культурного, політичного життя народів, які розмовляють цією мовою, тобто в тісному зв’язку зі світом мови, що вивчається, в єдності з культурами народів, які використовують цю мову як засіб спілкування. Лише таким чином можна забезпечити необхідними фоновими знаннями, без яких реальне спілкування неможливе [19, с.433].

Для ефективного засвоєння системи уявлень про національні звичаї, традиції, реалії країни мови, що вивчається, необхідні адекватні засоби її засвоєння. Такими засобами можуть бути перш за все автентичні матеріали: літературні і музичні твори, предмети реальної дійсності та їх ілюстровані зображення, відео- і аудіоматеріали, які максимально наближають до створення природного культурологічного середовища [20, с.226].

Абсолютно нових досягнень, порівняно з наочністю, досягли кінофільми. Вони дозволили чуттєво-наочно репрезентувати вчинкову ланку в комунікативному ланцюзі мови. А це виявилося дуже істотним для навчання усного мовлення іноземною мовою. Як ми знаємо з комунікативної теорії мовлення , мовленнєвий вчинок і комунікативна ситуація, що його включає, є вирішальною ланкою в комунікативному ланцюзі мовлення. Мовленнєвий вчинок визначає звуковий і лексичний склад, синтаксичний лад і стилістичні особливості кожної фрази діалогу або тексту. Ситуація спілкування дозволяє перетворити речення на фразу, тобто здійснити конкретний, реальний вербальний вчинок [8].

Поєднання відео-і звукових ефектів забезпечує одночасний вплив на два найважливіших органу чуття людини - зір і слух, що істотно підвищує інформативність навчального процесу та ефективність його сприйняття. Впливаючи на органи почуттів комплексом фарб, звуків, словесних інтонацій, аудіовізуальні засоби навчання викликають різноманітні відчуття, що аналізуються, порівнюються, зіставляються з уже наявними уявленнями та поняттями.

Основна особливість кіно в плані міркування полягає у вільному (довільному) поводженні з простором і часом. Кіно може створити майже будь-які просторові і часові ситуації, включити вчинки людей майже в будь-який простір і час як сповільнений, так і прискорений; як реальний, так і уявний; як цілісно безпосередньо даний, так і аналітично розкладений у будь-якій послідовності; як континуум, так і послідовність ізольованих елементів. Все це створює особливо сприятливі умови для аудіовізуальних засобів в процесі вивчення іноземної мови взагалі і усної мови зокрема [2, с. 50].

Особливе місце відеоматеріалів у навчальному процесі полягає в тому, що вони є найефективнішими як за своєю інформативністю, так і за силою впливу на реципієнта засобами масової комунікації, які застосовують із навчальною метою.

Відеоматеріали мають значні дидактичні можливості в навчанні іноземної мови. Вони дають змогу подавати усне мовлення в усіх його формах разом із динамічним зображенням різних життєвих ситуацій, в яких це мовлення реалізується. Аудіовізуальні засоби демонструють екстралінгвістичні компоненти та паралінгвістичні явища, відсутність яких спричинює штучність мовлення.

Відеоматеріали є ефективним засобом стимуляції мовленнєвої та мисленнєвої діяльності учнів. Завдяки їхньому використанню зростає мотивація навчання. За допомогою цих засобів учитель повніше реалізує основні принципи дидактики: науковість, наочність, доступність навчального матеріалу, самостійність і свідомість учнів. Аудіовізуальні засоби моделюють кероване мовленнєве середовище, яке деколи перевищує за своїми дидактичним параметрами природне. Дидактичні можливості аудіовізуальних засобів найповніше реалізуються під час навчання аудіювання та усного мовлення, хоча й мають певний дидактичний потенціал у навчанні читання й писемного мовлення.

Матеріальною основою аудіювання є аудіотекст, який має свою композицію, структуру і смислову організацію. Основною вимогою до змісту аудіотекстів, на нашу думку, є їх інформативність і цікава фабула. Сучасний дослідник С. Цінько визначає такі критерії відбору текстів для слухового сприймання: зміст тексту повинен відповідати виховній і навчальній меті; бути по можливості динамічним, мати фабулу; він може включати до 4% незнайомих учням слів, що передбачає з'ясування їх семантики різними способами, в тому числі й за контекстом; обов'язково слід ураховувати труднощі мовленнєвого оформлення тексту – фонетичного, лексичного, граматичного, стилістичного; при доборі текстів ураховувати чіткість вираження основної думки, ідеї, що сприяє кращому сприйманню повідомлення (врахування логіко-смислової структури тексту); насиченість тексту інформацією повинна відповідати віковим особливостям учнів, адже надмірна інформативність ускладнює сприймання; важливим є правильний вибір теми аудіотексту з погляду інтересів школярів певного віку і життєвої необхідності; звучання тексту не повинне перевищувати 3–5 хвилин, інакше ефективність аудіювання знижуватиметься [6].

Першим етапом на шляху мотивування учнів до роботи над тематичним блоком є підготовча робота, основними функціями якої є організаційна, актуалізаційна, мотиваційна, стимулююча. Так, на цьому етапі роботи необхідно використовувати рецептивні та рецептивно-репродуктивні як некомунікативні, так й умовно-комунікативні вправи, які сприяють повторенню засвоєного й ознайомленню з новим мовним матеріалом. Саме перед опрацюванням учнями тексту вчитель має спрямувати їх увагу на аудіювання та розуміння тексту шляхом повідомлення проблеми, яка розглядається в тексті. На цьому етапі доцільно провести підготовку до визначення граматичних орієнтирів, до сприймання речень, які містять незнайомі слова, що не впливають на розуміння смислу висловлювання; до визначення різних видів зв’язку між реченнями.

Пред’явлення аудіотексту є наступним етапом. Основними функціями виступають інформаційна (надається нова інформація) та активізацій на (активізуються процеси мислення та уваги). Обов’язковим завданням учителя після аудіювання учнями тексту є контроль того, як школярі зрозуміли загальний змісту тексту.

Після аудіювання тексту здійснюється активізація мовного матеріалу під час усного та писемного мовлення. На цьому останньому етапі домінують умовно-комунікатівні вправи репродуктивного й продуктивного характеру.

Перед першим прослуховуванням тексту необхідно поставити запитання з метою зрозуміння основного змісту тексту. Після другого подання тексту пропонуються завдання для контролю розуміння прослуханого. На третьому етапі доречно запропонувати завдання на активізацію мовного матеріалу під час продуктивного усного та писемного мовлення.

Отже, така система роботи з формування мовленнєвої компетенції учнів у процесі навчання аудіювання на уроках англійської мови найбільш доречна, оскільки спрямована на свідоме й міцне засвоєння учнем необхідних знань та оволодіння уміннями та навичками, які він може використовувати в реальних життєвих ситуаціях.

Під час опанування ситуативного висловлювання, як і простого висловлювання, залишаються завдання вдосконалення мовленнєвих навичок, відбору з довготермінової пам’яті мовних засобів, відбору варіанта для вираження думки. Проте розв’язання їх переходить на вищий рівень й поєднується з новими завданнями: прості висловлювання оформити не як окремі думки, а як частини єдиного цілого [18].

Ефективність застосування аудіовізуальних засобів залежить також від етапу уроку. Не слід використовувати їх більше 20-ти хвилин: учні втомлюються, перестають розуміти, не можуть осмислити нову інформацію. Найкраще використовувати технічні засоби навчання на початку уроку (5 хвилин – це скорочує підготовчий період з 3 до 0,5 хвилини, а втома та втрата уваги настають на 5-10 хвилин пізніше звичайного), а також в інтервалах між 15, 20, 30 і 35-ма хвилинами, що дозволяє підтримувати стійку увагу учнів практично протягом усього уроку, тому що під час кожного уроку в учнів періодично змінюються характеристики зорового та слухового сприйняття (їхня гострота, пороги, чутливість), увага, стомлюваність. При монотонному використанні одного засобу вивчення нового матеріалу в учнів уже до 30-ї хвилині виникає позамежне гальмування, що майже цілком виключає сприйняття інформації. У той же час правильне чергування засобів і методів навчання може це виключити. Періоди напруженої розумової праці та вольових зусиль необхідно чергувати з емоційною розрядкою, релаксацією зорового та слухового сприйняття [12, с. 215].

Відеометод відноситься до групи наочних методів. Він містить в собі повчальну і виховуючу функції, що обумовлюється високою ефективністю дії наочних образів. Інформація, представлена в наочній формі, є найбільш доступною для сприйняття, засвоюється легше і швидше. Крім того, використання відео на уроці допомагає задовольнити бажання та інтереси учнів.

Проте, при використанні демонстрації відеоматеріалу необхідно дотримуватися ряду умов :

- відеоматеріал повинен відповідати рівню знань учнів;

- наочність повинна використовуватися в міру і показувати її слід поступово і тільки у відповідний момент уроку;

- спостереження має бути організоване так, щоб усі учні могли добре бачити відеоматеріал;

- необхідно чітко виділяти головне;

- відеоматеріал має бути точно погоджений з учбовим матеріалом, що вивчається.

Аудіотексти повинні:

- мати ідейно - виховну цінність;

- відповідати віковим особливостям учнів та їх мовленнєвому досвіду у рідній та іноземних мовах;

- містити певну проблему, яка є цікавою слухачам;

- мати чітке, просте викладання, з чіткою логікою та причинністю;

- пред'явити різні форми мови (монологічну, діалогічну, діалого-монологічну);

- містити нову та цікаву інформацію;

- викликати в слухачів відповідний емоційний відгук [17, с. 227].

Для успішного навчання важливо, щоб у процесі сприйняття брало участь якомога більше аналізаторів. На відміну від звукових (аудіативних) і зорових (візуальних) навчальних посібників, аудіовізуальні засоби навчання мають ряд принципових переваг. Головна перевага полягає в тому, що навчальна інформація поступає до учнів одночасно через зоровий і слуховий канали. "Одночасний вплив складного комплексу подразників на різні аналізатори... має особливу силу та емоційність. Тому орган людини, яка сприймає інформацію з допомогою аудіовізуальних засобів навчання, знаходиться під впливом могутнього потоку якісно незвичайної інформації, що створює емоційну основу, на базі якої від конкретного образу легше переходити до логічного мислення, до абстрагування" [6, с. 6].

Необхідно також зазначити, що мовне спілкування будується на сукупності образів зовнішнього світу, понять і лінгвістичних знаків. Для відображення цих зв'язків необхідний чуттєво-наочний етап в навчанні. Він забезпечується вживанням аудіовізуальних засобів наочності. Аудіовізуальні посібники допомагають усвідомити зв'язок між образом, поняттям і словом, відтворити слово або мовний зразок по наочній підказці, уявити собі ситуацію спілкування і висловитися відповідно до неї.

Аудіовізуальні засоби, маючи на меті інтенсифікацію навчального процесу, мусять передусім відтворити на занятті об’єктивну дійсність, компенсувати її відсутність, стимулювати мовленнєву діяльність учнів. За одиницю часу слухачі отримують значно більше інформації у зв’язку з тим, що вона задана в різних модальностях – зоровій та слуховій. Відео не потребує часу на опис ситуації – екран відкриває її миттєво. Підтримуючи живе спілкування, заміщаючи деякі аспекти діяльності вчителя, аудіовізуальні засоби покликані зробити самого учня активним учасником процесу навчання мови, підвищити його комунікативну активність, заохотити до мовленнєвої діяльності, залучити його до безпосереднього акту спілкування для вирішення життєво важливих проблем, які виникають під час комунікації.

Отже, порівняно з текстом відеофільм під час навчання усного мовлення має певні переваги. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні аудіовізуальних засобів, заснованих на зоровому і слуховому сприйнятті матеріалу. Необхідно підкреслити, що застосування аудіовізуальних засобів навчання позитивно позначається на організації всього навчального процесу, надає йому велику чіткість і цілеспрямованість. Ефективність використання відео при навчанні мови залежить не тільки від точного визначення його місця в системі навчання, а й від того, наскільки раціонально організована структура відео-заняття, як погоджені навчальні можливості відео із завданнями навчання.

Використання аудіо-відеоматеріалів на заняттях з англійської мови дозволяє постійно підтримувати у учнів жвавий інтерес до вивчення мови й уникнути тієї монотонності, що може іноді виникати на заняттях за традиційною методикою, коли на вивчення однієї теми виділяється кілька занять, учням пропонується великий обсяг лексичного матеріалу (що може бути як перевагою, так і недоліком традиційного методу).

Ми проаналізували багато джерел і прийшли до висновку, що навчання англійської мови за допомогою відео – це дуже ефективний метод. В даний момент він прогресує і доводить своє право на існування. Доведено, що уроки з використанням відео дуже добре привертають увагу учня, розвивають багато аспектів мовленнєвої діяльності, а також дають можливості творчого прояву особистості. Також, зіставивши використання відеопрограм на уроках та особливості навчання саме в старших класах, ми зрозуміли, що цей метод найбільш актуальний і ефективний для старшої ступені навчання, коли в учня є вже певний багаж знань.

Отже, ми бачимо, що відеопрограми широко використовуються на уроках англійської мови. Великий плюс застосування таких програм – допомога у вивченні багатьох аспектів мови [5].

Підводячи підсумок викладеного, можна стверджувати, що навчальні відеокурси розкривають широкі можливості для активної роботи в процесі формування мовленнєвих навичок та вмінь учнів і роблять навчальний процес оволодіння іноземною мовою привабливим для учнів.