Екзаменаційний білет №20

1. В.О. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-тирічногго віку («Серце віддаю дітям»).

У 1951 році, як писав В. Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям», він розпочав навчання шестирічних першокласників. Ідея більш раннього навчання дітей постійно супроводжувала педагогічні пошуки вчених. 

Вчений назвав свій експеримент підготовкою дітей до систематичного навчання і запропонував цілісну систему навчання дітей шестирічного віку. При цьому педагог враховував такі особливості дитячого мислення: образність, пластичність, емоційну збудливість думки. Саме на них спирався вчений, коли проводив з дітьми уроки «живої думки».

Уроки серед природи розвивали у дітей здатність до кольорового та просторового відчуттів. Педагог не просто вчив дітей спостерігати, але й спонукав помічати у звичайному — незвичайне, відчувати й емоційно переживати гаму різноманітних кольорів і відтінків.

В.Сухомлинський досліджував виховний вплив казки на особистість шестирічного школяра і в цьому був новатором. У Павлиській школі вперше у ті роки була обладнана дитяча кімната казки,  вона була незвичною не лише за інтер'єром, але й за змістом діяльності дітей у ній.

В процесі занять серед природи та у кімнаті казки накопичувався досвід дітей, і на цій основі їх спонукали до усного складання казок. Принципово по-новому впроваджував вчений і методику навчання грамоти, використовуючи при цьому образні порівняння природи. Також  Василь Олександрович  вчив розуміти і поважати  людські взаємини.

Всі шестирічні учні оволоділи вмінням читати і мали достатній словниковий запас.

2. Педагогічні погляди французьких філософів к.Гельвеція та д.Дідро

Один з французьких філософів-просвітителів Клод Гельвецій у 1758 р. написав книгу "Про розум", що була спрямована проти основ феодального порядку, релігійної ідеології. Ці ідеї він більш ґрунтовно виклав в книзі "Про людину, її розумові здібності та її виховання”.

Гельвецій стверджує, що все в людині можна звести до відчуттів. Звідси він робить висновок, що всі люди від народження мають рівні розумові здібності, рівні можливості до вдосконалення.

У поглядах Гельвеція можна виділити чотири основні ідеї: 1) вроджена рівність всіх людей; 2)особливий інтерес як рушійна сила індивідуального розвитку і вирішальна основа в діяльності дітей; 3) виховання як спрямовуюча сила в розвитку інтересів; 4) політична система як визначальна основа виховання.

Гельвецій твердив, що мета виховання має полягати в тому, щоб розкрити серце дитини для гуманності, а розум - для правди, щоб виховувати патріотів, у свідомості яких ідея особистого добра тісно пов'язана з ідеєю добра для всіх людей. Моральне виховання, на думку Гельвеція, можна здійснювати за допомогою "Катехізису моралі".

Критикуючи феодальне суспільство, Гельвецій висловлювався про виховання жінки. Гельвецій бачив причину відсталості жінок у тому суспільному становищі, яке вони займають. Змінити становище жінки може правильне і добре організоване виховання.

Дені Дідро вважав джерелом знань відчуття. Проте, на відміну від Гельвеція, він не зводив до них пізнання, підкреслюючи, що другим його язанийем є переробка відчутгів розумом. Він вважав, що прогрес суспільства пов'язаний з виданням мудрих законів і розповсюдженням освіти. Натхненник і редактор "Енциклопедїї наук, мистецтв і ремесел", він велику увагу приділяв питанням виховання і навчання. Свої думки з цього приводу виклав в основному в двох працях: “Систематичне спростування книги Гельвеція", "Про людину" (1774) і "План університету або іиколи публічного викладення всіх наук для російського уряду" (1775). В першій книзі Дідро, визнаючи, що за допомогою виховання можна досягти чимало, критикує Гельвеція за недооцінку того впливу. який чинить фізична організація людини, її анатомо-фізіологічні особливості на всю ії розумову діяльність.

На думку Дідро, значення виховання полягає у тому, щоб примусити дитину постійно займатися тим, до чого вона здатна. Дідро закликав враховувати природні особливості дитини, розвивати її індивідуальність.

Дідро відстоював принцип загального безкоштовного початкового навчання. Він проектував державну систему народної освіти.