2. Педагогічні погляди коменського
2.1 Світогляд я.А. Коменського та його завдання
ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він –протестант. В питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський – сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "tabularasa", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.
Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у малюнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність. "Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випливає Із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань [1].
У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пізнання людини. Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.
У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.
2.2 Вимоги коменського щодо навчання
У «Великій дидактиці» Коменський виклав усі вимоги щодо навчання. Вони викликають не лише історичний, а й практичний інтерес.
Отже, кращі успіхи у навчанні досягаються, якщо:
– освіта людини починається з дитинства і для цього відводяться ранкові години, а все, що підлягає вивченню, розподіляється згідно з ступенями віку;
– розум розвивається раніше, ніж мова. Ніяка мова не вивчається по граматиці, а по відповідних творах письменників. Реальні навчальні предмети передують формальним, а приклади – правилам;
– кожен, кого віддають до школи, залишається в ній до кінця. Розум учнів слід підготувати до засвоєння предмету, який вивчається, а все, що стоїть на заваді навчання, потрібно усунути;
– в школі необхідно встановити порядок, за яким учні в один і той же час займатимуться одним предметом;
– навчальний матеріал має розподілятися так, щоб наступні заняття служили дальшим розвитком одержаних знань в їх частинах подібно до того, як всі гілки дерева виростають одна з одної. Будь–яка мова, наука чи мистецтво спершу повинні викладатись так, щоб в учнів склалось загальне уявлення про ціле;
– школа має знаходитись в тихій місцевості, віддаленій від місць розваг;
– учні одержують відповідні кожному класу книги, які заслужено можна було б назвати джерелами мудрості, благочестя, в школі і поза її стінами не терпітимуть поганого товариства [5, c.119].
Чимало з цих загальних положень, сформульованих Коменським, уже давно стали педагогічними аксіомами, інші ще потребують своєї наукової розробки.
Необхідно, вказував Коменський, щоб навчання дітей було легким і приємним. Опанування мудрості має проходити без труднощів, повинно бути зручним, доступним для всіх, давати справжню насолоду. Вчитель покликаний прищеплювати дітям потяг до знань і навчання. Погано, коли дітей лише примушують вчитися. Необхідно використовувати лише ті методи, які зменшують труднощі навчання з тим, щоб воно не викликало в учнів незадоволення і огиду до занять.
З метою прискорення навчання Коменський запропонував використати класно–урочну систему. Він досить детально обґрунтував і розробив деталі цієї системи навчання і настійно впроваджував її у практику.