- •План лекція №3 навчальної дисципліни
- •Навчальні питання і розподілення часу:
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Вступ до лекції
- •Середовище життєдіяльності людини можна класифікувати таким чином:
- •Причинами снігових лавин можуть бути: перенапруження снігового покриву; різкий порив вітру; звукова хвиля; різка зміна метеорологічних умов.
- •2.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3. Вплив людини на навколишнє середовище
- •3.1. Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.
- •3.1.1.З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а
- •Класифікація видів антропогенного забруднення навколишнього середовища:
- •46 Кг пилу приходиться на одного москвича в рік
- •3.1.2. Забруднення гідросфери
- •1. Основні джерела прісної води на території України:
- •2. Характеристика водних ресурсів України:
- •6. До основних забруднюючих речовин належать:
- •Енергетичне забруднення оточуючого середовища
- •3. Основні нормативні документи:
- •3.2. Шляхи подолання екологічної кризи
3. Вплив людини на навколишнє середовище
Негативний вплив людства на навколишнє середовище можна визначити використавши формулу:
W— негативний вплив людства на навколишнє середовище;
N — кількість населення планети;
P — потужність технічних засобів у розрахунку на 1 людину;
k — коефіцієнт раціонального використання природних ресурсів та утилізація відходів.
3.1. Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.
3.1.1.З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а
Між людиною і природою зберігся біологічний обмін.
У результаті виробничої діяльності виник новий процес обміну речовин і енергії, що носить техногенний характер. Він називається антропогенним чи соціальним обміном речовин і енергії.
На вході антропогенного обміну знаходяться ресурси, а на виході – виробничі і побутові відходи.
В даний час масштаби і швидкість антропогенного обміну різко зростають, викликаючи помітні напруги в біосфері.
До появи людини рівновагу біосфери визначали п'ять енергетичних факторів:
- сонячна радіація;
- сила гравітації;
- тектонічні сили;
- хімічна енергія (окислювально – востановчі процеси);
- біогенні процеси (фотосинтез у рослин, хемосинтез у бактерій, засвоєння й окислювання їжі у тварин, розмноження і продуктивність у біомаси).
Новий енергетичний фактор – енергія світового виробництва.
Науково – технічний прогрес значно випередив знання законів біосфери, що привело до помітного порушення біосферної рівноваги, перевищенню можливостей природних систем по самоочищенню.
Деградація природного середовища здійснюється під впливом негативної дії двох типів:
- Порівняно незначних за силою, але тривалих за часом;
- Разових катастрофічних, що мають місце за аварій та небезпечних не тільки своєю потужністю, а й несподіваністю та різкістю дій.
Основні екологічні проблеми, що вимагають вжиття невідкладних заходів:
1. Забруднення природного середовища відходами промислового та сільськогосподарського виробництва;
2. Потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану;
3. Кислотні опади;
4. Запустелювання великих територій;
5. Швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.
Класифікація видів антропогенного забруднення навколишнього середовища:
Хімічне, що зводиться до надходження в навколишнє середовище різноманітних ксенобіотиків;
Фізичне, до якого відносять знищення територій, шумові перешкоди та електромагнітне випромінювання;
Термічне, яке спостерігається при викидах у водойми нагрітої води з промислових підприємств, ТЕЦ;
Радіоактивне, що пов’язане з надходженням в природне середовище штучних ізотопів;
Засмічення,яке виявляється в забрудненні навколишнього середовища різного роду твердими відходами;
Біологічне, при якому в природних та антропогенних екосистемах з’являються невластиві їм мікроорганізми (особливим видом такого забруднення є мікробіологічне – пов’язане з розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори).
Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах так і на планеті в цілому є забруднення навколишнього середовища.
Природне забруднення має розподільчий (космічний пил, який практично не впливає на оточуюче середовище) або тимчасовий стихійний характер (пожежі, виверження вулканів). Рівень забруднення атмосфери в глобальному масштабі при цьому, як правило, залишається фоновим.
Антропогенне забруднення характеризується численністю видів та джерел внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів.
Забруднення атмосфери
Атмосфера є однією з необхідних умов виникнення й існування життя на Землі. Основні функції атмосфери:
бере участь у формуванні клімату на планеті;
регулює тепловий режим ( охороняє Землю від різких коливань температури);
сприяє перерозподілу тепла на поверхні Землі;
розподіляє і розсіює сонячні промені ( створює рівномірне освітлення);
є середовищем, де поширюється звук.
Основні компоненти атмосфери:
Основний (по масі) компонент повітря – азот. У нижніх шарах атмосфери його зміст складає 78,09%. У газоподібному стані азот інертний, а в з'єднаннях у виді нітратів відіграє важливу роль у біологічному обміні речовин.
Самий активний у біосферних процесах компонент повітря – кисень. Зміст його в атмосфері складає близько 20,94%.
Важлива складова частина атмосфери – диоксид вуглецю, що складає 0,03% її обсягу. Він істотно впливає на погоду і клімат на Землі.
У верхніх шарах стратосфери розташований у невеликій концентрації озон. Тому цю частину атмосфери часто називають озоновим екраном. Озон відіграє велику роль у формуванні температурного режиму нижче лежачих шарів атмосфери.
Під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі газу, пару, часток, твердих і рідких речовин, випромінювань, що несприятливо впливають на людину, тварин, рослини, клімат, матеріали, будинки і спорудження.
По походженню забруднення поділяють на природні, викликані природними, часто аномальними процесами в природі, і антропогенні, зв'язані з діяльністю людини.
З розвитком виробничої діяльності людини все більша частка забруднення атмосфери приходиться на антропогенні забруднення. Їх підрозділяють на глобальні і локальні:
Локальні забруднення зв'язані з містами і промисловими регіонами.
Глобальні забруднення впливають на біосферні процеси у цілому на Землі і поширюються на величезні відстані.
Забруднювачі атмосфери розділяють на механічні, фізичні і біологічні.
Атмосфера забруднюється аерозолями важких металів, синтетичними сполуками, радіоактивними та канцерогенними речовинами — їх понад 500. Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють атмосферу є оксид вуглецю СО, двоокис вуглецю (вуглекислий газ) СО2, двоокис сірки SO2, оксид азоту NO2, вуглеводні CnHm, пил.
Основними фізико-хімічними характеристиками забруднювачів повітря є їх хімічний склад та щільність, а для газоподібних речовин їх леткість (швидкість випаровування), пружність та тиск пари, температура кипіння. Масова концентрація всіх викидів вимірюється в мг/м3 та приводиться до нормальних умов, тобто 20ºС і 760 мм ртутного стовпчика.
Забруднення |
Основні джерела |
Середньорічна концентрація в повітрі, мг/м3 | |
природні |
антропогенні | ||
Тверді частки (зола, пил і ін.) |
Вулканічні виверження, пилові бури, лісові пожежі й ін. |
Спалювання палива в промислових і побутових установках, промисловість будівельних матеріалів |
У містах 0,04 – 0,4 |
Диоксид сірки SO2 |
Вулканічні виверження, окислювання сірки і сульфатів, розсіяних у морі |
Спалювання палива в промислових і побутових установках, промисловість будівельних матеріалів |
У містах до 1,0
|
Оксид азота NOх |
Лісові пожежі
|
Промисловість, автотранспорт, теплоелектростанції |
У районах з розвиненою промисловістю до 0,2 |
Оксид вуглецю СО |
Лісові пожежі, виділення океанів, окислювання терпенів |
Автотранспорт, промислові енергоустановки, чорна металургія |
В містах від 1,0 до 50
|
Летучі вуглеводні |
Лісові пожежі, природний метан, природні терпени |
Автотранспорт, спалювання відходів, випар нафтопродуктів, холодильна техніка |
У районах з розвиненою промисловістю до 3,0 |
Поліцикліч-ні, ароматичні вуглеводні |
Лісові пожежі, природний метан, природні терпени (це природні вуглеводні: камфора, ефірні масла, ...) |
Автотранспорт, хімічні заводи, нафтопереробні заводи |
У районах з розвиненою промисловістю до 0,01 |
Установлено нормативи гранично припустимих концентрацій (ГПК) шкідливих речовин у повітрі населених пунктів.