Відбудова господарства (1943—1951 рр.)

Основні напрямки

Скасування обмежень воєнного часу:

• Відновлення 8-годннного робочого дня і відпусток.

• Скасування обов'язкових позаурочних робіт.

• Скасування законів і обмежень воєнного часу

Заходи щодо підвищення життєвого рівня

• Працевлаштування демобілізованих і репатрійованих.

• Скасування карткової системи (1947 р.).

• Зниження цін на продовольчі та промислові товари.

• Розгортання житлового будівництва.

• Збільшення виробництва товарів народного споживання.

• Грошова реформа (1947 р.)

Заходи у промисловості

• Часткове переведення підприємств на випуск мирної продукції.

• Відновлення зруйнованих промислових об'єктів, у першу чергу важкої промисловості.

• Розвиток енергетики.

• Запровадження нової техніки і технології.

• Будівництво нових підприємств

Заходи в сільському господарстві

• Відновлення МТС, постачання села сільгоспмашинами.

• Підвищення норм хлібозаготівлі, збільшення податків.

• Примусові позики.

• Організовані набори сільської молоді на відбудову міст і промисловості

Особливості відбудовчого періоду.

• Значні масштаби відбудовчих робіт (більші, ніж у будь-якій іншій країні Європи).

• Розрахунок лише на власні сили, а не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги.

• Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (88 % капіталовкладень) (за рахунок легкої

промисловості, соціальної сфери та сільського господарства; на ці галузі відводилось лише 7 % капіталовкладень).

• Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом.

• Вагома роль належала адміністративно-командній системі. Саме вона давала змогу у короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні й людські ресурси на певному об'єкті.

• Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій прояв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

• Ускладнення відбудовчого процесу посухою і голодом 1946— 1947 рр.

• Нестача робочої сил и, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.

• Зміцнення сталінського режиму.

Джерела відбудови в СРСР.

• Прибутки існуючих підприємств. Перерозподіл ресурсів легкої та харчової промисловості на користь важкої.

• Трудовий ентузіазм. Рух передовиків.

• Грошова реформа 1947 р.

• Колективізація у західних регіонах СРСР. «Розкуркулення».

• Примушення населення робити заощадження у банках, купувати облігації, лотереї.

• Продаж за кордон національних культурних цінностей.

• Антирелігійна кампанія у західних регіонах СРСР. Пограбування церков.

• Збільшення норм виробітку.

• Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кор­дон.

• Використання праці в'язнів ГУЛАГу (8—9 млн. осіб) та військовополонених (1,5 млн. — німців, 0,5 млн. — японців).

• Збільшення прямих і непрямих податків, особливо на селян.

• Існування карткової системи розподілу продуктів і речей ши­рокого вжитку до 1947 р. Зниження життєвого рівня населення.

• Репарації з Німеччини (4,3 млрд. дол.), Італії, Угорщини, Румунії, Фінляндії.

Результати відбудовчого періоду були неоднозначними. 3 одного боку, було загоєно рани війни, протягом 1946—1950 рр. повністю відбудовано промисловість і навіть збільшено виробництво. Проте обсяг виробництва легкої промисловості в 1950 р. складав лише 80 %

довоєнного рівня. 3 іншого — ціна відбудови була занадто високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові й побутові умови були характерними для більшості населення.

Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення и 1947 р. грошової реформи ще більше посилила тягар відбудови.

Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сіль­ського господарства. На селян, що отримували мізерні заробітки, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорти, а відповідно вільно переміщуватися країною. Також їм доводилося сплачувати великі податки, що були введені на присадибні господарства. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало застосовувати примусові та репресивні заходи.

Незважаючи на репресії, надзвичайні зусилля селян, на кінець п'ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Так, у 1950 р. валовий збір зернових складав лише 85 % довоєнного.