- •1 Розробка плану проекту
- •1.2 Обгрунтування вибору апаратних ресурсів, мови програмування та case-засобів
- •1.3 Розробка графіка виконання робіт по проекту у контексті обраної моделі життєвого циклу
- •1.4Аналіз ризиків проекту та управління ними
- •2 Розробка системної специфікації вимог до програмного забезпечення (за методомVord)
- •2.1 Розробка користувальницьких вимог
- •1). Группа: Функції пов’язані зі створенням бази даних
- •2). Группа: Функційні вимоги до ситеми
- •3). Группа: Функціональність графічного інтерфейсу користувача
- •2.2 Функційні вимоги
- •2.3 Нефункційні вимоги
- •2.3.1 Вимоги до продукту
- •2.3.2 Організаційні вимоги
- •2.3.3 Вимоги щодо взаємодії з зовнішнім середовищем
- •3.2.1 Діаграма варіантів використання
- •3.2.2 Діаграма класів
- •3.2.3 Концептуальна діаграма бази даних
- •3.2.4 Діаграма слідування
- •4 Кодування і тестування пз
- •4.3 Представлення результатів тестування пз (у хронологічному порядку, які помилки були виявлені і виправлені)
- •Висновки
- •Література
- •Додатки
1.3 Розробка графіка виконання робіт по проекту у контексті обраної моделі життєвого циклу
Діаграма Ганта складається із відрізків, які розміщені на горизонтальній шкалі часу. Кожен відрізок представляє собою певне завдання чи підзавдання. Початок, кінець і довжина відрізку відповідає початку, завершенню та тривалості завдання. Завдання можуть виконуватися як паралельно так і послідовно. Якщо завдання виконуються послідовно, то існує зв’язок між нею і попередньою задачею відповідно. Наступна задача буде виконуватися тільки після завершення попередньої. В діаграмі Ганта часто використовують таблиці і надписи, які більш детально описують завдання. Залученість матеріальних та людських ресурсів в ньому.
|
Етап проектування |
Дата початку |
Тривалість |
Дата закінчення |
03.09.- 13.09.
|
14.09.- 2 8.09. |
29.09.-18.11. |
19.11.-29.11. |
05.12. | ||||||
1 |
Аналіз вимог і розробка специфікації |
3.09. |
10 |
13.09. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
2 |
Проектування
|
14.09. |
14 |
28.09. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
3 |
Реалізація
|
29.09. |
51 |
18.11. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
4 |
Налагодження і тестування
|
19.11. |
11 |
29.11. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
5 |
Розробка Документації
|
03.09. |
98 |
09.12. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.3.1 – Діаграма Ганта
Метод критичного шляху — це метод планування робіт в рамках проекту, включаючи управління цими роботами і складання графіку їхнього виконання. Ключовим моментом методу є поняття «критичного шляху».
Метод критичного шляху обчислює детермінований розклад виконання проекту, базуючись на єдиній оцінці тривалості кожної роботи. Обчислюються ранні і пізні дати початку і завершення операцій проекту, а значить, і резерви — проміжки часу, на які можна зрушити виконання операцій без порушення обмежень і дати завершення проекту.
Відповідно до цього методу для кожного виду робіт вказуються час і ресурси, необхідні для їхнього виконання, а також послідовність виконання окремих видів робіт. Потім будується граф (сітковий графік), що відображає черговість робіт і терміни їхнього виконання. Далі на цьому графі шукається критичний шлях, тобто шлях, що вимагає максимальних витрат часу.
Максимальний за тривалістю повний шлях в сітці називається критичним, а роботи, що лежать на цьому шляху, також називаються критичними.
Існуючі варіанти цього методу дозволяють вирішувати роботи, в яких фігурують імовірнісні закони розподілу тимчасових витрат і різних ресурсів, компромісні співвідношення між часом і ресурсами тощо. Найперша дата, коли робота може бути розпочата, називається датою раннього початку. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту. Якщо до неї додати тривалість роботи, отримаємо дату її раннього завершення. Через те що виконання роботи може залежати від завершення якогось її елемента, існує остання дата, коли робота може бути завершена без затримки виконання проекту загалом. Ця дата обчислюється як сума дати пізнього початку та тривалості виконання роботи. Якщо дати пізнього та раннього початку різняться, то проміжок, коли робота може бути розпочата, називається резервом часу і визначається так:
Резерв часу = дата пізнього початку — дата раннього початку.
Якщо тривалість роботи не змінюється, то різниця між раннім і пізнім початками та раннім і пізнім її завершеннями збігається. Таке припущення роблять у більшості систем планування.
|
Етап проектування
|
Ранній початок
|
Раннє закінчення
|
Пізній початок |
Пізнє закінчення |
Загальний часовий розрив |
1 |
Аналіз вимог і розробка специфікації |
3.09. |
13.09. |
3.09. |
13.09. |
0 |
2 |
Проектування
|
14.09. |
28.09. |
14.09. |
30. 09. |
2 |
3 |
Реалізація
|
29.09. |
18.11. |
29. 09. |
25.11. |
7 |
4 |
Налагодження і тестування |
19.11. |
29.11. |
19.11 |
3.12. |
5 |
5 |
Розробка документації |
03.09. |
05.12. |
3.09. |
9.12 |
5 |
Рисунок 1.3.2 – Виконання проекту за методом критичних шляхів
|
Етап проектування
|
Дата початку |
Тривалість |
Дата закінчення |
03.09. 13.09. |
14.09. 2 8.09.
|
3 0.09 |
29.09. 18.11. |
25.11 |
19.11. 29.11. |
03.12. |
03.09. 05.12 |
09.12 |
| ||||||
1 |
Аналіз вимог і розробка специфікації |
03.09. |
10 |
13.09. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
2 |
Проектування
|
14.09. |
14 |
28.09. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
3 |
Реалізація
|
29.09. |
51 |
18.11. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
4 |
Налагодження і тестування
|
19.11. |
11 |
29.11. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
5 |
Розробка документації
|
03.09. |
98 |
05.12. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.3.3 – Діаграма за методом критичних шляхів