Етика і психологія сімейного життя. Тема 6

ЛЕКЦІЯ 7

ТЕМА 6:РОЗЛУЧЕННЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

1. Основні причини розлучення.

2. Мотиви розлучення.

3. Групи факторів при розлученні.

4. Стадії розлучення.

5. Розлучення як критична подія життя.

1. Основні причини розлучення.

Проблема розлучення знаходиться в тісному зв'язку із зміною типу відносин у сучасній сім’ї: нові моделі сім’ї породжують власні форми розриву цих відносин. Якщо в традиційному шлюбі під розлученням розуміють розрив відносин у юридичному, економічному, психологічному плані, що спричиняє реорганізацію життя обох з подружжя, то сучасні форми сімейних відносин припускають, що і після їхнього припинення психологічні аспекти наслідків розставання не тільки зберігаються, але і виходять на перший план.

За розрахунками демографів, біля половини чоловіків і жінок протягом життя розривають шлюб: у середньому розпадається два з кожних п'яти зареєстрованих шлюбів. Більш 30 % розлучень приходиться на молоді сім’ї, що проіснували менше 5 років.

На думку соціологів (С. И. Голода, А. А. Авдєєва й ін.), у нас функціонують паралельно кілька різних типів сім’ї: патріархальний, або традиційний, дітоцентристський, або сучасний, подружній. Україна з цього погляду цілком порівнянна з європейськими країнами, де, як стверджують закордонні дослідники, сім’я сьогодні — це «шлюб добрих друзів», які об'єдналися для спільного налаштування життя і виховання дітей. У цій моделі дитина сприймається скоріше як партнер зі своїми правами й обов'язками, а не як ціль створення сім’ї. Розпад шлюбу в цьому випадку — лише етап у розвитку сім’ї.

Дослідники виділяють наступні причини розлучення:

• зміцнення економічної самостійності і соціальної рівноправності жінки;

• орієнтація при створенні сім’ї на особисте щастя, перш за все на взаємну подружню любов, підвищені вимог до партнера, обраному по любові;

• недостатньо розвинуте почуття боргу в одного з партнерів;

• руйнування сім’ї у випадку, коли любов приноситься в жертву випадкового зв'язку.

На думку вітчизняних соціологів, основні умови, які обумовлюють розлучення, — це урбанізація способу життя, міграція населення, індустріалізація країни, емансипація жінок.

2 . Мотиви розлучення.

Під мотивом розлучення розуміється обґрунтування рішення про те, що потреби в шлюбі не можуть бути задоволені в даному шлюбному союзі.

Найчастіше виділяються наступні мотиви розлучення:

• відсутність загальних поглядів і интересів (у тому числі і релігійні розбіжності);

• невідповідність (несумісність) характерів;

• порушення подружньої вірності;

• відсутність або втрата почуття любові;

• любов до іншого;

• легковажне відношення до подружніх обов'язків;

• погані відносини з батьками (втручання батьків і інших родичів);

• пияцтво (алкоголізм) чоловіка;

• відсутність нормальних житлових умов;

• статева незадоволеність.

Мотив «порушення подружньої невірності» висувають 51 % чоловіків і тільки 28 % жінок, це підтверджує відоме спостереження про те, що чоловіки різко негативно відносяться до факту жіночої зради; 44,3 % жінок і тільки 10,6 % чоловіків пояснюють розлучення «пияцтвом одного із подружжя».

3. Групи факторів при розлученні.

З психологічної точки зору розлучення – це зміна балансу сил, які підтримують і руйнують шлюб.

До підтримуючих факторів можна віднести морально-психологічну і почасти економічну зацікавленість один в одному, задоволеність шлюбно-сімейними відносинами, а також соціальні норми, цінності, санкції.

До факторів, які руйнують шлюб, — прояви взаємного невдоволення і ворожості, антипатію, роздратування, ненависть. Зовнішні фактори також стимулюють розвиток і загострення внутрісімейних конфліктів (неприємності на роботі, протиріччя з родичами і сусідами, зв'язки адюльтерного характеру).

При вивченні розлучення розглядають чотири групи факторів (У. Гуд).

• Імовірність зв'язку між соціальним походженням людини і її відношенням до розлучення. Як відомо, міське населення розлучається частіше, ніж жителі сільської місцевості.

• Різні типи соціального тиску на індивіда в зв'язку з розлученням. Наприклад, несхвалення шлюбу або розлучення родичами або значимими для нього особами.

• Спосіб вибору шлюбних партнерів.

• Легкість або труднощі подружнього пристосування між­ людьми різного соціального походження.

4. Стадії розлучення.

Американський психолог Маслоу запропонував діалектичну модель процесу розлучення, яка містить у собі сім стадій і відповідні їм терапевтичні методи допомоги його учасникам.

1).«Емоційне розлучення». 2). Час міркувань і розпачу перед розлученням.3). Юридичне розлучення. 4). Економічне розлучення. 5). Установлення балансу між батьківськими обов'язками і правом на опіку. 6). Час самодослідження і повернення до рівноваги після розлучення. 7). Психологічне розлучення.

5. Розлучення як критична подія життя.

Багато людей при розлученні зненацька зіштовхуються з негативними реакціями у своєму соціальному оточенні. Надалі це може привести до критичного загострення і без того напруженої ситуації. Підтримка і розуміння друзів і родичів істотно полегшують наслідки розлучення.

Майже всі батьки при розлученні не розуміють, критикують, дорікають або прямо обвинувачують своїх дітей у неспроможності. Родичі часто відносяться до бажання розлучитися, як до капризу, незважаючи на очевидні, руйнівні для обох з подружжя конфлікти. Їхнє втручання стає додатковим навантаженням у переживанні процесу розлучення і нерідко ускладнює його, особливо для жінки.

Для багатьох людей розлучення проходить з очевидною втратою звичних соціальних відносин. Після первісного співчуття і послужливої підтримки контакти з близькими людьми найчастіше слабшають, поступово руйнується звичний порядок життя. У процесі розлучення губляться гарні знайомі, ідуть убік родичі колишнього чоловіка, ускладнюються взаємини з переважною частиною членів сім’ї.

У тих, хто під час шлюбу майже не підтримував власних незалежних відносин із друзями, подругами, після розлучення можливі глибокі емоційні кризи. Утрата соціальних відносин народжує почуття самітності, що у свою чергу може привести до драматичної ескалації проблем і конфліктів.