DRU_9
.docx
Державне регіональне управління ( ХУУП)
Практичні завдання № 9 студента 2 групи та 2 курсу Дениса Качеровського
До семінару 9 - 10 :
Практичне № 9
Параметри аналізу |
Сутність проблеми |
Варіант розв’язання |
Система державного управління економічною сферою |
||
Функції системи |
не можна ігнорувати ту обставину, що надто активне й тривале втручання держави в економіку може бути шкідливим. Особливо, якщо таке втручання є багаторічною, стійкою традицією і ґрунтується на монополії державного управління |
треба враховувати, що потрібно поступово звужувати сфери адміністративно-правового регулювання економічних відносин та змінювати форми державного впливу на зв'язки суб'єктів, що господарюють |
Структура системи |
Існують прогалини в законодавстві України щодо регулювання економіки |
Є необхідність: Розробки Концепції розвитку законодавства, правових засад зовнішньої і внутрішньої політики, норм національного публічно-правового законодавства відповідно міжнародним правовим нормам, запровадження попередньої правової експертизи законопроектів, стимулювання створення ринкової інфраструктури, розробки засад антимонопольної політики, регіональної економічної політики, податкової політики; підкреслена важливість розробки єдиної державної програми створення спеціальних (вільних) економічних зон, вдосконалення бюджетного процесу, розробки засад середньо- та довгострокового (стратегічного) планування, регулювання банківської діяльності, вдосконалення регламенту Верховної Ради, вдосконалення фінансової основи діяльності органів місцевого самоврядування, упорядкування діяльності органів виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях. |
Методи управління |
Для реальної економіки характерні ситуації, коли одночасно мають місце і вади ринку, і вади державного втручання. При цьому послабити вплив одних вад найчастіше можна лише посилюючи вплив інших. |
слід зіставляти наслідки впливу вад ринку й держави, щоб визначити оптимальну форму та межу державного регулювання.
|
Інші параметри |
невідповідність між обсягом доходів місцевих бюджетів і реальними потребами у фінансуванні поточних видатків; неврахування обсягів наявних фінансових ресурсів місцевих бюджетів у нормативах фінансової забезпеченості; відсутність стимулів для органів місцевого самоврядування щодо збільшення доходів місцевих бюджетів; домінування поточних видатків місцевих бюджетів над видатками розвитку; недостатній рівень фінансування делегованих повноважень виконавчим органам місцевих рад; неврахування формулою щодо трансфертів особливостей ряду територіальних громад; залежність органів місцевого самоврядування від центрального уряду в ухваленні рішень щодо доходів і видатків; |
Створення реальних альтернативних можливостей для конкуренції підприємств державного та недержавного секторів економіки, створенні альтернативних систем матеріально-технічного забезпечення, ринку цінних паперів та ресурсів, зміні системи планування державного сектору економіки, зміні системи державного замовлення — переведення його на засади встановлення реальних прав та обов'язків державних органів-замовників та виробників. |
Висновок |
На сьогоднішній день існує безліч невирішених проблем у сфері державного регулювання економіки, які потрібно вирішувати, проаналізувавши усі сфери державної політики стосовно економіки. |
Будь-який суб'єкт зобов'язаний дотримуватися правил економічної поведінки, встановлених державою. Держава видає закони про захист прав власності, обмежує монополізм і деякі види економічної діяльності, припиняє недобросовісну конкуренцію тощо. Держава в свою чергу повинна вдосконалити законодавчу базу управління економікою, звернути більшу увагу на інтереси громадян. |
Система державного управління соціальною сферою |
||
Функції системи |
стурбованість викликає недостатня захищеність прав людини в умовах переходу до ринку, необхідність певної адаптації значного прошарку населення (пенсіонерів, працівників невисокої кваліфікації тощо) |
Впровадження державою функцій, в ких основна увага буде звернена на захист прав населення та вдосконалення існуючих. |
Структура системи |
нерозвиненість колективної громадської самосвідомості на місцевому рівні („відчуття громади”), що призводить до послаблення участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення; значні диспропорції у соціальному розвитку територіальних громад за основними показниками; розрив між реальними проблемами населення (зайнятістю, освітою, соціальним забезпеченням, медичним обслуговуванням тощо) та політикою місцевої влади; |
Заходи держави щодо підвищення громадської свідомості, залучення територіальних громад до регулювання соціальної сфери держави. |
Методи управління |
у разі загострення практично будь-якої соціальної проблеми, керівні органи прагнуть взяти в свої руки всі важелі прямого втручання в хід вирішення даної проблеми, ігноруючи часом більш тонкі, непрямі методи регулювання, не піклуючись про пошук нових, нетрадиційних шляхів виходу з важкої соціальної ситуації, а то й просто не звертаючи уваги на першопричину даної соціальної проблеми. |
Пошук держави нових методів щодо регулювання соціальної сфери, залучення до цього процесу громадський організацій, проведення соціальних опитувань щодо ефективності тих чи інших методів регулювання соціальною сферою. |
Інші параметри |
відсутність дієздатних механізмів участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, а також влади у розбудові громадянського суспільства, побудові відповідальних комунікацій між владою і суспільством. |
Це мусить супроводжуватися створенням адекватної незалежної фінансово-економічної бази місцевого самоврядування. |
Висновок |
Актуальною проблемою є раціоналізація структури апарату управління (створення нових структурних підрозділів, ліквідація старих, їх злиття тощо). |
Процеси державотворення в Україні вимагають дальшого підвищення якості державного керівництва соціально-культурним будівництвом, формування на основі найсучасніших досліджень стилю цього керівництва розвитку методів управління з врахуванням специфіки цієї сфери суспільних відносин. |