- •1.Предмет, система та основіні поняття навчальної дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"
- •3. Загальна характеристика правоохронної діяльності: поняття, ознаки, та основні напрями
- •4. Правоохоронні органи держави: поняття, ознаки, система і загальна характеристика
- •5. Система нормативних актів, що регламентують організацію і діяльність судових та правоохоронних органів, їх класифікація та характеристика.
- •8. Значення судової влади в Україні, її співвідношення із законодавчою і виконавчою гілками влади.
- •9. Поняття, ознаки та загальна характеристика правосуддя в Україні.
- •10. Поняття і види судочинства. Відмінність судочинства від інших процедур державної діяльності.
- •11. Акти судової влади, їх ознаки та види.
- •12. Засади функціонування та організації судової влади в Україні. Особливості функціонування судової влади за законом України «Про судоустрій і статус суддів»
- •13. Система та загальна характеристика засад здійснення правосуддя в Україні.
- •14. Самостійність судів, та незалежність і недоторканість суддів як засади здійснення правосуддя в Україні.
- •15. Гарантованість права на судовий захист як засада здійснення правосуддя в Україні.
- •16.Гарантованість права на повноважний суд як засада здійснення правосуддя в Україні.
- •17. Мова судочинства та діловодства у судах.
- •18. Система засад судочинства за Конституцією України та їх загальна характеристика.
- •19. Законність як засада судочинства в Україні.
- •20. Рівність всіх учасників перед законом і судом як засада судочинства України.
- •21.Забезпечення доведеності вини як засада судочинства України.
- •22. Змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •23. Підтримання державного обвинуваченого в суді прокурором як засада судочинства України.
- •25. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами як засада судочинства України.
- •26. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду як засада судочинства України.
- •27. Обов’язковість рішень суду як засада судочинства України.
- •28. Статус Конституційного суду України, його завдання і основні принципи діяльності.
- •29. Повноваження Конституційного суду України.
- •30. Склад і порядок формування Конституційного суду України, вимоги, що ставляться до його суддів.
- •31. Голова Конституційного Суду України і його заступники, порядок їх обрання і дострокового звільнення з посади.
- •32. Суб’єкти права на конституційне подання та конституційне звернення до Конституційного Суду України.
- •33. Апарат і організація роботи Конституційного суду України
- •34. Поняття судової системи України, принципи побудови та їх характеристика.
- •35. Система судів загальної юрисдикції та її єдність.
- •36. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції, призначення суддів на адміністративні посади.
- •37. Поняття «судової ланки» і «судової інстанції» їх види.
- •38. Види і склад місцевих судів загальної юрисдикції.
- •39. Повноваження місцевого суду загальної юрисдикції, його голови та заступників голови.
- •1. Голова місцевого суду:
- •40. Види і склад апеляційних судів загальної рисдикції.
- •41. Повноваження апеляційного суду загальної юрисдикції, його голови та заступників голови.
- •1. Апеляційний суд:
- •1. Голова апеляційного суду:
- •42. Види і склад вищих спеціалізованих судів.
- •44. Повноваження голови вищого спеціалізованого суду та його заступників.
- •45. Порядок діяльності та повноваження пленуму вищого спеціалізованого суду.
- •46. Науково – консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду.
- •47. Верховний суд України, його склад, структура і повноваження.
- •48. Порядок обрання та дострокового звільнення з посади голови та заступників голови Верховного суду України, їх повноваження.
- •49. Пленум Верховного Суду України, його склад і повноваження.
- •50. Поняття статусу суддів, вимоги до кандидатів на посаду судді.
- •51. Добір кандидатів на посаду судді
- •52. Порядок призначення на посаду судді вперше
- •53. Порядок обрання на посаду судді безстроково
- •54. Гарантії незалежності суддів. Поняття недоторканості.
- •55. Права та обов’язки судді.
- •56. Народні засідателі та присяжні.
- •57. Національна школа суддів України
- •58. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності
- •59. Дисциплінарне провадження щодо судді
- •60. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та органи, що можуть його здійснювати.
- •61. Дисциплінарне стягнення щодо судді та порядок його зняття, оскарження рішень у дисциплінарній справі щодо судді.
4. Правоохоронні органи держави: поняття, ознаки, система і загальна характеристика
Органи, які утворюються для забезпечення правоохоронної функції держави називають правоохоронними.
Правоохоронні органи- це державні та недержавні органи, що здійснюють правоохоронну та правозастосовчу діяльність, основним завданням яких є здійснення боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями у всіх сферах суспільного життя, забезпечення охорони прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави в цілому від протиправних посягань.
До органів, які мають статус правоохоронних належать: органи прокуратури, органи внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
До складу юрисдикції правоохоронних органів входять взаємопов’язані елементи: охорона та захист прав, відновлення порушеного права, виявлення або розслідування злочинів.
Правопорядок – об'єктивна потреба розвитку держави й суспільства. Його забезпечення має відбуватися в межах законності. Підтримання правопорядку та припинення правопорушень покладено на компетентні державні органи (прокуратуру, органи внутрішніх справ, податкову міліцію, органи Служби безпеки України), для яких діяльність із підтримання правопорядку, запобігання правопорушенням, дізнання та розслідування злочинів є обов'язковою і полягає в невідкладному й адекватному реагуванні на факти невиконання або неналежного виконання вимог правових норм з боку юридичних або фізичних осіб.
Відновлення порушеного права – пріоритетне завдання у діях правоохоронних органів. Це система правомірних дій, до яких примушують фізичну або юридичну особу, що своїми діями зумовила збитки або інші негативні наслідки, щодо їх відшкодування. Для цього передбачено порядок відшкодування моральної або матеріальної шкоди, закріплено компенсаційні виплати за неправомірні дії правоохоронних органів. Діяльність правоохоронних органів є публічною та багатоплановою.
Отже, правоохоронний орган – це юрисдикційний орган, уповноважений державою виконувати в установленому законом порядку функції або завдання з охорони права, охорони правопорядку, розслідування або запобігання правопорушень, захист національної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення стану законності.
До правоохоронних органів можна віднести ( з точки зору виконання ними вказаних функцій):
А) судові;
Б) прокуратури;
В) міліції;
Г) податкової міліції;
Д) СБУ;
Е) Управління державної охорони;
Є) Прикордонних військ;
Ж) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
З) дізнання державної митної служби;
И) дізнання державного пожежного нагляду;
І) Державного департаменту з питань виконання покарань.
Ознаки правоохоронного органу:
1. виконання профілактичної та ще однієї чи кількох головних функцій;
2. необхідність особливого організаційного, правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного, наукового та іншого забезпечення.
3. до працівників цього органу законом пред’являються спеціальні вимоги щодо ділових і моральних якостей, рівня освіти, відсутності судимостей тощо.
4. працівники правоохоронних органів користуються підвищеним соціальним та правовим захистом.