2. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія.

Фінанси виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком Д і потреби у фін ресурсах.

Оскільки виникнення фінансів пов'язано, по-перше, з розвитком товарно-грошових відносин і, по-друге, з посиленням ролі Д, розширенням її функцій, то причиною появи фінансів можна вважати потреби суб'єктів господарювання і Д у фін ресурсах, які забезпечують їх д-сть.

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, що відбиває економічні відносини у процесі створення і використання коштів. Їхнє виникнення відбулося в умовах переходу від натурального г-ва до регулярного товарно-грошового обміну і було тісно пов'язане з розвитком Д і її потреби у ресурсах.

Р-к категорії «фінанси»:

XIII ст. - З’явився термін „фінанси”. Він походить від середньовічного латинського терміну „financia”, що означає обов’язкову сплату грошей. У середньовіччі слово „finis”, тобто кінець вживали для позначення строку сплати, а потім і для визначення документів, що свідчили про погашення боргу.

До XVIII ст. - Під фінансами розуміли державне публічне г-во або г-во будь-якого держ утворення нижчого рівня, наприклад: земство, міська община тощо. Фінанси пов'язували з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати держ значення.

XVIII ст.- Під «фінансами» розуміли державне г-во. Держ утворення різного рівня стали називатися союзами громадського змісту, а фінанси - формами й методами добування коштів і їх витрачання цими союзами під час виконання покладених на них функцій.

XIX ст. - Поглиблюється саме розуміння фінансів. Крім держ господарства, до їх складу почали включати фінанси сфери в-ва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває р-ку державний кредит та інші фінансові інститути. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного й економічного життя Д.

XX ст. - Функції Д набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних с-мах, в наслідок чого розширювалось поняття «фінанси». Значний р-к отримали місцеві (регіональні) фінанси, позабюджетні спеціальні фінансові фонди, фінанси підприємницьких структур.

Однією з головних ознак фінансів є грошова форма виявлення і відображення фін відносин реальним рухом коштів.

Реальний рух коштів відбувається на другій і третій стадіях відтворювального процесу - в розподілі й обміні:

Гроші – Товар –В-во – Товар* - Гроші *

На другій стадії рух вартості у грошовій формі відбувається відособлено від руху товарів і характеризується її відчуженням (переходом з рук одних власників у руки інших) чи цільовим відокремленням (у рамках одного власника) кожної частини вартості.

На третій стадії розподілена вартість (у грошовій формі) обмінюється на товарну форму. Відчуження самої вартості тут не відбувається. Тобто на другій стадії відтворення має місце однобічний рух грошової форми вартості, а на третій - двосторонній рух вартостей, одна з яких знаходиться у грошовій формі, а інша - в товарній. На третій стадії відтворювального процесу відбуваються обмінні операції, що не вимагають якого-небудь суспільного інструмента, фінансам тут немає місця.

Областю виникнення і функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, на якій відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктами господарювання, кожний з який повинен одержати свою частку в зробленому продукті. Тому важливою ознакою фінансів як економічної категорії є розподільний характер фін відносин.

Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фін відносин. Учасниками таких відносин у межах нац Д є Д, п-ва, установи, організації, громадяни. Фінансові операції можуть також відбуватися між Дми, національною Д і міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними п-вами та інофірмами.

Розподіл і перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов'язково супроводжується рухом грошових коштів, які набувають специфічної форми фін ресурсів. Вони формуються у суб'єктів господарювання і Д за рахунок різних грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на розширене відтворення в-ва, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.