3. Нерівність доходів населення. Бідність і проблеми, у її подоланні.

З проблемою не рівномірного розподілу доходів пов'язана проблема соціальної нерівності. Відповідно до концепції ООН, вона окреслюється станом тривалого вимушеного рівня відсутності необхідних ресурсів задля забезпечення задовільного життя. Сьогодні у це поняття включається як брак грошей, а це приводить до обмеження можливостей людини до матеріальних і духовних благ, яке викликано відсутністю високооплачуваною роботою, комфортабельного житла, доступу до якісної освіти й охороні здоров'я.

Соціальна нерівність є глобальною проблемою людства. Це багато аспектне соціально-економічне явище, що спричиняє до низького рівня життя а саме : до не до споживання харчів, нестабільністю житла, малою тривалістю життя, слабкими можливостями ефективної реалізації трудового потенціалу, доступу до медецини освіти відпочинку і самих необхідних благ тощо.

Соціальна нерівність це  - характеристика економічного становища індивіда або соціальної групи, при якому вони не можуть задовольнити певне коло мінімальних потреб необхідних для життя, збереження працездатності, продовження роду. Соціальна нерівність є відносним поняттям і залежить від загального стандарту рівня життя в даному суспільстві. 

Масштаби наслідків соціальної нерівності або не справедливого розподілу доходів у світі на 2013 рік :

• З 7,3 млрд людей, які населяють нашу планету, 3,8 млрд (47 %) живуть менш як на 2 дол. щодня, ні тим більше 1,6 млрд (20 %) - менш як на 1 дол. США щодня.

• Кожен шостий дорослий у світі неписьменний.

• 115 млн дітей не відвідують навіть початкову школу.

• Щодня понад 34 тис. дітей помирають від хвороб СНІД ВІЛ, а також через онко захворювання які не піддаються лікуванню.

• З кожних 100 дітей дитячого віку 6 не доживають до року, а 8 - до 5 років. А особи старшого віку 60% не доживають до 50 років.

• Більше 2,7 млрд. людей немає доступу до джерел чистої питної води, більш як 2,5 млрд. людей - до сучасних засобам санітарії.

• Близько 1,5 млрд. людей не отримують необхідного рівня харчування і майже 0,5 млрд хронічно не доїдають, третина яких — діти. Плюс кожні 2 секунди помирає 1 людина через голод. В учених на це існує 2 думки перша : хоча сільське господарство та харчова промисловість виготовляє на сьогодні продуктів харчування на 12 мільярдів людей населення ж становить – 7,3 мільярда людей на 2013 це на 5 млрд. більше ніж проживає на Землі це спричинено відсутністю до нормального доступу до харчів а друга думка заключається у тому що голод спричинений продовольчою кризою. Земля може вмістити і прокормити за підрахунками до 50 млрд. людей. За підрахунками, до 2050 року населення світу складатиме 9 мільярдів людей але зі збільшенням населення бідних збільшується число швидше за багатих.

В Україні немає офіційної статистики щодо масштабів бідності, у законодавстві не передбачено критеріїв цієї проблеми. Головною причиною бідності населення в Україні є низький рівень доходів. Головний показник який показує рівень життя населення є доступ до необхідних матеріальних і духовних благ а також валовий національний продукт (ВНП), який припадає на душу населення.

З аданими ООН, середня вартість споживчого кошика для однієї людини має становити 17 дол. на день. 

Враховуючи, що середня заробітна плата у нас, за даними Держкомстату України, на 2013 рік становить 3000 грн.( 365 дол.), виходить, що  “заробіток по-українські” удвічі нижчий за межу бідності в сусідніх європейських країнах. Утім, визначити бідність можна й за іншим, найпоширенішим критерієм. Всесвітній  банк запропонував при глобальних дослідженнях вважати рівнем бідності доходи менші, ніж 1 дол. на день, а з 2008 року –1,25 дол. на день, що дорівнює 12 грн. Коли дохід менший, то виникає загроза виживанню людини.

За оцінками ООН, в Україні бідних людей –78%. Така ситуація може призвести до соціальної нестабільності. У сусідній Росії ситуація краща: за офіційними даними, нуждених людей тут- 10-13 %. Проте, як зазначають російські соціологи, у цілому бідних громадян у Росії –70%. Їхній рівень життя відповідає європейським уявленням про бідність. А ось у ЄС, за даними європейської соціологічної служби “Євробарометр”, за межею бідностсі –приблизно- 17% жителів. За даними Держкомстату України, 48,6% українців мають середній дохід- 940 - 1560 грн. на місяць, 36,3% — менш ніж 960 грн. на місяць. Тільки 18% українців заробляють від 1500 до 2000 грн. А понад 2000 грн. – лише 9,1 %. В Україні найбільші зарплати отримують у Києві. За офіційними даними це - 5860 грн. А за столицею йдуть східні регіони – Донецька та Дніпропетровська 5860 області (5750 і 5660 грн. відповідно).

Бідні верстви населення змушені “проїдати” близько 70% своїх доходів. У середньому українські громадяни витрачають на продукти  харчування більше половини заробітку. За європейськими нормами забезпеченими можна вважати громадян, які витрачають на їжу менше 20% свого місячного бюджету.

"В українців є значні проблеми зі зрівноваженням власного бюджету. Бідними вважаються ті, хто витрачає понад 60% сімейного бюджету на харчування. За минулий рік відсоток таких людей в Україні зріс до 61,5%". За 2012 рік життя майже половини українців погіршилося, і вони з тривогою дивляться в майбутнє.