35

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ І. ПІДПРИЄМСТВО ЯК БАЗОВИЙ ГОСПОДАРЮЮЧИЙ СУБ’ЄКТ	5
1.1. Сутність та класифікація підприємств	5
1.2. Види та цілі функціонування підприємства	9
1.3. Головні напрямки діяльності підприємства	11
РОЗДІЛ ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ І ЦІЛЕЙ ДІЯЛЬНОСТІ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКА РАЙОННА ДРУКАРНЯ»	14
2.1. Організаційна характеристика «Олександрівська районна друкарня»	14
2.2Аналіз економічної діяльності «Олександрівська районна друкарня»	17
2.3 Оцінка стратегії діяльності «Олександрівська районна друкарня»	23
РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА	26
3.1. Розробка корпоративної стратегії-стратегії інтегрованого росту для «Олександрівська районна друкарня»	26
3.2. Економічне обгрунтування запропонованих заходів	27
ВИСНОВКИ	32
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА	34

ВСТУП

Актуальність теми. На основі загальної місії підприємства формулюються, розробляються і встановлюються загальнофірмові цілі, які являються певними конкретними завданнями, що постають перед кожною фірмою на шляху здійснення місії. Варто також знати, що цілі підприємства (фірми) будуть значущою частиною стратегічного планування у тому випадку, якщо вони не лише правильно сформульовані і ефективно систематизовані, але й про них достатньо інформовано весь персонал і відпрацьовано дійову систему стимулювання їх здійснення. Для практики господарювання в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємствами виключно важливим є їх чітка і повна класифікація за певними ознаками. Загальна кількість виокремлених і згрупованих видів підприємств залежить від числа відібраних класифікаційних ознак. Достатньо повна класифікація підприємств має бути забезпечена за умови використання таких ознак: 1) мета і характер діяльності; 2) форма власності майна; 3) належність капіталу; 4) правовий статус і форма господарювання; 5) галузево-функціональний вид діяльності; 6) технологічна і територіальна цілісність; 7) розмір за чисельністю працівників. Для переважної більшості підприємств властивим є комерційний характер діяльності з одержанням прибутку. До некомерційних відносяться звичайно благодійницькі, освітянські, медичні, наукові та інші підприємства невиробничої сфери народного господарства.

Метою курсової роботи є: аналіз основних напрямків та цілей діяльності підприємства.

Для досягнення мети в курсовій роботі поставлено наступні завдання :

• розглянути сутність та види підприємств;

• охарактеризівати їх види та цілі функціонування;

• визначити основні напрямки діяльності підприємства;

• розглянути організаційну характеристику «Олександрівської районної друкарні»;

• провести аналіз її економічної діяльності;

• дати оцінку стратегії діяльності підприємства;

• запропонувати шляхи подальшого удосконалення діяльності підприємств;

• охарактеризувати його економічне обгрунтування.

Предметом курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання.

Об’єктом дослідження є «Олександрівська районна друкарня»

При написанні курсової роботи використані: Закони України, Укази Президента України,Постанови Кабінету Міністрів України, праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів,таких як А.В.Шегда, Т.М.Литвиненко, Карлофф Б. ,Обер-Крие Дж, внутрішня документація та звітність підприємства.

Розділ і. Підприємство як базовий господарюючий суб’єкт

1.1. Сутність та класифікація підприємств

Згідно Господарського Кодексу, підприємство – це організаційно-відокремлена і економічно-самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Розглянемо класифікацію підприємств за такими ознаками:

1. Мета і характер діяльності:

- з комерційним характером, для них властивої є діяльність з одержанням прибутку.

- з некомерційним характером – це діяльність, яка не спрямована на одержання прибутку ( наприклад, медичні, освітні, наукові, благодійні та інші підприємства невиробничої сфери народного господарства).

2. Форма власності майна:

- індивідуальне підприємство – засноване на особистій власності фізичної особи та винятково на її праці.

- сімейне підприємство – засноване на власності та праці членів однієї сім′ї, що проживають разом.

- приватне підприємство – засноване на власності окремого громадянина України з правом найму робочої сили.

- колективне підприємство – засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації.

- державно-комунальне підприємство – засноване на власності адміністративно-територіальної одиниці.

- державне підприємство – засноване на загально-державній власності. Питома вага цієї організаційної форми підпри­ємства в різних країнах, на різних етапах економічного розвитку була неоднакова.

У країнах розвиненої ринкової економіки частка державних підприємств у сфері матеріального виробництва, як правило, не­значна. Державні підприємства існують у тих галузях, які струк­турно хворі, мають низьку рентабельність і потребують підтримки з боку держави. Досить висока частка державних підприємств у сфері соціальної інфраструктури, а також воєнного виробництва.[4,c.45]

- спільне підприємство – засноване на ґрунті об’єднання майна різних власників (змішана форма власності), засновниками спільного підприємства, поряд з підприємцями іноземних країн, відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України. Спільне підприємство — це орга­нізація, що має широкі права у галузі експортно-імпортних операцій, погодження цін, укладання контрактів, працює на принципах повного госпрозрахунку, валютної самоокупності.

3. Належність капіталу:

- національні – капітал належить підприємцям України.

- закордонні - капітал належить іноземним підприємцям повністю або частково, що забезпечує їм необхідний контроль. Такі підприємства створюються у формі філіалів або дочірніх фірм, та реєструються в країнах місцезнаходження.

- змішані – капітал належить підприємцям двох або декількох країн. Їх реєстрація здійснюється в країні одного з власників такого підприємства, це зумовлює місцезнаходження його штаб-квартири.

4. Правовий статус і форма господарювання:

- одноосібні – є власністю однією особи або родини, воно несе відповідальність за свої забов′язання усім своїм майном (капіталом), воно може бути зареєстровано як філіал іншого підприємства.

- кооперативні підприємства (кооперативи) – добровільні обєднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерна ознака в тому, що в діяльності приймають участь кожен з кооператорів і використання їх власного або орендного майна. В економіці України існують 2 основних типи кооперативів: виробничі, споживчі.

- орендні підприємства. Оренда підприєм­ства або його окремих підрозділів виступає сьогодні меха­нізмом роздержавлення, засобом утворення і примноження колективної власності. Оформляється оренда підприємства договором, як правило, на 10—15 років, яким закріплюєть­ся вся система взаємовідносин сторін, чітко формулюють­ся їх взаємні обов'язки, права і відповідальність. Згідно з договором держава передає за плату у тимчасове володін­ня і користування трудовому колективу підприємства ос­новні виробничі та невиробничі фонди, а також оборотні кошти. Колектив підприємства зобов'язується використо­вувати надані йому у тимчасове володіння засоби вироб­ництва з максимальною ефективністю, керуючись колек­тивними і народногосподарськими інтересами.

- господарські товариства – певні об′єднання підприємців і залежно від характеру інтеграцій (осіб та капіталу) та ступенів відповідальності за своїми забов′язаннями (повна чи часткова) поділяється на:

а) повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за забов′язання підприємства усім своїм майном.

б) товариство з обмеженою відповідальністю як правило, є замкнуте і створюється шляхом об'єднання пайових внесків. Тут акції не випускаються, дивіденди не нараховуються, а прибуток розподіляється пропорційна до внесків засновників.

Відповідальність учасники несуть в межах своїх вкладів, що робить цю форму підприємницької діяльності привабливою та зручною. Товариства з обмеженою відповідальністю мо­жуть створюватися підприємствами, установами, організа­ціями, державними органами і громадянами. в) командитне товариство – об′єднання двох категорій учасників:

- дійових членів, які несуть необмежену солідарну відповідальність по забов′язанням товариства та володіють виключним правом на ведення його справ,

- вкладників (командистів), що несіть відповідальність по забов′язаннях товариства понад їхні вклади, діє на підставі установчого договору та має власне найменування.

г) акціонерне товариство – найбільш розвинута форма господарських товариств, головним атрибутом є акція – цінний папір без встановленого терміну обміну, який свідчить про пайову участь у статутному фонді товариства; підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним; дає учаснику товариства право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду та участь в розподілі майна при його ліквідації.

5. Галузево-функціональний вид діяльності:

- промислові,

- будівельні,

- сільськогосподарські,

- транспортні,

- торгівельні,

- виробничо-торгові,

- торгово-посередницькі,

- інноваційно-впроваджувальні,

- лізингові,

- банківські,

- страхові,

- туристичні.

6. Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь упорядкування:

- головні (материнські) – контроль інших фірм в залежності від розміру капіталу, що належить материнській (головній) фірмі, а також правового статусу та ступеня підпорядкованості підприємства, які знаходяться у сфері впливу головної фірми можна підрозділити на дочірні асоційовані філіали.

- дочірні підприємства – юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, так як володіє контрольним пакетом їх акцій.

- асоційовані підприємства – є самостійними, вони не знаходяться під контролем фірми, яка володіє його акціями.

- філія – не користується юридичною і господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву. Майже весь акціонерний капітал належить філії.

7. Розмір за чисельністю працівників:

- малі підприємства – розглянутий в 3 питанні.

- середні підприємства – є середніми за своїми розмірами між великими і малими підприємствами.

- великі підприємства. Розміри підприємств залежать від рівня концентрації виробництва. Концентрація виробництва визначається абсолютними і відносними показниками. Абсолютний розмір підприємства визначається сукупністю трьох основних показників: обсяг виробництва продукції за рік в натуральному і вартісному вираженні, середньорічна вартість основного капіталу, середньорічна чисельність працюючих. Рівень концентрації можна виразити показником питомої ваги великих підприємств у загальному випуску всієї галуззю.