4.2 Модернізація системи пожежної сигналізації відділу

Основна задача встановлення охоронно-пожежної сигналізації – це захист будівлі від небажаного проникнення та виникнення загорання.

Встановлення охоронно-пожежної сигналізації необхідне для здачі будівлі в експлуатацію. При встановленні даних систем діє багато обмежень, зумовлених певними нормативними актами: наприклад, обмеження на моделі встановлюваних датчиків та обладнання. Також регламентується кількість встановлюваних датчиків та місця їх розташування у приміщенні.

Інформація зі всіх розташованих датчиків надходить в єдиний диспетчерський пульт. Якщо спрацює один з них, на екрані диспетчера з’явиться детальний план приміщення з наданням точного місця датчика, що спрацював, а також його тип. Якщо місце спрацювання було встановлене під охорону, то автоматично пройде сигнал на пульт позавідомчої охорони. Залежно від того, який датчик спрацював, пожежний чи охоронний, вже співробітники позавідомчої охорони приймають рішення про виклик пожежної охорони або оперативної групи охорони.

Охоронні та пожежні датчики мають кілька станів – «тривога», «охорона», «обрив лінії», «не під охороною». Для чіткої реалізації таких станів необхідно використовувати сучасне спеціалізоване обладнання – контролери охоронно-пожежної сигналізації. Їх інтеграція з системою автоматизації дозволить вести постійний контроль з диспетчерського пульта будівлі, а також своєчасно отримувати дані про нештатні ситуації, і в деякій мірі, приймати рішення для їх ліквідації. Наприклад, у випадку спрацювання пожежної сигналізації, система автоматизації виключить вентиляцію, щоб потоком повітря не сприяти загоранню, відключить подачу електрики у вказану зону, автоматично включить систему оповіщення та сигналізації, проаналізувавши ситуацію, через систему оповіщення, повідомить про шляхи евакуації персоналу та включить автономну систему пожежогасіння.

Якщо пожежа виникла, то її розвиток є нерівномірним. Спочатку інтенсивність горіння невелика, але потім вона зростає і наступає лавиноподібний процес. Тому, чим раніше виявлена пожежа, тим менше збитки від неї.

Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.

Відповідно до ДБН В.2.5-56-2010 під «установкою пожежної сигналізації» розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.

При визначенні об'єктів, які підлягають обладнанню установками автоматичної пожежної сигналізації необхідно керуватися в першу чергу Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Цей перелік узагальнює вимоги щодо оснащення пожежною автоматикою будівель, споруд та приміщень, які найбільш поширені в різних галузях господарства незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Крім зазначеного переліку слід також керуватися вимогами відповідних будівельних норм, галузевими (відомчими) переліками та іншими нормативами документами з цього питання, затвердженими в установленому порядку після узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки України.

Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.

Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).

В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:

- теплові, які реагують на певне значення температури та (чи) швидкість її наростання;

- димові, які реагують на аерозольні продукти горіння;

- світлові, які реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.

Серед багатого різноманіття сучасних сповіщувачів пропонується використати сучасний пожежний сповіщувач ИПД-3.1. Принцип роботи сповіщувача ИПД-3.1 заснований на порівнянні електричного сигналу, пропорційного оптичної щільності навколишнього середовища, із граничним значенням, зформованим схемою сповіщувача. З появою диму в оптичній камері імпульси інфрачервоного випромінювання, відбиваючись від димових часток, попадають на фотоприймач, посилений сигнал якого рівняється із граничним рівнем, і, якщо перевищення над порогом повторюється п'ять разів підряд, схема реєструє стан «Пожежа». При цьому схема виробляє сигнал, що надходить на вихідний ключ, що зменшує вихідний опір сповіщувача, що є сигналом спрацьовування для приймально-контрольного приладу.

Призначені для виявлення в закритих приміщеннях різних будинків і споруджень загорянь, що супроводжуються появою диму й передачі сигналу «ПОЖЕЖА» приймально-контрольним приладам. Сповіщувачі розраховані на безперервну цілодобову роботу разом із приладами приймально-контрольними (ППК) типу «Веселка», серії «Сигнал», «ВЭРС», «Граніт», «Лігард» і ін.

Рисунок 4.1 – ИПД-3.1М сповіщувач пожежний димовий оптико-електронний

Технічні характеристики:

- чутливість (дБ) – 0,05...0,2;

- діапазон напруги живлення (В) – 10...30;

- струм у черговому режимі (мА) – 0,045;

- струм у режимі "Тривога" (мА) – 6...36;

- спосіб підключення – 2-х провідне;

- стан контактів – немає;

- діапазон робочих температур (град.) – -30...+55;

- габарити (мм) – 100х48.

Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів відповідно ДБН В.2.5-56-2010, який наведено нижче.

Таблиця 4.1 – Пожежна автоматика будинків і споруд

Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів	Автоматичний пожежний сповіщувач
1. Виробничі будівлі
1.1 З виробництвом і зберіганням:
- виробів з деревини, синтетичних смол, синтетичних волокон, полімерних матеріалів, текстильних, трикотажних, текстильно-галантерейних, швейних, взуттєвих, шкіряних, тютюнових, хутрових, целюлозно-паперових виробів, синтетичного каучуку, горючих рентгенівських, кіно- і фотоплівок, бавовни;	Тепловий або димовий
- лаків, фарб, розчинників, ЛЗР, ГР, мастильних матеріалів, хімічних реактивів, спиртогорілчаної продукції;	Тепловий або світловий
- лужних металів, металевих порошків, каучуку природного;	Світловий
- борошна, комбікормів і інших продуктів та матеріалів з виділенням пилу.	Тепловий
1.2 З виробництвом:
- паперу, картону, шпалер, тваринницької та птахівницької продукції.	Тепловий або світловий
1.3 Із зберіганням:
- негорючих матеріалів у горючій упаковці, твердих горючих матеріалів.	Тепловий або димовий
2. Спеціальні споруди
- приміщення (споруди) для прокладання кабелів, приміщення для трансформаторів, розподільних пристроїв та щитові;	Тепловий або димовий
- приміщення електронно-обчислювальної техніки, електронних регуляторів, керуючих машин, АТС, радіоапаратних;	Димовий
- приміщення для обладнання і трубопроводів по перекачуванню горючих рідин і мастил, для випробування двигунів внутрішнього згоряння і паливної апаратури, наповнення балонів з горючими газами;	Тепловий або світловий
- приміщення підприємств з обслуговування автомобілів.	Тепловий або димовий
3. Адміністративні, побутові і громадські будівлі та споруди
- зали для глядачів, репетиційні, лекційні, читальні і конференц-зали, артистичні, кулуарні, костюмерні, реставраційні майстерні, кіносвітлопроекційні, апаратні, фойє, холи, коридори, гардеробні, книгосховища, архіви, фотолабораторії, простори за підвісними стелями, приміщення з персональними комп'ютерами;	Димовий
- склади декорацій, бутафорії і реквізитів, адміністративно-господарські приміщення, машино-лічільні станції, пульти керування, передпокої житлових приміщень;	Тепловий або димовий
- лікарняні палати, приміщення підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, службові кімнати, житлові приміщення готелів і гуртожитків;	Тепловий
- приміщення музеїв і виставок та підпільні простори приміщень з персональними комп'ютерами.	Димовий або світловий
Примітка 1. Вказаний першим вид сповіщувача є пріоритетним.
Примітка 2. Використання інших видів сповіщувачів або необхідність встановлення в одному приміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів, що реагують на різні фактори пожежі на початку горіння визначається техніко-економічним обґрунтуванням.

В даний час розвивається тенденція заміни теплових сповіщувачів на димові з метою зниження інерційності їх спрацювання.

Наведена таблиця не визначає галузь використання автоматичних пожежних сповіщувачів, яка встановлюється відповідними будівельними нормами, нормами технологічного проектування і відомчими переліками.

При виборі димових сповіщувачів не рекомендується використовувати радіоізотопні сповіщувачі в приміщеннях з довготривалим перебуванням людей (лікарні, санаторії та інші оздоровчі заклади), жилих приміщеннях готелів і гуртожитків. Забороняється встановлення радіоізотопних сповіщувачів в житлових будинках і дитячих закладах.

Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.

В якості охоронно-пожежного пульту контролю й керування в приміщенні конструкторського відділу пропонується використати Сучасний пульт С-2000.

Рисунок 4.2 – Пульт контролю й керування охоронно-пожежний С-2000

Технічні характеристики:

• кількість підключених пристроїв - до 127;

• кількість шлейфів сигналізації, які можуть бути об'єднані в розділи - до 512;

• кількість паролів - до 511;

• кількість керованих в автоматичному режимі релейних виходів - до 255;

• обсяг буфера подій - 1023 повідомлень;

• довжина лінії інтерфейсу RS-485 - до 4000 м;

• довжина лінії інтерфейсу RS-232 для зв'язку із принтером - до 20 м;

• напруга живлення - від 10,2 до 28,4 В;

• типовий струм споживання в черговому режимі становить:

- при напрузі живлення 12 В - 50 мА;

• при напрузі живлення 24 В - 25 мА;

• клавіатура - 16 клавіш із підсвічуванням;

• індикатор - ЖК із підсвічуванням, 16 символів;

• робочий діапазон температур - від +1 до +40 °С;

• габаритні розміри - 146 х 105 х 35 мм.

Основні функції ПКП С-2000:

- контроль до 127 приладів, підключених до пульта по інтерфейсі RS-485;

- відображення на ЖКИ, зберігання в енергонезалежному буфері всіх подій, що відбуваються в системі, і печатка їхньому принтері з послідовним інтерфейсом RS-232;

- сигналізація тривог на убудованому звуковому сигналізаторі;

- керування узяттям/зняттям і контроль стану шлейфів сигналізації з пульта;

- програмування конфігураційних параметрів приладів, печатка конфігурації на принтері, настроювання адрес приладів і адресних пристроїв;

- обмеження доступу до функцій керування й програмування за допомогою паролів.

Функції доступні після конфігурування:

- об'єднання шлейфів у розділи;

- відображення текстових назв розділів і імен користувачів у протоколі подій. Довжина рядків - до 16 символів;

- керування узяттям/зняттям і контроль стану розділів з пульта й клавіатур «С2000-С», пультів «С2000-КС» і приладів «С2000-4»;

- розмежування повноважень керування на основі системи паролів.

- завдання прав керування узяттям/зняттям розділів як користувачам, так і кожному із пристроїв керування (клавіатурам «С2000-С», пультам «С2000-КС» і приладам «С2000-4»);

- автоматичне керування релейними виходами блоків «С2000-СП1» відповідно до стану розділів. Можливість керування виходами приладів «С2000-4», «Сигнал-20П» і «Сигнал-20» серія 02. Можливість керування релейними виходами із затримкою;

- керування індикацією станів розділів на блоках індикації «С2000-БИ»;

- передача подій, що відбуваються в системі, клавіатурам «С2000-С» для індикації й інформаторам «С2000-ИТ» для передачі по абонентській телефонній лінії;

- до пульта можна підключити персональний комп'ютер із програмним забезпеченням АРМ «С2000» для ведення протоколу подій і відображення станів розділів і шлейфів сигналізації на комп'ютері;

- пульт у режимі програмування може виконувати функцію перетворювача інтерфейсів «RS-232 - RS-485», що дозволяє конфігурувати пульт і підключені до нього прилади з персонального комп'ютера без використання додаткових перетворювачів інтерфейсів;

- пульт має спеціальний режим роботи, що дозволяє резервувати АРМ «Оріон», автоматично перехоплюючи керування приладами при відключенні відключенні персонального комп'ютера;

- можливість підключення декількох підсистем охоронно-пожежної сигналізації на базі пультів «С2000» до персонального комп'ютера з АРМ «Оріон». Така система має всі переваги АРМ «Оріон» і працює при вимиканні персонального комп'ютера;

- конфігурування здійснюється програмою PPROG.EXE.