Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова.rtf
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.23 Mб
Скачать

ЗМІСТ

1. Вступ…………………………………………………………………………….2

2. Цілевказання. Вимоги.Способи.

Цілевказання при роботі на пунктах СС............................................................3-5

3. АРГ. Призначення, склад. Завдання АРГ по розвідці ВП,

та рубижів розгортання КСП………………………………………….…….…6-7

4. Визначення поправки бусолі по карті………………………………….……..8

5. Висновки………………………………………………………………………..9

6. Література……………………………………………………………………..10

7. Додатки………………………………………………………………………...11

1. Картка топогеодезичної прив’язки КСП……………………………..12

2. Схема орієнтирів………………………………………………………13

3. Бойовий наказ……………………………………………………...14-16

4. Робоча карта командира ВУ………………………………………….17

1. Вступ

Одним із основних та постійно діючих факторів бойової обстановки, який суттєво впливає на результат бойової діяльності військ, ефективність вогневого ураження противника, є якість і повнота отриманої розвідувальної інформації щодо об’єктів угрупування противника, яка добувається в ході підготовки і ведення бойових дій.

В умовах локальних війн та воєнних конфліктів значення отримання своєчасної, точної і вірогідної розвідувальної інформації у ході виконання завдань за призначенням частинами і підрозділами ракетних військ і артилерії зростає, особливо у зв’язку з тим, що вони вимушені діяти за умов невизначеності обстановки, обмеженості у ресурсах, морального і вікового старіння розвідувальної техніки.

Ретельна підготовка кожного військовослужбовця – артилерійського розвідника до виконання завдань за функціональним призначенням, своєчасне і точне виконання поставлених розвідувальних завдань забезпечує своєчасне і ефективне виконання вогневих завдань щодо ураження об’єктів угрупування противника, сприяє прихованості і раптовості у нанесенні ударів та веденні вогню по об’єктах противника, забезпечує виконання поставлених завдань загальновійськовими частинами і підрозділами. Звідси видно, наскільки важливо для кожного артилерійського розвідника вміння своєчасно, якісно і в повному обсязі підготуватися і виконати поставлені командуванням розвідувальні завдання.

В даній курсовій роботі буде розглянуто порядок дії КВУ 3 батареі в обороні та документи що ним ведуться.

2. Цілевказання. Вимоги.Способи. Цілевказання при роботі на пунктах сс.

Вимоги.

Швидкість і правильність виявлення цілей залежать від чіткості цілевказання. Цілевказання повинні бути короткими і зрозумілими. Спосіб цілевказання повинен забезпечувати приймаючому цілевказання можливість швидко знайти ціль. Для цього необхідно:

  • вивчити місцевість у смузі (секторі, напрямку) розвідки, знати умовні назви ділянок місцевості і орієнтири;

  • вивчити розташування противника і вести безперервне спостереження за його діями;

  • знати місця розміщення (координата) спостережних пунктів, куди передається або звідки приймається цілевказання;

  • підготувати завчасно для цілевказання прилади, графіки та таблиці;

  • знати способи цілевказання та правильно їх застосовувати відповідно до обстановки.

Усі розрахунки для цілевказання проводить той, хто дає цілевказання. Приймаючому цілевказання він вказує: кому адресовано цілевказання; положення цілі на місцевості; найменування цілі та її ознаки; характерні ознаки місцевості та місцевих предметів у районі цілі; задачу: «спостерігати», «засікти», «доповісти відлік» і т.п.

При цілевказанні для засічки цілі необхідно вказувати точку, в яку повинен наводитися прилад, наприклад: «Наводити в середину», «Наводити в правий край» і т.п.

  • Приймаючий цілевказання повинен вжити заходів для швидкого знаходження цілі на місцевості. З'ясувавши місцезнаходження цілі, він знаходить її за характерними ознаками і доповідає: «Ціль бачу», якщо він знайшов ціль на місцевості;

  • «Ціль не видно», якщо він з'ясував місцезнаходження і характер цілі, але її не видно;

  • «Ціль не зрозумів», якщо він не зрозумів місце розташування цілі.

У цьому випадку той, хто передає, повинен уточнити цілевказання або повторити її іншим способом, який забезпечив би з'ясування і знаходження цілі приймаючим цілевказання.

Хто дає цілевказання повинен впевнитися у тому, що приймаючий цілевказання правильно зрозумів місце розташування і характер цілі.

Способи.

Цілевказання проводять такими способами:

  • наведенням приладу в ціль;

  • за відліком приладу;

  • за зміненим відліком;

  • від орієнтиру (місцевого предмета);

  • у полярних координатах;

  • у прямокутних координатах.

Крім цих способів, цілевказання може бути проведено вибухами снарядів (мін), сигнальними або трасуючими кулями (снарядами).

Цілевказання при роботи на пунктах СС.

Цілевказання за зміненим відліком є основним способом цілевказання з одного пункту спряженого спостереження на інший.

При цьому способі той, хто дає цілевказання, повинен:

  • навести перехрестя приладу в ціль, зняти відлік по цілі і кут місця цілі;

  • визначити дальність до цілі;

  • визначити приблизне значення кута засічки за графіком (рис. 1) або розрахувати кут засічки за формулою

С = Б / (0,001×Д),

де Б – величина бази (відстань між пунктами), м;

Д – дальність до цілі, м;

  • змінити відлік по цілі на величину кута засічки С, виходячи з такого правила: при роботі з приладами, що мають оцифрування шкал за ходом годинникової стрілки (розвідувальні теодоліти, шкали дирекційних кутів далекомірів та бусолі) при цілевказанні з лівого спостережного пункту на правий відлік зменшується, а з правого на лівий - збільшується; при роботі з приладами по кутомірних шкалах (оцифрування проти ходу годинникової стрілки) при цілевказанні з лівого на правий спостережний пункт відлік збільшується, а з правого на лівий – зменшується;

Рисунок.1 – Графік для визначення

наближеного значення величини кута засічки С

  • передати приймаючому цілевказання.

Приклад1. Цілевказання передається на боковий спостережний пункт, розміщений праворуч від командно-спостережного пункту. З командно-спостережного пункту визначили відлік по цілі А = 15-64, кут місця = +0-09, дальність Д = 2500 м. Відстань між пунктами Б = 320 м.

Розв’язання:

Розраховують кут засічки С = 320/2,5 = 1-28.

Визначають відлік В для бокового СП В = А – С = (15 – 64) - (1 – 28) = 14 – 36.

Передають цілевказання на боковий спостережний пункт: «Правому 14-36, кут місця плюс 9, кулемет веде вогонь, засікти».

Приклад 2. Цілевказання передається з правого спостережного пункту на лівий (умови прикладу-1)

З правого пункту визначили по цілі відлік В = 17-74, кут місця цілі = -0-03, відстань до цілі 1900 м.

Розв’язання

Визначають кут засічки за графіком (рис.1) С = 1-60.

Розраховують відлік А по цілі для командно-спостережного пункту

А = В + С = 14 – 74 + 1 – 60 = 16-34.

Цілевказання на командно-спостережний пункт: «Лівому 16-34, кут місця мінус 3, скупчення піхоти на узліссі, спостерігати».

Приймаючий цілевказання повинен:

  • встановити на приладі прийнятий відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі;

  • спостерігаючи в прилад, знайти ціль по демаскуючих ознаках.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]