МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Ю.ФЕДЬКОВИЧА

Кафедра музики

Анотація

до хорового твору

Ф. Надененка «Закувала зозуленька»

Підготовлена до державного комплексного іспиту

з теорії та методики музичного виховання

студенткою IV курсу заочної форми навчання

Дем’ян Мариною Юріївною

Викладач з диригування:

Софроній З. В.

_______________________

(підпис викладача)

ЧЕРНІВЦІ – 2013

І. Короткі відомості про життєвий і творчий шлях авторів музики і тексту.

Музичний жанр твору «Закувала зозуленька» – хоровий твій з супроводом фортепіано.

Автор музики Федір Миколайович Надененко. Народився 26 лютого 1902 року у місті Льгові (тепер Курської області, Росія). В 1914 році закінчив музично-драматичну школу імені М. Лисенка, в 1921 році — Київську консерваторію по класу фортепіано Ю. Турчинського, по класу композиції Б. Яворського, в 1924 році історико-філологічний факультет Київського університету.

В 1926—1935, 1942—1943 роках працював концертмейстером і хормейстером оперних театрів у Києві, і в 1936—1937 роках в Ленінграді; в 1945—1946 роках — художній керівник Київської філармонії; в 1947—1949 роках — Української державної капели бандуристів. З 1952 року — редактор музичного видавництва «Мистецтво» у Києві. Член Спілки композиторів України.

Жив у Києві. Помер 2 грудня 1963 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка №2).

Творчий доробок:

• вокально-симфонічні твори:

  • «Корейська сюїта» (1950);

  • Кантата для капели бандуристів (1948);

• Хори — на слова М. Лермонтова, І.Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна. Хорові цикли на слова Т. Шевченка, В. Сосюри, М. Рильського та інших;

• п'єси для фортепіано;

• романси — вокальні цикли на слова Т. Шевченка (1937—1939), М. Лермонтова (1938—1939), І. Франка (1939), М. Гоголя, Р. Тагора, сучасних поетів (вид. зб.: К., 1960,1965); пісні, обробки українських народних пісень.

• музикознавчі праці:

  • Будова музичної мови (виклад системи Б. Яворського, вип. І, X. 1925);

  • Я. С. Степовий, К., 1950.

Автор тексту Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в с. Моринці, Київської губернії, (нині Черкаська область). Помер 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург). Український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.

Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним училися читати. На той час твори Шевченка об'єднали українській народ. За ставленням людини до творчості Шевченка відразу стає видно, наскільки людина знайома і як ставиться до життя українського народу XIX ст.

В історичному розвитку України Шевченко — явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко — виняткове явище також у світовій літературі. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту — під наглядом жандармів. Трагічно важкий шлях Шевченка до творчих висот визначив в образній формі І. Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим». Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості народних мас України. Впливи Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.

Творчість Шевченка — багатогранна, як його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів. Натомість у літературі про його мистецьку спадщину безпідставно приписувано йому чимало творів живопису і графіки інших авторів (досі зареєстровано 263 такі твори).

Ф. М. Надененко Т. Г. Шевченко

ІІ. Стилістичні та жанрові особливості твору.

Жанр твору – лірична пісня, жалісливого характеру.

ІІІ. Аналіз літературного тексту

В літературному тексті розповідається про тяжку долю бідної дівчини сироти, яка не може знайти собі пару і вийти заміж. В цьому творі цей вірш характеризує важкий шлях кріпацтва того часу.

Зміст музики чудово співпадає з текстом. Музика допомагає розкрити художній ідейний зміст.

Оригінальний текст: Вірш Шевченка, Закувала зозуленька

Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть з сього світа. Якби були батько, мати Та були б багаті, Було б кому полюбити, Було б кому взяти. А то нема, сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином.

ІV. Музично-теоретичний аналіз тексту.

Форма твору – куплетно-варіаційна.

Фактура твору – гармонічна.

Мелодія має спокійний, жалісливий, ліричний характер, який виражає важку долю дівчини-сироти. Перше, що налаштовує на твір це вступ фортепіано, який демонструє сумну мелодію. Звучання мінорних звуків навіює сум і тривогу.

Першою на piano вступає партія сопрано, підкреслюючи тим самим тему твору. Далі мелодію повторює альтова партія. Потім одночасно на pianissimo вступають партії тенора і баса, продовжуючи думку мелодії.

Наступні 2 рядки тексту виконують партії сопрано і альт у формі канону, починаючи з piano і поступово наростаючи, але тільки до mf. Далі мелодію продовжую увесь хор.

2 куплет твору має іншу мелодію. Його виконують всі партії в темпі Piu mosso та з динамікою cresc. poco a poco. І в кінці динаміка знову сходить на піано.

Кінцівка твору звучить так само як і початок, але починають тенорова і басова партії, а закінчують сопрано і альти.

Метроритмічні особливості

Метроритм простий. Розмір 3/4. Вступ починається з-за такту на 3 долю.

Найбільш характерний малюнок:

Витривалості нот, які вживаються:

Сумні інтонації розповідають нам про тяжкі переживання бідної дівчини. Акомпанемент допомагає це більш глибоко осмислювати.

Тональність твору – Соль#-мінор. В другому куплеті є відхилення в мі-мажор на три такти, що передає прагнення дівчини до веселих і радісних днів, які ніколи нажаль не настануть.

V. Вокально-хоровий аналіз

Тип і вид хору – чотириголосний мішаний хор. Сопрано, альт і тенор діляться в свою чергу на І та ІІ, басова партія також ділиться на басів і баритонів.

Діапазон всього хору:

Діапазон кожної партії:

Сопрано І

Сопрано ІІ

Альт І

Альт ІІ

Тенор І

Тенор ІІ

Бас

Баритон

Теситура. Робочий діапазон твору не широкий, тому труднощів при його виконанні не виникає в жодній партії.

Звуковедення – legato, nоn legato.

Дихання – по фразове.

Динамічні відтінки. У творі переважає звучання piano, яке по фразах поступово то наростає, то спадає. Кульмінація на forte спостерігається в 3 рядку 2 куплету, яке до кінця плавно переростає в piano.

VІ. Диригентсько-виконавський аналіз.

Диригент користується тридольною схемою.

Твір Ф. Надененка «Закувала зозуленька» не має великих складностей, але певних елементів диригентської техніки вимагає. До технічних труднощів належить зняття фраз і показ вступів як хору в цілому, так і окремих партій, показ динаміки. Велике значення мають жести диригента в розкритті ідейного змісту, художнього образу, тактування витриманих нот.

Спочатку з-за такту на 3 долю показується вступ акомпанементу. В четвертому такті також з-за такту вступає партія сопрано, аналогічно в 7 такті вступає альтова партія, а в 8 на 1 вісімку такту необхідно зняти сопранову партію. Тенорова і басова партії вступають одночасно в 9 такті також з-за такту. Третій рядок першого куплету твору виконують тільки жіночі партії у вигляді канону. Четвертий рядок – витриманими тривалостями, виконує весь хор. Другий куплет, в якому є відхилення в мі-мажор, виконує весь хор одночасно. Тут ритмічних труднощів для диригента немає, тільки в його закінченні необхідно витримати фермату. Проте, цей куплет вимагає від диригента чіткого показу динамічних відтінків. Закінчення твору таке ж як і початок, але починає чоловічий склад хору і закінчує жіночий. Довгі ноти слід витримувати, щоб звести звучання хору до мінімуму.

Темп твору – con dolore, з сумом, спокійно, журливо.

Дикція – слова вимовляти чітко, виразно (протяжно із сумом).

Значення твору

«Закувала зозуленька» – твір із хорового циклу Ф. Надененка на вірші Т. Шевченка. Він має велике значення для співаків – хористів (звуковедення legato і non ltgato; плавний ритм; по фразове дихання; тримання довгих нот – розвиває гармонійний слух, виробляє чітку дикцію).

Для початкуючого диригента твір має велике навчально-виховне значення. За допомогою індивідуальних жестів рук диригент досягає тієї емоційної виразності, здобуває навички подачі різних вступів та зняттів. Від того, як диригент виконає твір, залежатиме як він дійде до слухача, яке враження на нього справить.