Висновки

Під час написання курсової роботи, ми проаналізували, що проблема міжпредметних зв’язків завжди хвилювала психологів, педагогів, а важливе місце серед них належить теоретичному обґрунтуванню використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

В сучасній дидактиці є різні підходи дослідників до тлумачення категоріальної сутності поняття «міжпредметні зв’язки». Міжпредметні зв’язки - багатоаспектне, поліфункціональне поняття, що зумовлює різноманітну кількість його визначень. Проте, найчастіше вчені трактують міжпредметні зв’язки як принцип дидактики.

Вивчення теоретико-методологічних засад міжпредметних зв’язків без з’ясування їхньої класифікації було б неповним і недостатнім для ефективного розуміння даної проблеми. У сучасній дидактиці досить поширеними є класифікації міжпредметних зв’язків за їхніми видами.

Вид міжпредметних зв’язків (за А. І. Тремкіним) - конкретна форма взаємодії частин та елементів знань, умінь і навичок з погляду їхнього змісту і специфічних особливостей прояву. Значущі ознаки, за якими можна провести видову класифікацію міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи:

• навчальна інформація, що вивчається ( класифікація Л. В. Турішевою;    І.Д. Зверєв і В.Н. Максимова);

• за складом, за напрямком, за спрямованістю (класифікація С. Рашкова,    В. Федорова);

• час вивчення окремих дисциплін (або тем) ( класифікація В. Н. Янцен);

• формування вмінь і навичок студентів;

• формування прийомів розумової діяльності студентів тощо.

Необхідність строго описати окремі види зв'язків, зіставити їх один із другим, визначити їх місце в навчально-виховному процесі (в звіті освіти, в безпосередній діяльності педагога і студента), викликана багатьма причинами, в тому числі, в першу чергу, задачами вдосконалення всього навчально-виховного процесу, складністю, різнохарактерністю міжпредметних зв'язків як педагогічного явища.

Невизначеність у класифікації пояснюється дидактичною розмитістю та багатоаспектністю категорії міжпредметних зв’язків та їх поліфункціональним характером.

У навчально-виховному процесі міжпредметні зв’язки виконують цілу низку важливих функцій, як освітня, виховна, розвивальна, дидактична, формувальна, інтеграційна, конструктивна, психологічна, діалектична, логічна (за Л. О. Ковальчук). Проте, Л. О. Ковальчук зауважує, що навчальна, виховна, розвивальна функції є одні з найважливіших, так як, вони збігаються з головними функціями процесу навчання. Решта функцій міжпредметних зв’язків (дидактична, формувальна, інтеграційна, конструктивна, психологічна, діалектична, логічна) гармонійно доповнюють головні функції, забезпечують ефективність процесу навчання під час професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи.

Т. Яблонською зауважено, що питання визначення необхідних умов підготовки спеціалістів до будь-якої професійної діяльності завжди є дуже актуальним.

Педагогічне забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителів початкової школи знаходиться в тісному взаємозв’язку із педагогічними, соціальними, культурологічними, психологічними та дидактичними вимогами. При цьому можливим є виділення педагогічних умов, які б забезпечували ефективне використання міжпредметних зв’язків у цьому процесі.

Демінська Л. О виділяє такі педагогічні умови, як:

• підготовка викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі;

• спрямування змісту міжпредметних зв’язків на розвиток структурних компонентів професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи;

• поетапне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи;

• розробка і впровадження у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі

Готовність викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає виділення одного з структурних компонентів професійної підготовки, вибір викладачами навчальних дисциплін, необхідних для встановлення міжпредметних зв’язків; структурування навчальної інформації, отриманої на основі інтегративного підходу; аналіз та оцінку результатів міжпредметного навчання.

Розробка і впровадження в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі, є важливою умовою успішного вирішення зазначеної проблеми. Побудова навчальних курсів на інтегративній основі, визначається найбільш доцільним системним підходом до побудови таких навчальних курсів, які б забезпечували взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки вчителя, розвиток професійного досвіду та вміння його використовувати в шкільній практиці.