- •Поняття Кримінального Права
- •Визначення поняття злочину
- •Ознаки злочину
- •Класифікація злочинів та її кримінально-правове значення.
- •Поняття, сутність та форми реалізації кв.
- •Поняття та ознаки складу злочину
- •Підстава кв
- •Поняття та значення об’єкту злочину
- •Класифікація об’єктів злочину.
- •Поняття та значення Обєктивної Сторони Злочину
- •Поняття і види суб’єктів злочину
- •Вік, з якого може наставати кв
- •Поняття неосудності та її критерії
- •Відповідальність за злочини вчинені у стані сп’яніння.
- •Поняття і значення вини як озссз
- •Злочин з двома формами вини
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види
Визначення поняття злочину
Виокремлюють при визначенні поняття злочину:
-
Формальне визначення – відбиває юридичну природу злочину: злочином визнається таке діяння, яке передбачене законом, як кримінально каране;
-
Матеріальне визначення – вирізняє соціальну сутність злочину, суперечність його певним соціальним цінностям.
-
Формально-матеріальне визначення – поєднує в собі соціальну і юридичну характеристику злочину: злочин - суспільно небезпечне і передбачене КЗ діяння.
!!!!!!!!! ККУ у ст..11 закріплює формально-матеріальне визначення злочину: злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. У цьому визначенні є матеріальна ознака – суспільна небезпечність; і нормативна (формальна) ознака – передбачена КЗ.
Ознаки злочину
Аналіз ст..11 КК, що в ній закріплені такі ознаки злочину: наявність діяння, його суспільна небезпечність, протиправність, винність діяння, а також його носій – суб’єкт злочину. 1. Злочинне діяння. Злочин характеризується, як діяння, яке може бути виражене у формі дії або бездіяльності. Дія – активна поведінка особи ( ст..117 КК захоплення заручників); бездіяльність – пасивна поведінка, яка пов’язана з не вчиненням дій, які особа повинна була і могла вчинити в силу закону або зобов’язана (ст.135, залишення в небезпеці).Конкретна дія або бездіяльність, позбавлена психологічної основи діяння – свідомості і волі – не є злочином. 2) суспільна небезпечність – це об’єктивна властивість злочину спричиняти або створювати загрозу спричинення шкоди відносинам, що охороняються КЗ. Суспільна небезпечність не залежить від позиції законодавця. У цивілізованому суспільстві закон формулюється на підставі вивчення правосвідомості суспільства, законодавець лише формулює його.Саме суспільне небезпека діянь є найпершою підставою її криміналізації.
Характер суспільно небезпечності злочину – це якісний показник, який визначається тією чи іншою групою соціальних відносин (цінностей), на які посягає злочин(вбивство, більш небезпечне ніж крадіжка). Ступінь суспільної небезпечності злочину залежить від форми вини, мотиву і мети. Способу вчинення злочину тощо.
3) винність – виражає внутрішній психологічний зміст злочину. Діяння є винним лише за наявності у особи відповідного психічного ставлення, свідомості і волі до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
4) протиправність, як формальна ознака злочину означає передбачення діяння в КЗ. В КК України міститься вичерпний перелік злочинів, тому. Навіть, якщо діяння становить небезпеку для суспільства, але не передбачене в КК України, воно не є злочином.
5) караність – це погроза застосування покарання за злочин, що міститься в КП санкціях. Караність, як ознака злочину означає нереальне застосування покарання, а можливість його застосування.
6) суб’єкт злочину – це фізична осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років, а за вчинення окремих, визначених в законі злочинів - з 14 років.