16.Геологічна карта і розріз.

Геологічна карта — це графічне зображення на топографічній карті в певному масштабі геологічної будови тієї ділянки земної кори, для якої вона складена. На геологічній карті за допомогою умовних знаків (кольору, штриховки, буквених індексів та ін.) показують поширення осадових, магматичних і метаморфічних порід різного віку. На ній також може бути показано поширення окремих мінералів або елементи залягання гірських порід. Кольором позначають вік осадових, магматичних і метаморфічних порід, штриховкою — літологічний склад порід, літерами й цифрами (індексами) — вік і походження порід. Всі умовні знаки, задіяні в геологічній карті, виносяться з відповідними поясненнями у таблицю умовних знаків. Спочатку розміщують стратиграфічні підрозділи осадових, магматичних і метаморфічних порід, починаючи від наймолодших, після цього — знаки інтрузивних і жильних порід, в кінці — всі інші позначки, що є на карті. Для позначення на картах поширення відкладів таких стратиграфічних підрозділів як відділи й яруси використовується те саме забарвлення, що і для позначення систем, змінюється лише відтінок кольору, давніші відклади забарвлюються темніше, молодші — світліше. Розривні тектонічні порушення позначають червоними суцільними лініями або пунктирними.

У зв'язку з тим, що найпоширеніші на поверхні Землі різні відклади четвертинного віку закривають собою давніші корінні породи, геологи змушені знімати з карт четвертинний покрив, особливо в тих місцях, де він малопотужний, і показувати на них поширення лише корінних порід, які залягають під покривом четвертинних відкладів. Для четвертинних відкладів складають окремі карти.

Залежно від масштабів геологічні карти поділяють на такі: оглядові (1:1 000 000 і дрібніше); дрібномасштабні (1:500 000 - 1:1 000 000); середньомасштабні (1:100 000 - 1:200 000); великомасштабні (1:50 000 і більше); детальні (1: 10 000 і крупніше).

Оглядові карти відображають загальні риси геологічної будови великих ділянок земної кулі та найголовніші особливості будови Землі в цілому. Топографічна основа оглядових геологічних карт дуже спрощена. На неї наносяться основні ріки, великі населені пункти, обриси морів і озер, які можуть бути зображені у масштабі карти.

Дрібномасштабні карти складаються для окремих регіонів, держав (наприклад, України та окремих її частин). Вони покликані повніше відображати характерні особли¬вості цих територій і закономірності поширення корисних копалин.

Середньо- і великомасштабні карти складаються на окремих листах у рамках відповідних топографічних планшетів міжнародної розграфки. Вони призначені для детальнішого зображення геологічної будови певної території та окремих регіонів, перспективних для виявлення родовищ корисних копалин, будівництва міст, підприємств, гідростанцій тощо. На полях кожного листа такої карти зліва розташовується стратиграфічна колонка, а на правому її полі — умовні позначення (легенда).

Детальні карти складаються на спеціальній топографічній основі. Вони дають детальну, вичерпну характеристику окремих невеликих територій.

Інтрузивні, ефузивні та метаморфічні породи на картах позначають також кольором, індексами й штрихом.

За формою й послідовністю контурів виходів порід різних стратиграфічних підрозділів, показаних на геологічній карті, можна легко визначити, які геологічні структури є на цій ділянці земної кори, а саме: 1.Якщо конфігурація виходів на денну поверхню стратиграфічних підрозділів відповідає конфігурації горизонталей топографічної карти, то залягання порід горизонтальне. 2. Якщо смуги виходів на денну поверхню стратиграфічних підрозділів розташовуються у такій же послідовності, як у стратиграфічній колонці, то залягання порід моноклінальне. 3. Якщо смуги виходів на денну поверхню розташовуються у різній послідовності, то залягання порід складчасте. Геологічні карти складають в процесі геологічного знімання, що є одним з основних методів вивчення геологічної будови будь-якої ділянки земної кори й виявлення її перспектив щодо мінеральних ресурсів. Геологічне знімання складається з двох етапів: польових досліджень і камеральної обробки зібраного матеріалу. За польових досліджень планомірно й різнобічно вивчаються природні відслонення, гірничі виробки та бурові свердловини і позначаються на топографічній карті під відповідними порядковими номерами. При цьому вказуються елементи залягання верств гірських порід. Від відслонення до відслонення простежуються й наносяться на карту геологічні межі, виявляються за заляганням гірських порід тектонічні структури. Одночасно ведуться детальні спостереження за всіма проявами корисних копалин у відслоненнях, за рельєфом та ін. Всі спостереження записуються в геологічний щоденник, у якому вказується номер відслонення- однаковий на карті та у щоденнику. Відслонення фотографуються, замальовуються. Відбираються також зразки гірських порід, корисних копалин. Пошарово збираються викопні рештки фауни й флори. В процесі камеральної обробки уточнюються результати польових досліджень: вивчаються зібрані в полі зразки гірських порід, корисних копалин шляхом спеціальних лабораторних досліджень-мікроскопічних, хімічних, спектральних тощо, визначаються викопні рештки фауни й флори, кресляться стратиграфічні колонки, геологічні розрізи, карти та складається геологічний звіт.

Геологічний розріз — це графічне зображення на вертикальній площині умов залягання гірських порід, характеру складчастих і розривних порушень. Геологічний розріз доповнює й уточнює геологічну карту, даючи наочне уявлення про зміну геологічної будови з глибиною. Для складання геологічного розрізу використовуються не лише матеріали наземних спостережень, але й дані бурових свердловин і геофізичних досліджень. За необхідності розрізи можна будувати за ламаними лініями. Вертикальний та горизонтальний масштаби розрізів переважно мають відповідати масштабу карти, але в окремих випадках допускається, особливо в інженерній геології, перевищення вертикального масштабу над горизонтальним у декілька разів. Кінці лінії розрізу позначаються літерами. Такі ж літери ставляться на карті в кінці лінії розрізу. Якщо розріз проходить по ламаній лінії, його згини теж підписуються літерами. Всі геологічні межі (контакти) на розрізах позначаються суцільними лініями. Глибину розрізу необхідно обґрунтовувати конкретними даними. Умовні позначення на розрізах повинні відповідати умовним позначенням карти.