10. Розвиток творчих навиків

10.1 Музично-дидактична гра «Імпровізуємо супровід»

Супроводжувати спiв пісень [наприклад, забавлянки «Тосi, тосi»] виплескуванням най-рiзноманiтнiших ритмiв (кому як вдасться). Навчити використовувати для імпровізації супро-водів бубон, трикутник, дзвіночки тощо.

10.2 Музично-дидактична гра «Ритмізуємо та інструментуємо тексти»

Зі слова народжується спiв. Вчiмо учнів правильно вимовляти слова. Вчiмо мiняти темп та ритм промовляння слiв. Вчiмо “iнструментувати” свою мову, тобто вiдтворювати слова в най-рiзноманiтнiших вiдтiнках тембру (легко, свiтло, прозоро, гулко, в’язко тощо). Навчiмо дiтей ставити в мовi логiчний (смисловий) наголос, тобто видiляти найважливiшi щодо смислу слова пiдвищенням iнтонацiї, змiною динамiки, сповiльненням темпу, паузою тощо.

НАщо хлопець купив шапку? — Щоб носити.

Нащо хлОпець купив шапку? — Бо хусток хлопцi не носять.

Нащо хлопець купИв шапку? — Бо задурно не дають. А красти — це

великий, непростимий грiх!

Ритмо-декламацiйнi вправи повиннi розковувати учнів; будити творчу уяву, фантазiю; приносити дiтям радiсть, утiху вiд створених, зiмпровiзованих просто на уроцi нових ритмiв та iнтонацiй. Помiркувати над змiстом наступних загадок. Промовляти їх кiлькома варiантами:

а) iз звичайною гучнiстю та пошепки;

б) промовляючи їх на однiй висотi, пiднiмаючись голосом вiд низьких до високих звукiв, опускаючись вiд високих до низьких;

в) промовляючи загадки у швидкому темпi, у повiльному темпi, промовляючи iз приско-ренням, сповiльненням, зупинками тощо.

Не вогонь, а печеться. Що це? (Кропива)

Не звiр, не птиця, а носик — як спиця. Хто це? (Комар)

Сини в шапках, а батько — нi. (Дуб, жолудi)

Сам у церквi не буває, а других туди скликає. (Дзвiн)

В якiм лiсi нема листя? (В бору)

Маленьке, легеньке, а через хату не перекинеш. (Пiр’їна)

Провести з дiтьми ритмо-декламацiйну вправу. Промовляти поданi тексти у рiзних метро-ритмiчних та тембрально-iнтонацiйних варiантах, iлюструючи їх змiст мiмiкою, вiдповiдними рухами рук, тiла. Запропонувати дiтям створити на основi даних текстiв “двоголосну музику ”.

Водовіз воду віз. У бобра багато добра.

Добре слово краще за цукор i мед. Коротко i ясно — тому i прекрасно.

Носорiг носорогу наступає на ногу. Мурлика муркоче — морозива хоче.

Ногач ногатий, окач окатий з води визирає. Хто це? (Ква-а-а-а-а!)

На дзвiницi у дзвони дзвiнко дзвонить дзвонар.

10.3 Музично-дидактична гра «Мелодизуємо діалог»

а) Вчитель співає речення-запитання, закінчуючи мелодію нестійким щаблем.

б) Учень співає-імпровізує речення-відповідь, закінчуючи мелодію тонікою.

10.4 Музично-дидактична гра «Додай підголосок»

а) Увесь клас тихенько співає одноголосну пісню.

б) Один із учнів імпровізує-додає підголосок.

10.5 Музично-дидактична гра «Придумай мелодію»

а) Запропонувати учням придумати мелодiю до слiв:

Весна красна вже прийшла і тепло нам принесла.

Ясне сонце угорі засміялось дітворі.

Послухати 3-4 варiанти придуманих учнями мелодiй. Заспiвати вiрш «Весна красна» iз народною мелодiєю. Порівняти мелодії: звернути увагу на мелодичні звороти, які краще узгод-жуються з настроєм, ритмікою вірша.

Перед вивченням нових пісень пропонуймо учням придумувати до пісенних текстів власні мелодії. Порівнявши їх із мелодіями, створеними професійними авторами, вдосконалюймо свій “композиторський хист”.

б) Придумати-зiмпровiзувати мелодiї до вiршів:

Богдан Чепурко. Наварили смакоти — будем їсти я i ти.

А сорроки та воррони будуть їсти макаррони!

Роман Хоркавий. Кво-кво-квочка край горбочка кво-кво-квокала собi.

Кур-курчаток квочка-мати так cкликала на обiд.

Роман Скиба. Свинка Хруня у калюжi замочила нiжки дуже.

На прогулянку не пiде — чобiткiв узяти нiде ...

Іван Малкович. Усi гарнi люди до церкви ступають:

моляться, спiвають, — Бога прославляють.