ють його від пластин дерев'яним або мідним шпателем, старанно очищають поліровані поверхні пластика від можливих забруднень.

Оглядають отримані зразки пластика, фіксуючи блиск поверхонь його, наявність смоляних плям і рівномірність просочування наповнювача, надійність з'єднання окремих листів між собою, наявність здутин.

Примітка: Інші види шаруватих пластиків виготовляються за такою самою методикою при трохи змінених режимах окремих операцій: зразки деревного шпону просочуються протягом 1 години, висушування деревного шпону продовжують 15-20 хв, температура пресування ДСП 145-150°С, тривалість пресування ДСП 2,5 хв на 1 мм товщини готового виробу.

7.3. Виготовлення пінополістиролу безпресовим способом

Апаратура і матеріали. Форми металеві, масло машинне, щіточка щетинна, терези технічні з гирками, бачок пропарювальний, сушильна шафа, бісерний суспензійний полістирол, що містить пороутворювач.

Випробування. Готують наважку полістиролу, попередньо визначивши розмір кожної з них (у г) за формулою:

m=V· ρсер, (7.1)

де V – об’єм гнізда форми, см3 (зазвичай 64 см3);

ρсер - необхідна середня густина пінополістиролу, г/см3.

Наважку пінополістиролу поміщають у попередньо змащені машинним маслом гнізда форми, щільно закривають форму кришкою і завантажують її в пропарювальний бачок. Пропарюють протягом 50-60 хв, після чого форму витягають із бачка і повільно охолоджують її вміст до 20-25°С. Витягають із форми отримані зразки пінополістиролу і висушують у сушильній шафі при температурі 25-30°С. Оглядають зразки пінополістиролу, оцінюючи колір кожного, ступінь спінювання і повноту заповнення пінопластом гнізд форми, рівномірність його структури. Визначають середню густину і міцність при стиску зразків. За загально прийнятою методикою.

8.ЛАКОФАРБОВІ МАТЕРІАЛИ

8.1.Маслоємність пігменту

Маслоємність пігменту характеризується кількістю масла, що потрібно для надання сухому пігменту пастоподібного стану (густотерта фарба).

Апаратура і матеріали. Терези технічні з гирками, фарфорова або скляна посудина з верхнім діаметром близько 100 мм, скляна паличка із заокругленим кінцем, бюретка об’ємом 2 мл, пігмент, лляне масло.

Випробування. 5 г висушеного пігменту, зваженого з точністю до 0,01 г, поміщають у фарфорову або скляну посудину. Із бюретки у склянку доливають масло (спочатку по 5-6 крапель, потім по 2-3 краплі, і, нарешті, по 1 краплі), перемішуючи при цьому вміст посудини скляною паличкою. Спочатку утворюються окремі грудочки, що, поступово з'єднуючись, утворюють суцільну масу з блискучою маслянистою поверхнею. Це означає, що пігмент насичений маслом.

Кількість витраченої олії визначають за різницею рівнів у бюретці до початку випробування і після його завершення.

Маслоємність пігменту визначають за формулою:

де V - кількість витраченого масла, см3; ρ - густина масла, г/см3; m - кількість сухого пігменту, г.

22

Маслоємність пігменту визначають як середнє арифметичне трьох випробувань. Розбіжність результатів не повинна перевищувати 5%.

Результати записують до таблиці 8.1.

Примітка. Маслоємність пігментів виражають у % або в грамах на 100 г пігменту.

На лабораторних заняттях може бути визначена залежність маслоємності пігменту від його виду. Беруть різні пігменти, визначають їх маслоємність за вищевказаною методикою й отримані результати зіставляють.

8.2. Умовна в’язкість оліфи

В’язкість характеризується часом витікання 100 мл оліфи крізь стічний отвір діаметром 4 мм при температурі +20°С.

Апаратура і матеріали. Віскозиметр ВЗ-4, мірна посудина місткістю не менше 100 см3, термометр, секундомір, шафа сушильна, оліфа, бензин.

Випробування. Перед випробуванням внутрішню посудину і її впускний отвір старанно промивають бензином і висушують. У внутрішню посудину приладу по вінця і при закритому клапані наливають оліфу. Зовнішня посудина заповнюється водою, температура якої підтримується на рівні 20°С. Після заливання випробовувану пробу старанно перемішують у посудині віскозиметра і залишають на 5-10 хв до виходу пузирків повітря. Під віскозиметр установлюють мірну посудину. Відкривають випускний отвір і одночасно вмикають секундомір. Зупиняють його, коли струмінь стає переривчастим, що свідчить про витікання 100 см3 матеріалу.

Значення умовної в’язкості оліфи визначають, як середнє арифметичне трьох визначень часу, с, необхідного для витікання лакофарбового матеріалу з віскозиметра. Розбіжність результатів не повинна перевищувати 5%, приймаючи максимальний за 100%.

На лабораторних заняттях може бути визначена залежність в’язкості оліфи (лакофарбового матеріалу) від температури. Визначають в’язкість оліфи при температурі 0, 20, 40°С за вищевказаною методикою. Будують залежність в’язкості від температури. Проводять її аналіз.

8.3. Покривність пігменту (фарби)

Покривність - спроможність фарби при рівномірному нанесенні її на одноколірну поверхню робити цю поверхню невидимою. Найпоширеніший метод визначення покривності пігментів на скляній пластині.

Апаратура і матеріали. Технічні ваги, щітка, скляна пластина розміром 100х300 мм, фарфорова ступка з пестиком, мірна піпетка, білила, випробовувані пігменти або фарби.

23

Випробування. На скляну пластинку наносять три кольорові смужки - дві чорні (газова сажа) по краях і одну білу посередині (цинкові білила). Пластинку висушують, а потім зважують із точністю до 0,01 г.

Випробовуваний пігмент (або густотерту фарбу) доводять до малярної консистенції, додаючи оліфу. При малярній консистенції фарба не повинна швидко стікати з пензля, у той же час повинна швидко сходити з нього при натискуванні на фарбовану поверхню.

Потім фарбу малярної консистенції наносять за допомогою щетинного пензля тонким шаром на незафарбовану поверхню пластинки. Офарблюють площу 100х250 мм, залишаючи смугу 50х100 мм для того, щоб під час фарбування можна було тримати пластинку в руці. Фарбу наносять шарами спочатку уздовж, а потім поперек пластини доти, поки на пластині, що періодично кладуть на білий папір, перестають просвічувати у відбитому світлі смуги.

Пластину після нанесення фарби зважують і визначають масу фарби, що використовували на укривання пластини, г.

Покривність, г/см2, обчислюють за формулою:

-для пігментів і олійних фарб у перерахунку на малярну консистенцію

-для олійних фарб у перерахунку на густотерту фарбу

-для олійних фарб у перерахунку на сухий пігмент

де m - маса фарби малярної консистенції, г; m1 - кількість оліфи, витраченої на одержання фарби малярної консистенції з густотертої фарби, %; m2 - вміст оліфи у фарбі малярної консистенції, %; S - покривна площа пластинки, см2.

Допускається розбіжність результатів двох визначень не більш 5% для фарбових складів покривністю до 100 г на 1м2.

На заняттях можна визначити покривність різноманітних пігментів, порівняти покривність вохри і залізного сурику і т.д.

8.4. Міцність плівки при ударі

Міцність плівки при ударі виражають у Н· м (кгс· см). Вона характеризується максимальною висотою в метрах (сантиметрах), з якої на пластину падає вантаж масою 1 кг при нормальному прискоренні вільного падіння, що не викликає механічних руйнувань (тріщин, ум’ятин, відшаровувань).

Апаратура і матеріали. Прилад У-1а або У-2 (рис. 8.1), пластинки з листової сталі завтовшки 0,8 мм розміром 90х120х0,8 мм, прилад для вимірювання товщини покриття, лупа з 4 і 10х збільшенням,

Рис. 8.1. Прибор У-1а щетинна щітка, олійна фарба або лак.

Випробування. Випробовуваний колірний склад, розведений до малярної консистенції, наносять тонким рівномірним шаром щетинною щіткою (без пропусків) на пластину листо-

24

вої сталі. Покриття (висушують за режимом, зазначеним в нормативно-технічній документації на випробовуваний лакофарбовий матеріал), пластинку поміщають пофарбованою поверхнею догори на ковадло приладу У-1а під бойок. Пластинка повинна щільно прилягати до поверхні ковадла. Ділянка пластинки, що піддається удару, має розміщуватися на відстані не менше 20 мм від країв пластинки або від центрів інших ділянок, що піддавалися раніше удару. Випробування проводять при температурі 20±2°С і відносній вологості повітря 65±5%. Вантаж піднімають і за допомогою стопорного гвинта встановлюють на висоті 10 см, натисканням на кнопку звільняють вантаж, що вільно падає на бойок. Бойок передає удар пластинці, що лежить на ковадлі. Після удару вантаж піднімають, виймають пластинку і розглядають покриття в лупу на наявність тріщин, ум’ятин і відшаровувань. Якщо ці дефекти відсутні, то ці випробування повторюють, збільшуючи висоту скидання вантажу на 2-10 см доти, поки не виявиться руйнування плівки при ударі. Повторні випробування проводять щоразу на новій ділянці пластинки. При цьому на кожній установленій висоті визначення проводять не менше 3 разів. Випробування ведуть до руйнування плівки або доти, поки висота падіння вантажу не досягне 50 см. За міцність плівки лакофарбового матеріалу приймають середнє арифметичне результатів трьох визначень, проведених послідовно на різних ділянках зразка за умови, що розбіжність між ними не перевищує 9,8·10-3 Н·м.

8.5. Пластичність лакофарбової плівки

Пластичністю плівки (фарбової або лакової) вважають її здатність не руйнуватися при огинанні зразка навколо стержня визначеного діаметра.

Апаратура і матеріали. Сталева пластинка розміром 70х100х0,8 мм, шкала пластичності, шафа сушильна, ножиці для металу, фарбовий або лаковий склад, щетинна щітка.

Випробування. Випробовуваний фарбовий склад рівномірним тонким шаром щетинною щіткою наносять на металеву пластинку і ставлять її на 15 хв під кутом 45° для того, щоб могла стекти надлишкова кількість фарби або лаку. Потім пластину поміщають у сушильну шафу на горизонтальну поверхню, в якій підтримують температуру 20±2°С.

Металеву пластину з висохлим матеріалом розрізають на смужки завширшки 20 мм і обгинають їх (плівкою догори) навколо стержня діаметром 20 мм, потім на іншому місці смужки на стержнях діаметром 15, 10 мм і т.д. доти, поки на вигині не з'являться тріщини або відшарування плівки.

Пластичність виражають розміром діаметра останнього стержня, при огинанні навколо якого плівка ще не руйнується. Наприклад, пластичність 10 указує, що плівка не руйнується при згинанні на стержнях діаметром 20, 15, 10 мм і розтріскується на стержні діаметром 5 мм.

25

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Донбаська державна академія будівництва і архітектури

Кафедра технологій будівельних матеріалів, виробів та автомобільних доріг

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних випробувань будівельних матеріалів з дисципліни «Будівельне матеріалознавство»

Форма навчання – денна