Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища

Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища. Форми міжнародного співробітництва у галузі використання ресурсів планети та їх охорони.

Діяльність міжнародних урядових та громадських організацій. Принципіальні положення Програми ООН з навколишнього середовища «Порядок денний на ХХІ століття».

Міжнародний досвід застосування економічних важелів для здійснення екологічної політики.

Україна в системі міжнародних економічних відносин у сфері охорони навколишнього середовища. Проблеми гармонізації екологічного законодавства України до законодавства ЄС.

2. Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу «Регіональна економіка» Змістовий модуль 1. «теоретичні засади регіональної економіки»

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»

План (логіка) викладу матеріалу

1. Визначення предмету курсу.

2. Місце курсу в системі наукових дисциплін. Зв’язок з економічною теорією, галузевими економічними та іншими дисциплінами.

3. Методи і методологічні основи курсу «Регіональна економіка у т. ч. екологія».

4. Завдання і структура курсу «Регіональна економіка у т. ч. екологія».

Короткий зміст та методичні рекомендації до питання:

1. Приступаючи до вивчення теми необхідно ознайомитися з предметом курсу «Регіональна економіка» та зрозуміти, що він полягає у просторовій організації продуктивних сил на різних рівнях (населений пункт, адміністративний район, область, економічний район тощо). Після цього потрібно звернути увагу, що просторова організація продуктивних сил складається з певних елементів, які представляють собою об’єкти вивчення науки. До них відносяться природні ресурси, людський і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, наявна територіальна інфраструктура, регіональні системи господарювання, а на сучасному етапі розвитку – ще й наука, інноваційні процеси, методи прогресивної організації праці, обширна інформацію та ін. Однак головною продуктивною силою залишається людина, яка створює і споживає матеріальні блага.

Вивчення курсу «Регіональна економіка» дає змогу оволодіти закономірностями та факторами сучасного розміщення продуктивних сил як національного багатства, особливостями територіального господарювання, а це, в свою чергу, дає можливість сформувати перспективу регіонального розвитку, прийняття довгостроко­вих рішень щодо розміщення продуктивних сил.

Підкреслюється важливість досліджень в соціально-економічному розвитку територій, які складають основу розробки довгострокової стратегії і тактики управління регіональним розвитком, а також сприяють зростанню виробництва і всього комплексу життєдіяльності людини.

2. В рамках наступного питання необхідно звернути увагу на те, що головним завданням науки про розміщення продуктивних сил є раціональний розвиток і досягнення більш високої продуктивності суспільної праці шляхом залучення до трудової діяльності наявних джерел трудових ресурсів, які можна використати в соціально-економічному розвитку. Розвиток науки про розміщення продуктивних сил, з одного боку, ґрунтується на результатах наукових досліджень природничих, географічних, геологічних і технічних наук, а, з іншого боку, на економічних законах і категоріях. Дисципліни з даних галузей знань забезпечують науку про розміщення продуктивних сил інформацією, метода­ми досліджень, показниками, які характеризують параметри економічного процесу. В свою чергу розміщення продуктивних сил збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформацією про регіональні економічні характеристики. При цьому варто запам’ятати, що наука і практика розміщення продуктивних сил мають першочергове значення для територіального планування і формування цільових галузевих і територіальних комплексних програм.

Регіональна економіка і її продуктивні сили тісно пов'язані з економічною теорією. Найзагальнішим законом, що визначає характер розміщення продуктивних сил, є закон ефективного використання суспільної праці.

Основні напрями економічного аналізу, пропорцій і закономірностей відтворення виробництва, динаміки і факторів його зростання подані в визначеній системі показників економічної статистики. Економічна статистика допомагає використати відповідні методи і способи розробки планів, які б повністю задовольняли потреби розвитку народного господарства. Завдання статистики в цьому випадку полягає в тому, щоб на конкретних прикладах розкрити економічні можливості в розвитку продуктивних сил країни, знайти оптимальне їх розміщення, ефективно використовуючи весь наявний економічний і природно-ресурсний потенціал.

3. В результаті вивчення методологічних основ курсу «Регіональна економіка» варто навчитися оперувати поняттям «метод».

Метод – це засіб побудови і обґрунтування систем суспільних знань, сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Метод курсу побудований на матеріалістичній діалектиці.

Діалектика як метод – реальна логіка змістовного творчого мислення, яке відображає об’єктивну діалектику самої дійсності. Одночасно діалектика зорієнтована на розкриття і спроби вирішення суперечностей як в пізнанні, так і в самій дійсності.

Системний підхід – це напрям методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об’єктів як відповідних систем. Завдання системного підходу до розвитку продуктивних сил полягає в тому, що послідовно вивчають і визначають всі основні фактори розвитку території і можливої її перспективи.

Серед економічних методів провідним є системний аналіз, за допомогою якого можна порівнювати різні варіанти розв'язання проблем удосконалення розміщення виробництва і вибрати для практичного використання кращі з погляду інте­ресів регіонів і держави в цілому. Для обґрунтування розміщення продуктивних сил у проектних використовують систему спеціаль­них методів.

Методи науки – це способи пізнання дійсності і послідовний планомірний шлях встановлення істини. Сукупність методів, що застосовуються у проведенні наукових досліджень, називається методологією, яка передбачає певну послідовність проведення досліджень і охоплює етапи:

• програмний;

• інформаційний;

• аналітичний;

• модельний;

• алгоритмічний;

• концептуально-конструкторський.

Модель забезпечення сталого розвитку економічної політики в контексті теорії регіоналізації передбачає ефективне відтворення ресурсної бази виробництва; раціональне використання трудового, виробничого і соціального потенціалів; здійснення структуризації господарських комплексів відповідно до нових умов соціально-економічного розвитку території; формування ефективної моделі ринкового господарювання, здатної до підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників.

4. Головне завдання навчального курсу полягає в наданні необхідних системних знань з теоретичних і прикладних питань регіональної економіки і регіонального розвитку; обґрунтування практичного значення регіонального підходу до управління розвитком територій; поглиблення знань про об'єктивну необхідність раціонального й ефективного використання природних науково-виробничих та людських ресурсів регіонів країни; засвоєння принципів раціонального природокористування; екологічних норм та стандартів.

У структурі курсу значна увага приділена методологічним засадам розміщення продуктивних сил, проблемам економічного районування, сучасним методам аналізу та оцінки розміщення продуктивних сил.