ДБН А.3.1-9-2000 ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЗАКІНЧЕНИХ БУДІВНИЦТВОМ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЇХ УТРИМАННЯ

Державні будівельні норми україни

Управління, організація і технологія

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання

Дбн а.3.1-9-2000

Видання офіційне

 

Держбуд України

 Київ 2000

РОЗРОБЛЕНІ                Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва

                                       (НДІБВ, м. Київ); керівник теми к.т.н. Заблоцький Є.Й.,

                                       інженери Москаленко И.М., Сівко О.В.

ВНЕСЕНІ                       Відділом інноваційної політики, нормування та

ТА ПІДГОТОВЛЕНІ       стандартизації Держбуду України

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ             наказом Держбуду України від 2000-10-13 № 229

                                       і введені в дію 2001-04-01

                                              © Укрархбудінформ

Державні будівельні норми україни

   Управління, організація і технологія                                            ДБН А.3.1-9-2000

  Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом               На заміну СНіП 3.01.09-84         захисних споруд цивільної оборони та їх утримання

Дані норми встановлюють порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони (сховищ, протирадіаційних укриттів) і їх утримання незалежно від їх форм власності і поширюються на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і капітальний ремонт об'єктів будівництва, їх окремих черг, пускових комплексів.

     У цих нормах вживаються терміни, визначення до яких наведене у додатку 1 ДБН А.3.1-3-94.

     Перелік нормативних документів, на які є посилання у даних нормах, наведено у додатку А.

1. Загальні положення

1.1 Закінчені будівництвом захисні споруди цивільної оборони вводяться в експлуатацію з урахуванням вимог 1.2, 1.5, 1.7 та 1.11 ДБН А.3.1-3-94.

1.2 Прийняттю в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом захисні споруди:

        - вбудовані в будинки, які входять до комплексу будівництва об'єктів виробничого або житлово-цивільного призначення, а також передбачені у складі новозведених і реконструйованих рудників та шахт разом з основним об'єктом будівництва або його пусковим комплексом;

- окремо розташовані, а також захисні споруди, обладнані в існуючих будинках, спорудах і гірничих виробках діючих, законсервованих і відпрацьованих рудників і шахт, - відразу після закінчення будівництва.

2 Прийняття в експлуатацію об'єктів державної власності

2.1 Закінчені будівництвом і підготовлені до експлуатації захисні споруди цивільної оборони як об'єкти державної власності підлягають прийняттю державними приймальними комісіями.

2.2 Для пред'явлення розташованих окремо або вбудованих захисних споруд державним прий­мальним комісіям створюються робочі комісії, призначені замовником (забудовником), які повинні перевірити: відповідність захисних споруд і змонтованого обладнання проектам; відповідність ви­конання будівельно-монтажних робіт обов'язковим вимогам будівельних норм; результати інди­відуальних випробувань та комплексного випробовування обладнання; готовність до експлуатації; вжиття заходів щодо забезпечення безпечних умов праці, пожежної і радіаційної безпеки.

2.3 Прийняття робочими комісіями зазначених об'єктів і обладнання оформляється відповід­ними актами (додаток Б, форми 1, 2, 3), які передаються на розгляд державній приймальній комісії.

2.4 Закінчені будівництвом окремо розташовані або вбудовані захисні споруди (приміщення), які входять до складу об'єктів виробничого і житлово-цивільного призначення, за необхідності введення їх в експлуатацію в процесі будівництва приймаються робочими комісіями по мірі їх готовності з подальшим пред'явленням державним приймальним комісіям, що приймають об'єкти в цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією (додаток Б, форма 4).

2.5 Порядок призначення робочих комісій встановлений у 2.5 ДБН А.3.1-3-94.

2.6 До складу робочої комісії включаються представники замовника (забудовника), гене­рального підрядника, субпідрядних організацій, експлуатуючої організації, генерального проекту­вальника, органу, спеціально уповноваженого органом виконавчої влади розв'язувати задачі ци­вільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, органів державного

ДБН А.3.1-9-2000 С.2

санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державної екологічної інспекції, державного нагляду за охороною праці.

Головою робочої комісії призначається представник замовника (забудовника).

2.7 Генеральний підрядник подає робочим комісіям таку документацію:

- перелік організацій, які беруть участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, із зазначен­ням видів виконаних ними робіт і прізвищ інженерно-технічних працівників, відповідальних за їх виконання;

- комплект робочих креслень, по яких здійснювалось будівництво об'єкта, що приймається, з внесеними в них у процесі будівництва змінами у встановленому порядку;

- документи, що засвідчують якість матеріалів, конструкцій і виробів, які застосовувались при виконанні будівельно-монтажних робіт;

- акти на приховані роботи і акти про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій;

        -акти про випробування змонтованого обладнання; акти про випробування технологічних трубопроводів, внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації і вентиляції; зовнішніх мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання та дренажних пристроїв; акти про ущільнення (герметизацію) вводів і випусків інженерних комунікацій в місцях їх проходження крізь стіни підвалів;

- акт перевірки герметичності сховища;

- акт герметичності систем вентиляції і з'єднань;

- акт випробовування вентиляційних систем;

- акт про заміри аеродинамічного опору перемичок і параметрів природної тяги в гірничих виробках;

- акт про випробування і комплексне випробовування захищеної дизельної електростанції (далі - ДЕС) сховища (укриття);

- акт про випробування гідропневматичної ємкості;

- акти про випробування внутрішніх і зовнішніх електроустановок і електромереж;

- акти про випробування пристроїв телефонізації, радіофікації, сигналізації і автоматизації;

- акти про випробування пристроїв пожежобезпеки, вибухобезпеки, блискавкозахисту;

- акти радіаційного обстеження об'єкта;

- акти про виконання протисейсмічних заходів, передбачених проектом для будівництва в сейсмічних районах;

- акти про виконання заходів при будівництві на територіях з просідаючими грунтами, високим рівнем ґрунтових вод, підземними виробками, карстами;

- журнали виконання робіт, авторського нагляду (при його проведенні), матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва.

2.8  Робочі комісії окремо перевіряють:

а) при прийнятті в експлуатацію вбудованих і окремо розташованих захисних споруд:

- стан огороджувальних конструкцій, входів, аварійних виходів, захисно-

герметичних дверей (воріт, ставень) і їх відповідність класу захисту споруди, дренажних систем і систем автоматичного пожежогасіння;

- наявність і якість деталей та пристроїв, призначених для закладання технологічних отворів при переведенні споруди на режим сховища (укриття);

- справність противибухових пристроїв (МЗС, УЗС та ін.), розширювальних камер, засувок на трубопроводах, герметичних клапанів на повітрозабірних і витяжних каналах, клапанів надмірного тиску;

- герметичність сховища;

- кріплення обладнання і повітроводів;

       б) при прийнятті в експлуатацію захисних споруд, розташованих в гірничих виробках:

- маршрути руху переховуваних від робочих місць до захисних споруд і їх захищеність від дії засобів ураження (наявність захисних перемичок, саморятівників, пунктів перемкнення саморятівників, покажчиків відстані і напрямку руху тощо);

- роботоздатність системи електропостачання захисних споруд з використанням акумулятор­них батарей електровозів і систем їх автоматичного регулювання;

- стан автономного джерела живлення;

ДБН А.3.1-9-2000 С. З

- стан шляхів евакуації переховуваних із захисної споруди;

- роботоздатність електрозв'язку, проводового мовлення і радіозв'язку, а також засобів опо­віщення цивільної оборони об'єкта.

2.9 Прийняття робочою комісією інженерно-технічного обладнання повинно закінчуватися перевіркою роботоздатності всіх систем споруди в сумісній (комплексній) роботі.

Для захисної споруди, розташованої в гірничій виробці, повинні проводитись заміри кількості повітря, що надходить в захисну споруду в режимі чистої вентиляції за рахунок природної тяги.

Прийняття будівельних конструкцій

2.10 Перевірка стану огороджувальних конструкцій здійснюється зовшішнім оглядом, при цьому виявляють:

- відповідність проекту конструкцій стін, покриття, перегородок, перемичок, тамбурів-шлюзів, тунелів, шахт, тамбурів і герметичних дверей (воріт, ставень);

- правильність виконання вводів у сховище (укриття) електричних кабелів, кабелів зв'язку, а також комунікацій водопостачання, каналізації і теплопостачання;

- відповідність проекту товщини підсипки грунту на покриття.

2.11 Система автоматичного пожежогасіння перевіряється на роботоздатність у відповідності з вимогами інструкції з її експлуатації.

2.12 Роботоздатність дренажної системи повинна перевірятись шляхом просвічування дренаж­них труб з одного колодязя до другого. При цьому на дзеркалі повинен бути видний чіткий контур дренажної труби і світла.

2.13 Випробування захисних властивостей споруди від затікання зовнішнього повітря повинно включати два етапи:

а) перший- випробування споруди на герметичність;

б) другий - випробування споруди і систем повітропостачання на спроможність підтримки встановлених проектом величин надмірного тиску (підпору) повітря.

2.14 Герметичність сховища перевіряється в такій послідовності:

- закриваються всі вхідні двері, ставні і люки, стопоряться клапани надмірного тиску, закри­ваються герметичні клапани і заглушки на повітроводах витяжних систем, сифони заповнюються водою;

- включається в роботу припливна система вентиляції, відрегульована на задану проектом продуктивність і по продуктивності вентиляторів визначається кількість повітря, що подається у сховище;

- вимірюється підпір повітря в сховище тягонапороміром рідинним або іншим придатним для цього приладом. У всіх випадках заміряне значення підпору повинне бути не менше значення, вказаного на графіку (рис. 1) або величини підпору, яка визначається за формулами:

для сховищ із звичайною герметичністю (в одиницях СІ)

                                (1)

де Р     - підпір повітря в сховищі, Па;

                        те саме, в одиницях МКГСС

                                     

де  Р    - підпір повітря в сховищі, кг/м² (мм вод.ст.);

- для сховищ з підвищеною герметичністю (в одиницях СІ)

                         (2)

те саме в одиницях МКГСС

 

де L      - повітроподача припливної системи вентиляції, м³/год;

F      - площа огорож по внутрішньому контуру герметизації, м².

 ДБН А.3.1-9-2000 С.4

 

 

 

 

 

 

 

 

1 - нормативна крива підпорів повітря в сховищах із звичайною герметичністю;

2 - те саме з підвищеною герметичністю

Рисунок 1 - Графік для оцінки герметичності сховищ

При величинах заміряного підпору повітря менше визначених за графіком або формулами (1) і (2) виявляються місця підвищеного витоку повітря за відхиленням полум'я свічки або за допомогою мильної плівки, при цьому перевіряються притвори герметичних пристроїв (дверей, люків, клапанів та ін.), примикання коробок дверей і ставень до огороджувальних конструкцій, ущільнювачі кли­нових засувів, місця проходження через огороджувальні конструкції вводів комунікацій і вста­новлення інших закладних деталей, стики збірних залізобетонних елементів.

Після усунення виявлених нещільностей проводиться повторна перевірка герметичності схо­вища. Без доведення до потрібної герметичності сховище в експлуатацію не приймається.

Герметичність перевіряється під час періодичних оглядів (не рідше одного разу за квартал, а також негайно після заповнення його людьми за сигналами цивільної оборони).

Контроль за підпором повітря здійснюється за допомогою тягонапороміра, сполученого з атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм.

Вивід труби від тягогонапороміра в атмосферу проводиться в зону, в якій відсутній вплив потоків повітря при роботі систем вентиляції сховища.

Тягонапоромір слід встановлювати у вентиляційній камері.

2.15 Надійність і зручність зачинення дверей, надійність кріплення ущільнюючих прокладок, щільність примикання двірних полотен до коробок і ступінь перекриття рухомими елементами перерізів повітроводів повинні перевірятися шляхом їх випробовування.

2.16 Випробування споруди і систем повітропостачання на спроможність підтримки встанов­лених величин надмірного тиску (підпору) повітря при режимах II і III повинно проводитись у такому порядку:

- вмикаються система припливної вентиляції режиму II і система витяжної вентиляції, при цьому відповідні герметичні клапани повинні бути відкриті, а клапани перетікання - вільні. Величина підпору повітря в сховище повинна складати не менше 50 Па (5 мм вод.ст.);

- вмикається система підтриманя підпору повітря режиму III. Решта систем не працює, при цьому повинні бути закриті всі герметичні клапани на витяжних системах, застопорені в закритому поло­женні клапани надмірного тиску в тамбурах входів. Величина підпору повітря в сховищі має бути не менше 50 Па.

Прийняття інженерно-технічного обладнання

2.17 Прийняття інженерно-технічного обладнання повинно проводитися після індивідуальних випробувань і комплексного випробовування, що проводяться спеціалізованими організаціями. При прийнятті обладнання робочі комісії перевіряють:

ДБН А.3.1-9-2000 С. 5

      - правильність установлення вентиляторів, протипилових фільтрів,повітроохолоджувальних установок, автономних кондиціонерів, холодильних машин, а також виготовлення і монтажу по­вітроводів;

- правильність установлення спеціального обладнання - фільтрів-поглиначів, передфільтрів, фільтрів для очищення зовнішнього повітря від окису вуглецю (ФГ-70), установок регенерації повітря, герметичних клапанів, клапанів надмірного тиску та противибухових пристроїв;

- наявність пристроїв, які фіксують положення вентиляційних запірних і регулюючих пристроїв, та легкість керування цими пристроями;

- роботу рухомих елементів противибухових пристроїв;

- роботоздатність електронагрівачів і водних охолоджувачів;

- завантаження гравійних охолоджувачів;

- наявність приладів для вимірювання підпору повітря в сховищі і роботоздатність труби, що з'єднує підпоромір з атмосферою;

- стан фільтрів і регенеративних засобів;

- кріплення обладнання і повітроводів;

- наявність заземлення енергоспоживачів, відмітку організації, що виконувала перевірку;

- зручність обслуговування обладнання;

- роботоздатність витяжних повітроводів від акумуляторних шаф;

- відповідність проектним даним продуктивності, повного тиску, напрямку обертання і числа обертів вентиляторів;

- відповідність проекту витрат повітря, що подається (виводиться) системами вентиляції в споруду (із споруди) та в кожне приміщення при всіх трьох режимах, а також за режиму мирного часу, і відповідність при цьому експлуатаційного підпору повітря нормативному;

- герметичність колонок фільтрів-поглиначів і повітроводів, що знаходяться під розрідженням до фільтрів-поглиначів;

- надійність роботи герметичних клапанів, особливо тих, які при режимах II і III знаходяться під розрідженням;

- ефективність роботи повітроохолоджуючих установок, автономних кондиціонерів і холо­дильних машин;

- відповідність проектним даним продуктивності насосних установок, що подають воду до повітроохолоджуючих установок, автономних кондиціонерів і холодильних машин;

- роботу клапанів надмірного тиску;

- відповідність проекту об'єму повітря, що подається у вентильовані тамбури (сховища і ДЕС);

- герметичність проточних баків запасу питної води;

- зручність обертання рукоятки ручних вентиляторів обслуговуючою ланкою;

- правильність виконання обв'язки баків трубами для забезпечення обміну води в усіх баках;

- наявність актів на матеріали, що застосовуються для пофарбування баків питної води;

- зручність відкривання і щільність прилягання кришок отворів на фекальних резервуарах;

- щільність резервуару для збору фекальних вод, наявність можливості його очищення;

- відповідність пофарбування обладнання вимогам стандартів, які діють у промисловості, та нормам техніки безпеки;

- правильність виконання антикорозійного захисту обладнання, повітроводів і трубопроводів.

2.18 Перевірка відповідності об'ємів повітря, яке подається системами вентиляції при різних режимах, проектним проводиться у відповідності з "Временной инструкцией по пуску, наладке и эксплуатации вентиляционных установок на промышленных предприятиях".

2.19 Герметичність системи вентиляції з фільтрами ФГ і колонками фільтрів-поглиначів, флан­цевих і зварних з'єднань повітроводів, по яких проходить зовнішнє неочищене повітря (від місць забору зовнішнього повітря до герметичних клапанів), перевіряється з допомогою мильного роз­чину, для чого;

- закриваються всі герметичні двері і ставні на входах і в фільтровентиляційних камерах, а також герметичний клапан на витяжній системі із санвузлів;

- закриваються герметичні клапани на повітроподавальних системах, крім герметичного кла­пана перед фільтрами-поглиначами, і герметичні клапани на всіх витяжних системах, крім клапана на системі, яка відсмоктує повітря із приміщень, що перевіряються;

 ДБН А.3.1-9-2000 С.6

- вмикається витяжний вентилятор, який відсмоктує повітря із приміщення для переховуваних;

- закриваються всі засувки, вентилі і пробкові крани на трубопроводах водопроводу, каналізації, підпоромірної лінії, вентиляції акумуляторних шаф і інших каналах, які пересікають лінію гер­метизації чистої зони;

- обмащуються мильним розчином всі фланцеві, зварні та інші з'єднання. Мильні бульки, які з'явились, вказують на місця просочування повітря.

Перевірку герметичності колонок фільтрів-поглиначів допускається проводити також з допо­могою етилмеркаптану у відповідності з вимогами "Инструкции по оценке качественного состояния фильтров-поглотителей в защитных сооружениях гражданской обороны".

Місця порушення герметичності з'єднань повітроводів можна визначити за відхиленням полум'я свічки при працюючих припливних вентиляторах (за винятком сховищ, які розташовані в підземних гірничих виробках).

Не допускаються до установлення і експлуатації фільтри-поглиначі з вм'ятинами та іншими пошкодженнями корпусів, а також фільтри і регенеративні патрони з зафарбованими маркіру­вальними написами або пошкодженим заводським пофарбуванням.

2.20 При перевірці справності герметичного клапана необхідно в повітроводі перед закритим клапаном, у напрямку руху повітря, просвердлити отвір діаметром 6-8 мм, закрити всі, крім одного (найближчого до клапана), припливні отвори і включити в роботу систему вентиляції. Потім у просвердлений отвір прискнути пульверизатором 50-75 г нашатирного спирту. Відсутність запаху аміаку в найближчому припливному отворі (за клапаном) підтверджує герметичність клапана. Після проведення випробування отвір закладається.

Справність клапана надмірного тиску в застопореному стані перевіряється шляхом просві­чування його з боку тамбура в неосвітлене приміщення сховища. Клапан вважається герметичним, якщо на неосвітленому боці по периметру прилягання тарелі до сідла світла не видно.

2.21 Перевірка холодильних машин і насосних установок проводиться у відповідності з "Инст­рукцией по испытанию и наладке систем кондиционирования воздуха". Продуктивність автономних кондиціонерів перевіряється за кількістю холоду і об'єму повітря.

2.22 При прийнятті гравійних охолоджувачів необхідно перевірити:

- відповідність проекту об'єму і висоти засипки щебеню або гравію;

- розміри щебеню або гравію (30-40 мм);

- відсутність у гравійному охолоджувачі сміття і органічних включень.

2.23 При прийнятті витяжних систем сховищ, у яких передбачено димовидаляння з допомогою вентиляції, повинна бути перевірена продуктивність останньої.

2.24 У тамбурі сховища, який вентилюється, повинна бути перевірена кратність повітрообміну при тривалості вентиляції 6 хв.

Прийняття захищених дизельних електростанцій

2.25 При прийнятті захищених ДЕС генеральний підрядник представляє робочій комісії:

- акт на монтаж обладнання, систем технологічних трубопроводів, електричної частини ДЕС;

- акти випробування систем водопостачання, вентиляції, електрообладнання і автоматики;

- проектно-технічну документацію на ДЕС і документацію на обладнання, яке поставляється, інструкції з експлуатації і паспорти на встановлене обладнання.

2.26 Робоча комісія при прийнятті змонтованого обладнання ДЕС перевіряє:

- горизонтальність установлення дизель-генератора і вузла охолодження на фундаментах, при цьому нахил повинен бути не більше 0,002 в поздовжньому і 0,003 в поперечному напрямках для дизель-генератора і не більше 0,005 у поздовжньому і поперечному напрямках для вузла охолод­ження;

- відповідність проекту укладених кабелів для електричних мереж і наявність на них компен­саційних пристроїв;

- наявність теплоізоляції викидної труби і компенсатора на ній;

- наявність порогу в дверях приміщення для зберігання паливно-мастильних матеріалів або наявність піддону під видатковим паливним баком при розташуванні його в машинному залі ДЕС;

- наявність і справність системи автоматичного пожежогасіння;

ДБН А.3.1-9-2000 С. 7

- наявність аварійних світильників в ДЕС;

- наявність і справність електрифікованого покажчика "Вхід", світильників при вході, розеток для переносних ламп.

2.27 В системах технологічних трубопроводів при прийнятті перевіряються:

- відповідність матеріалів, деталей, вузлів, арматури та іншого обладнання проекту;

- наявність опор під трубопроводами. Розміщення опор повинно виключати передачу зусиль від трубопроводів на обладнання, до якого вони приєднані;

- запірна арматура на легкість її відкривання і закривання. Штурвали арматури повинні бути повернені в бік, зручний для обслуговування;

- відповідність виконання теплоізоляції вимогам проекту, а також правильність установлення збірника конденсату і компенсатора.

2.28. При прийнятті дизеля на холостому ходу і під навантаженням перевіряються:

- щільність з'єднання трубопроводів всіх систем і відсутність течі у вентилях, насосах і ємкостях;

- герметичність систем газовикиду і повітрозабору;

- ручне керування дизель-генератора з місцевого пульта;

- надійність зупинки агрегату стоп-пристроєм;

- регулювання числа обертів;

- температура води першого контуру охолодження і мастила;

- робота систем подачі пального і мастила;

- робота системи видалення тепла від вузла охолодження.

2.29 Прийняття електричної частини ДЕС слід проводити згідно з вимогами розділів 1-8 ПУЕ.

2.30 Для комплексного прийняття ДЕС після виконання вимог 2.27 і 2.28 необхідно:

- провести операції з підготовки дизедь-генератора до запуску і закрити герметичні двері входу в ДЕС і в приміщення вузла охолодження дизеля;

- ввімкнути аварійне освітлення ДЕС і вимкнути зовнішнє електропостачання;

- провести запуск дизеля і вивести дизель-генератор на робочі оберти згідно з інструкцією з його експлуатації;

- ввімкнути послідовно електроосвітлення, вентиляцію, водопровід і електрообладнання схо­вища.

2.31 При комплексному прийнятті ДЕС перевіряються:

- робота дизель-генератора за 1-2 год в період прийняття технологічних систем споруди робо­чою комісією;

- забезпечення електроенергією всіх споживачів за режимами;

- додержання вимог 2.27;

- температура повітря в машинному залі і приміщенні вузла охолодження дизеля (для агрегатів з винесеним вузлом охолодження) при роботі дизеля з повним навантаженням.

2.32 Порядок призначення і функції державних приймальних комісій здійснюються згідно з 2.8, 2.12, 2.14, 2.15, 2.16, 2,17 ДБН А.3.1-3-94.

2.33 До складу державної приймальної комісії включаються представники експлуатуючої організації, замовника, генерального підрядника, генерального проектувальника, органів держав­ного архітектурно-будівельного контролю, органу, спеціально уповноваженого органом виконавчої влади розв'язувати задачі цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, державного пожежного нагляду, державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Держнаглядохоронпраці.

Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної орга­нізації.

2.34 Замовник подає державним приймальним комісіям документацію, перелічену в 2.7, а також:

-довідку про усунення недоробок, які виявлені робочими комісіями;

- затверджену проектно-кошторисну документацію і довідку про основні техніко-економічні показники об'єкта, що приймається в експлуатацію;

- перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у проектуванні об'єкта, що приймається в експлуатацію;

ДБНА.3.1-9-2000 С.8

- геодезичну схему фактичного розташування інженерних мереж, яка передається також в місцеві органи містобудування та архітектури;

- документи про відведення земельних ділянок і дозвіл органів державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельно-монтажних робіт;

- документи на геодезичне креслення розпланування для будівництва, а також документи на геодезичні роботи в процесі будівництва, які виконані замовником;

- документи про геологію і гідрогеологію будівельного майданчика, про результати випро­бування грунту та аналізу ґрунтових вод;

- паспорти на обладнання та механізми;

- акти про прийняття споруди і приміщень, змонтованого обладнання, які складені робочими комісіями (додаток Б, форми 1, 2, 3);

- акти про прийняття споруди і приміщень, зазначених в 2.4 (додаток Б, форма 4);

- довідки експлуатаційних організацій про те, що зовнішні комунікації холодного і гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, енергопостачання та зв'язку забезпечать нормальну експлуатацію об'єкта і прийняті ними на обслуговування;

- довідку про відповідність потужностей, що вводяться в дію (для початкового періоду освоєння проектних потужностей), тим потужностям, які передбачені проектом;

- довідку про фактичну вартість будівництва, підписану замовником і підрядником;

- зведені матеріали робрчої комісії про готовність об'єкта в цілому до прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією.

2.35 Прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в екс­плуатацію оформляється актом (додаток Б, форма 5).

Акт державної приймальної комісії про прийняття об'єктів в експлуатщію підписується головою та всіма членами комісії. За наявності у членів комісії заперечень вони повинні бути розглянуті за участю організації, яку вони представляють.

Розгляд акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта, прийняття рішення за результатами розгляду заперечень окремих членів комісії і затвердження акту орга­нізацією, яка призначила комісію, здійснюється в термін, що не перевищує місяця після підписання акту.

Датою введення об'єкта в експлуатацію є дата підписання акту державною приймальною комісією.

У звітність про введення в дію захисних споруд цивільної оборони включаються тільки об'єкти, по яких затверджені акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наяв­ності гарантійного паспорта-сертифіката на об'єкт, який видається генеральним підрядником.

2.36 Документацію, перелічену в пунктах 2.7 і 2.34, після прийняття об'єкта в експлуатацію необхідно зберігати у замовника (забудовника) або в експлуатаційній організації протягом всього терміну експлуатації.