- •1. Розрахунки по визначенню потрібної кількості вагонів для перевезення заданих вантажів та довжини вантажного фронту
- •1.1. Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт із заданим вантажем
- •1.2. Визначення добового вантажопотоку
- •1.3. Визначення добового вагонопотоку
- •1.3.1. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів з великоваговими вантажами
- •1.4. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі
- •1.5. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту
- •2. Вибір варіантів комплексної механізації і розробка технології переробки вантажів
- •3. Вибір типу, розрахунок параметрів і технічного оснащення складу
- •3.1. Вибір типу і технічного оснащення складу
- •3.2 Визначення параметрів й об’ємно-планувальні рішення складу
- •3.2.1. Технічна характеристика навантажувально-розвантажувальних машин
- •3.2.1.1. Великоваговий вантаж
- •3.2.2. Розрахунок площі складу
- •3.2.3. Розрахунок параметрів складу
- •3.2.4. Розрахунок площі складу великовагових вантажів
- •3.2.5.Розрахунок габаритних розмірів складу
- •3.3. Розрахунок потрібної кількості навантажувально-вивантажувальних машин
- •3.4. Розрахунок простою подачі вагонів під вантажними операціями
- •4. Техніко-економічне порівняння варіантів комплексної механізації навантажувально-вивантажувальних робіт
- •4.1. Визначення капітальних витрат
- •4.2. Визначення експлуатаційних витрат
- •4.3. Визначення показників економічної ефективності
1.3.1. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів з великоваговими вантажами
До великовагових відносяться вантажі, маса яких перевищує 0,5 т і які перевозяться окремими місцями, в основному, за допомогою чотирьохосних напіввагонів і платформ.
Приймаючи до уваги розпорядження про підвищення навантаження, яке допускається, на вісь вагона до величини 23,75 т/вісь, з метою кращого використання його вантажопідйомності та для уникнення перевантажень, технічну норму завантаження вагону з великоваговими вантажами можна визначити за формулою:
(3)
де кількість осей вагону;
тара вагону, т. Приймаємо рівним 25 т. (згідно [8]).
коефіцієнт завантаження вагону. Приймаємо рівним 1,0.
1.4. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі
Подачею на вантажний фронт називається кількість вагонів, які можливо навантажити чи вивантажити одночасно без додаткового заїзду маневрового локомотива.
Оптимальну кількість подач Х можливо отримати на підставі комплексного розрахунку за критерієм мінімальних витрат. Кількість вагонів у подачі визначається виходячи з розподіленням добового вагонопотоку окремо «по прибуттю» та «по відправленню» на кількість подач Х:
(4)
де X оптимальна кількість подач
1.5. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту
Навантажувально-розвантажувальним фронтом називається територія складу, на якій можуть навантажуватись або розвантажуватися вагони без виконання маневрових операцій.
У загальному випадку, мінімальна довжина навантажувально-розвантажувального фронту «по прибуттю» та «по відправленню» може бути визначена за формулою:
) (5)
де найбільша кількість вагонів у подачі відповідно «по прибуттю» та «по відправленню».
довжина i-го типу вагона по осях автозчепів, м. Приймаємо рівним м. (згідно [8]).
a додаткова довжина, яка пов’язана з неточністю встановлення вагонів. Приймаємо
ам.
),
).
2. Вибір варіантів комплексної механізації і розробка технології переробки вантажів
Доцільність вибору того чи іншого устаткування обумовлюється розмірами вантажопотоків, типом рухомого складу, розташуванням, устроєм і прийнятою технологією складу.
Перед проектуванням складів і площадок для переробки заданого обсягу вантажу необхідно провести вибір рухомого складу і декількох найбільш раціональних схем комплексної механізації цих вантажів.
Вибір рухомого складу для перевезення вантажів повинен бути проведений з таким розрахунком, щоб забезпечити найкраще використання вантажопідйомності і міцності вагонів, застосування високопродуктивних вантажно-розвантажувальних машин і механізмів, передової технології переробки цих вантажів, збереження їх при перевезенні.
Схеми комплексної механізації вантажних робіт і технологічні цикли роботи машини приймаються залежно від роду та характеру вантажу, роду рухомого складу, з урахуванням застосування передових методів праці, використання сучасних серійних вантажно-розвантажувальних машин і вантажозахватних пристроїв. Одночасно приймаються відповідні типи складів чи площадок.
Раціональна схема механізації повинна забезпечити:
комплексну механізацію переробки вантажу на всіх етапах технологічного процесу;
полегшення умов праці;
зростання продуктивності праці і скорочення кількості робочої сили;
скорочення простою рухомого складу;
мінімальний розмір капітальних вкладень;
зниження собівартості переробки вантажу.
Для кожного виду вантажу підбирається 2-3 види конкуруючих схем механізації, які розраховуються за всіма параметрами. Остаточний вибір кращого з них здійснюється в результаті виконання техніко-економічних розрахунків.
Вантажно-вивантажувальні операції з великоваговими вантажами виконуються різними типами кранів: мостовими, козловими, стріловими на автомобільному залізничному ходу.
При навантажуванні чи розвантажуванні до 20-ти чотиривісних вагонів рекомендується застосовувати двоконсольні крани прольотом 11,3 м, а при більшому вантажообігу – прольотом 16 м.
Двоконсольні козлові крани з тельферами вантажопідйомністю 50 кН (5 т) можуть бути використані для легкого або середнього режиму роботи.
Для режиму важких робіт використовують козловий кран ККС-10 вантажопідйомністю на автоматичному захваті 100 кН (10 т) прольотом 20 м, з двома консолями, які мають виліт 8 і 9 м.
На площадках, коли проліт крана перевищує 16 м рекомендується застосовувати мостові крани на естакадах із збірного залізобетону прольотом 22,5 м при середньому
добовому навантаженні 10-50 вагонів або 31,5 м при більшому об’ємі робіт. Великовагові вантажі, для навантажування і вивантаження яких необхідно крани, перевантажуються на відкритих площадках, розташованих поряд з контейнерними площадками, для можливості використання одних і тих самих кранів при перевантаженні контейнерів і великовагових вантажів.
При навантажувально-розвантажувальних роботах використовують різні методи зберігання, розташування і кріплення вантажу на відкритих площадках.
При перевантаженні довгомірного вантажу мостовими чи козловими кранами з метою запобігання прогину рекомендується застосовувати траверси, на кінцях яких розташовано електромагніти або захвати. При вантажно-розвантажувальних роботах з рейками і балками виконуються мостовими кранами з лапковим захватом, що забезпечує швидке переміщення вантажу.
Навантаження і розвантаження вантажів і вагонів на склади чи відкриті площадки виконується цілодобово.
У нових мостових і козлових кранів механізм підйому виготовляється з мікроприводом для забезпечення зниження номінальної швидкості до встановлюючої.
Обладнання складів, колії подачі вагонів і автотранспорту, операції застроплення, відстроплення і переміщення вантажів є різними для кожного виду вантажу.
Експлуатаційні параметри типового
складу для великовагових вантажів.
вид складу : площадка
тривалість зберігання (діб):
до відправлення 1,0
після прибуття 2,5
середнє навантаження
на підлогу складу (т/: 0,9
коефіцієнт, який враховує
додаткову площу: 1,6
Рис.1. Технологічна схема переробки вантажів
перевантаження вантажів з вагона в автомобіль по прямому варіанту «по прибуттю»;
вивантаження з складу;
навантаження зі складу на автомобіль;
перевантаження вантажів з автомобіля у вагон по прямому варіанту «по відправленню»;
вивантаження з автомобіля на склад;
навантаження зі складу у вагон.
При виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт із великоваговими вантажами з використанням кранів обсяг механізованої переробки буде визначатися без урахування прямого варіанту за формулою:
[т/опер] (6)
де обсяг добової механізованої переробки
(т/опер)