- •Опис та визначення магматичних гірських порід
- •1. Теоретична частина
- •2. Структура і текстурагірських порід
- •3. Класифікація магматичних гірських порід
- •Визначник магматичних гірських порід (класифікація)
- •Опис та визначення осадових порід
- •1. Теоретична частина
- •2. Мінералогічний склад
- •Таблиця 6 Визначення уламкових порід
- •Таблиця 7 Визначення хемогенних та органогенних порід
- •Опис та визначення метаморфічних порід
- •1. Теоретична частина
- •2. Найголовніші метаморфічні породи:
- •3. Геотехнічні властивості магматичних і метаморфічних порід
- •Визначник метаморфічних гірських порід
2. Мінералогічний склад
Майже всі уламкові осадові гірські породи – полімінеральні за винятком окремих різновидів пісків (кварцові, аркозові, глауконітові, слюдяні). Поряд з первинними в осадочних породах широко розповсюджені вторинні мінерали. Первинні – це мінерали, які виникли одночасно з процесом формування породи (кварц, польові шпати, рогова обманка, олівін, слюди). Вторинні матеріали – продукти хімічного вивітрювання первинних матеріалів (каолініт, монтморилоніт, гідрослюда, гіпс, карбонати, лімоніт).
При характеристиці мінералогічного складу уламків зцементованих уламкових порід визначається, крім складу уламків, хімічний склад цементу. Найчастіше зустрічається цемент:
- карбонатний – скипає з НСІ;
- залізистий – надає породам бурий відтінок;
- кременистий – водостійкий, дуже міцний;
- глинистий – неводостійкий, мало міцний.
Осадові породи, які відносяться до групи глинистих, складаються переважно з вторинних мінералів. Цемент, який може бути в глинистих породах в невеликих кількостях, має той же склад як і в уламкових породах.
Більшість хемогенних та органогенних порід більш прості за мінералогічним складом; переважне значення при формуванні їхньої маси має один мінерал. Основні породоутворюючі мінерали: карбонати (кальцит, доломіт), кременисті мінерали (кварц, опал, халцедон).
В органогенних породах склад цементу звичайно відповідає складу організмів і утворюється шляхом їх механічного тертя або при кристалізації речовини відповідних розчинів.
Таблиця 6 Визначення уламкових порід
|
Розмір уламків, мм |
Структура |
Основні діагностичні ознаки |
Текстурні відзнаки | ||||
|
Рихлі |
Зав’язані |
Зцементовані | |||||
|
обкатані |
необкатані |
обкатані |
необкатані | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
>200 |
Крупно-зерниста |
Скопичення уламків різного ступеня обкатаності та різного мінералогічного складу.
Цемент може бути залізистим, кременистим, карбонатним, глинистим |
валун |
глиба |
- |
- |
- |
|
200 - 10 |
-“- |
галька |
щебінь |
- |
конгломерат |
брекчія | |
|
10 - 2 |
-“- |
гравій |
дресва | ||||
|
2 – 0,05 |
Середньо- зерниста |
Фракція шорстка на дотик |
пісок
|
- |
пісковик | ||
|
0,05- 0,005 |
Дрібно- Зерниста |
Фракція на дотик пилевата, борошнувата, добре поглинає воду |
супісок |
алевріт (лес) |
алевроліт | ||
|
Менше 0,005 |
Тонко- зерниста |
Фракція на дотик гладка, масна, полірується нігтем, з водою пластична |
- |
глина |
аргіліт | ||
Таблиця 7 Визначення хемогенних та органогенних порід
|
Структура |
Текстура |
Колір |
Діагностичні ознаки |
Мінералогічний склад |
Назва породи |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Дрібнокристалічна, органогенна |
щільна |
білий, жовтий, сірий, плямуватий |
бурно скипає з НСІ |
кальцит, СаСО3 |
вапняк |
|
Дрібно - і приховано-кристалічна |
щільна |
світло - і темно-сірий зі смужками і розводами |
порошок породи скипає з НСІ |
Доломіт СаМg(СО3)2 |
доломіт |
|
Дрібно і приховано кристалічна |
щільна |
білий, світло-сірий, блакитно-сірий |
як у мінералу ангідриту |
ангідрит, СаSО4 |
ангідрит |
|
Крупно і дрібнокристалічна |
щільна |
білий, слабо-офарбований |
як у мінералу гіпсу (твердість 2, надтодосконала спайність) |
гіпс СаSО42Н2О |
гіпс |
|
Крупнокристалічна |
щільна |
безкольоровий (прозорий), сірий |
як у мінералу галіт (солоний на смак) |
галіт |
кам’яна сіль |
|
Тонкозерниста |
дрібнопориста |
білий |
скипає з НСІ, землистий на дотик |
кальцит, СаSО3 |
крейда |
|
Тонкозерниста |
дрібнопориста |
білий |
землистий, гладкий, масний на дотик, дуже легкий, липне до язика |
колоїдний кремній, опал, халцедон, SіО2 |
трепел |
|
-“- |
-“- |
білий, світло-сірий, світло-жовтий |
мала питома вага |
кремній, опал, халцедон, SіО2 |
опока |
|
Приховано-кристалічна |
щільна |
світло-сірий з жовтуватими плямами |
місцями скипає з НСІ, залишається бура пляма від кислоти |
кальцит та глинисті мінерали |
мергель |
|
Органогенна |
пориста, шарувата |
бурий |
має залишки рослин, гумусові речовини |
рештки рослин |
торф |
|
-“- |
щільна, шарувата |
чорний |
чорна риска |
вуглисті сполучення |
вугілля |