3. Капітальні вкладення: сутність, класифікації та структури

Для забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств, як і для будь-якої економічної систем більш високого рівня, важливу роль мають реальні інвестиції, або капітальні вкладення.

Капітальні вкладення – це вид інвестицій, що направляються на відтворення основних фондів підприємства у простій чи розширеній формі.

Зміст капітальних вкладень як економічного явища розкривається завдяки їх класифікації. Серед класифікаційних ознак й класифікацій виділяють наступні:

1) залежно від форми відтворення основних фондів підприємства:

• валові;

• чисті;

2) залежно від призначення основних фондів підприємства:

• виробничі;

• невиробничі.

Для характеристики залучення та використання обсягів капітальних вкладень використовують наступні структури:

1) у народному господарстві країни або у його галузях – галузеву структуру;

2) у межах національної економічної території – територіальну структуру;

3) за формами відтворення основних фондів – відтворювальна структура;

4) за технологічними фазами інвестиційної діяльності – технологічна структура (питома вага витрат у валових інвестиціях на виконання проектних робіт, придбання устаткування, будівельно-монтажних та освоєння проектних показників функціонування об’єкту).

4. Методи оцінки ефективності капітальних вкладень

Масштаби інвестиційної діяльності підприємств багато у чому обумовлені оцінкою ефективності капітальних вкладень. У теорії інвестиції виділяють дві групи методів оцінки ефективності капітальних вкладень:

• статичні;

• динамічні.

Статичні методи відносять в історичному плані передували динамічним, а з урахуванням того, що при їх розробці були визначені загальні методологічні основи оцінки ефективності капітальних вкладень, їх відносять до класичних методів.

Для оцінки ефективності капітальних вкладень у межах першої групи методів пропонується два метода:

• метод розрахунку абсолютної ефективності капітальних вкладень;

• метод розрахунку порівняльної ефективності капітальних вкладень.

Перший метод використовується загальної оцінки інвестиційних проектів з метою визначення економічної доцільності здійснення підприємством конкретної інвестиційної діяльності. Для цього розраховується проектний або плановий показник – коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень. Останній порівнюється з аналогічним нормативним показником і якщо він його перевищує, то на підставі цієї оцінки приймається відповідне управлінське рішення керівництвом підприємства. Нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень встановлюється по галузям народного господарства України Міністерством економічного розвитку і торгівля України.

Коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень розраховується за формулою 4.1.

Е = ∆П/К (4.1)

де ∆П – приріст прибутку за рахунок капітальних вкладень;

К – обсяг капітальних вкладень.

У методиці розрахунку абсолютної ефективності капітальних вкладень для вирішення тих же завдань пропонується розраховувати інший показник – строк окупності капітальних вкладень (Т). Останній є оберненим показником щодо коефіцієнта абсолютної ефективності капітальних вкладень.

Метод розрахунку порівняльної ефективності капітальних вкладень використовується для вибору з альтернативних ефективних інвестиційних проектів оптимального. Для цього пропонується розраховувати показник приведених витрат (Z) за формулою 4.2.

Z = Ci + En * Ki (4.2)

де Ci – собівартість продукції за i-м варіантом капітальних вкладень;

En – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

Ki – обсяг капітальних вкладень за i-м варіантом інвестиційного проекту.

Ефективним пропонується вважати той інвестиційний проект, у якого показник приведених капітальних вкладень є мінімальним.

Зазначена методика пропонувалась для короткострокових інвестицій, а тому не враховувала економічну нерівнозначність різнотермінових капітальних вкладень, тобто ігнорувався чинник часу. За таких умов порушувався базовий принцип методу – забезпечення порівняльності умов інвестиційної діяльності.

Для вирішення цієї проблеми було розроблено метод дисконтування різнотермінових капітальних вкладень. За цим методом забезпечувалась економічна рівноцінність у часі капітальні вкладення, мали освоюватися у відповідні роки реалізації інвестиційного проекту. Для цього розраховувались коефіцієнти дисконтування. Капітальні вкладень різних років потрібно було поділити на відповідні коефіцієнти, і таким чином ці вкладення приводились на момент закінчення інвестиційного проекту.

Коефіцієнт дисконтування (α) розраховувався за формулою 4.3.

α = 1/(1 + еd)ᵗ־ˡ (4.3)

де еd – нормативний коефіцієнт приведення різночасних капітальних кладень(ставка дисконтування);

t – рік освоєння капітальних вкладень у межах терміну реалізації інвестиційного проекту.

Динамічні методи оцінки ефективності капітальних вкладень базуються на тому положення, що ефект від інвестиційного проекту не завжди може бути виміряний першим роком функціонування господарського об’єкту, крім того у наслідок причин кон’юктурного характеру він не може бути постійним, тому треба порівнювати визначати ефективність капітальних вкладень через відшкодування одноразових витрат масою прибутку та амортизаційних відрахувань за певний термін, які як і капітальні вкладення дисконтуються у часі.

Для оцінки ефективності капітальних вкладень пропонуються наступні показники:

• чистої приведеної вартості;

• індексу доходності;

• терміну окупності інвестицій.

Показник чистої приведеної вартості розраховується як різниця між дисконтованою сумою грошового доходу за певний термін функціонування господарського об’єкту та дисконтованою сумою капітальних вкладень. Інвестиційний проект визнається ефективним, якщо зазначений показник є величиною позитивною.

Дисконтований грошовий дохід (DD) розраховується за формулою 4.4.

k

DD = ∑Dj * α (4.4)

J=1

де Dj – річний грошовий дохід j-того року експлуатації господарського об’єкту;

k – термін експлуатації господарського об’єкту.

Індекс доходності (ID) визначається як співвідношення дисконтованого грошового доходу та капітальних витрат.

Показник терміну окупності інвестицій (TD) є оберненою величиною до показника індексу доходності.