- •1 Загальні вІдомості про видавничу справу
- •1.1 Видавнича продукції
- •1.1.1 Класифікація видавничої продукції
- •1.1.2 Одиниці вимірювання видавничої продукції
- •1.1.3 Вихідні відомості у видавничій продукції
- •1.2 Видавництво
- •1.3 Технологія видавничого процесу
- •1.3.1 Прийом рукопису до видавництва
- •1.3.2 Попереднє вивчення та оцінка рукопису
- •1.3.3 Резензування рукописів
- •1.3.4 Тематичне планування
- •1.3.5 Виробниче планування
- •1.3.6 Редагування літературне
- •1.3.7 Наукове (спеціальне) редагування
- •1.3.8. Коректорська робота
- •1.3.9 Художнє редагування
- •1.3.10 Технічне редагування
- •1.3.11 Підготовка рукопису до набору
- •1.3.12 Набір і верстка
- •1.3.13 Друкування
- •1.3.14 «Чисті аркуші». Сигнальний екземпляр
- •1.3.15 Виготовлення тиражу
- •1.3.16 Поширення тиражу
- •1.4 Друкарня
- •1.4.1 Подача матеріалу
- •1.4.2 Попередній контроль
- •1.4.3 Розрахунок, планування та встановлення термінів
- •1.4.4 Додрукарська підготовка видання
- •1.4.4.1 Трепінг при друкуванні за вивороткою
- •1.4.4.2 Спуск смуг
- •1.4.4.3 Підготовка кольоропроби
- •1.4.4.4 Підготовка друкарської форми
- •1.4.5 Друкування
- •1.4.6 Післядрукарська обробка
- •1.4.6.1 Брошурування
- •1.4.6.2 Палітурка
- •1.4.6.3 Обробка друкарської продукції
- •1.4.7 Поширення готової друкарської продукції
- •2 Рекомендації для успішного випуску видавничої продукції на кожному етапі її підготовки
- •2.1 Планування публікації
- •2.1.1 Визначення кола читачів публікації
- •2.1.2 Бюджет видання
- •2.1.3 Концепція видання
- •2.1.4 Затвердження плану видання
- •2.1.5 Вибір друкарні та бюро
- •2.2 Верстка
- •2.2.1 Підготовка компонентів публікації
- •2.2.2 Визначення структури публікації
- •2.2.3 Компонування тексту та графіки
- •2.2.4 Доведення, спеціальні ефекти, колірне оформлення
- •2.2.5 Створення змісту та предметного покажчика.
- •2.2.6 Висновок передплатної коректури
- •2.3 Переддрукарська підготовка
- •2.3.1 Високоякісне сканування
- •2.3.2 Трепінг
- •2.3.3 Кольороподілення
- •2.3.4 Кольоропроби
- •2.3.5 Плівки і форми
- •2.4 Друк в друкарні
- •2.4.1 Спуск смуг
- •2.4.2 Спробні відбитки
- •2.4.3 Друкування тиражу
- •3 Типові тестові завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки Додаток 1 Перелік нормативних документів з видавничої справи
- •Додаток 2 глосарий термінів і визначень основних видів видань
1.3.6 Редагування літературне
Редагування – частина видавничого процесу, змістом якої є робота над рукописом твору з метою поліпшення його в літературних, мовних, професійних, наукових, соціальному відносинах.
Види редагування, використовувані у видавничому процесі:
– літературне,
– наукове (спеціальне),
– художнє,
– технічне.
Однак основним з них є літературне. Якщо термін «редагування» вживають без уточнення, то мають на увазі саме літературне редагування.
На цьому етапі редакційно-видавничого процесу спочатку над рукописом працює ведучий редактор, займаючись поліпшенням композиції, стилю, орфографії, пунктуації та ін. Цю роботу проводять на різних етапах, її продовжують (як правило, вже у вигляді контролю, особливо після авторських виправлень) на коректурних відбитках і з надрукуваною книгою (сигнальним екземпляром).
Сукупність усіх виправлень і змін, внесених у процесі редагування і коректорської роботи, називається виправленням.
Редакторське виправлення включає:
– виправлення-скорочення, призначене для скорочення тексту до планованого розміру (за згодою автора та без втрат ідейно змістовного плану);
– виправлення-обробку, що починається редактором з метою поліпшення композиції, структури твору, усунення стилістичних, логічних та інших помилок і недоліків;
– виправлення-переробку, що починається при необхідності зміни тексту.
Послідовність редагування твору така:
1. Редактор читає та аналізує рукопис з метою оцінки і визначення можливого сприйняття твору читачем, відповідності задуму, заголовка, підзаголовка – змісту і жанру роботи.
2. Аналіз і при необхідності зміна композиції і структури тексту, розподіл його за ієрархією на частини (розділи, параграфи, загальні та окремі елементи).
3. Редактор установлює всі композиційні елементи, визначає систему заголовків і підзаголовків, приймає рішення про введення колонтитулів, змісту, внутрітекстових і затекстових редакторських приміток і змісті цих елементів структури.
4. Проводять важливу роботу над відповідністю стилю жанру твору.
5. Усунення значних, стилістичних, граматичних та інших помилок і недоліків.
Редактор бере участь у підготовці проекту оформлення видання: з ним обговорюють принципові рішення технічний і художній редактори. Важлива частина роботи з редагування книги є створення (у разі потреби) довідкового апарата, у тому числі передмови, післямови, прикнижній анотації, коментарів, приміток, а також різних покажчиків – предметного, алфавітного, покажчика імен, назв (залежно від тематики книги – періодичних видань, міст, тварин, вугіль, автомобілів, рослин та ін.), що зустрічають у тексті. Наявність покажчиків у книзі свідчать про культуру видання.
Редактор працює в безпосередньому зв'язку з коректором і автором, погоджуючи усі види виправлень на всіх етапах і контролює всі зміни в тексті, що починають автором і працівниками видавництва (друкарні); і з технічним редактором, узгоджуючи з ним найбільш зручні та ефективні для сприйняття способи подачі елементів структури в тексті (вибір розташування, шрифтів, виділень кожного фрагмента).